Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:33

Боєздатність армії. Наскільки успішні вояки України в боях на Сході?


Чарльз Рекнагел і Гамерхаку Шаріпжанов

Українська армія виглядає то потужною, то слабкою – залежно від бою. Досі на її рахунку два значних досягнення. Останнє з них – 2 червня була відбита атака на основну базу прикордонників на околиці Луганська. У триетапному нападі брали участь близько 500 бойовиків.

Прикордонники у Луганську, що були у значній меншості, звернулися за допомогою до армійського спецназу і повітряних сил України. Бої тривали цілий день. Український уряд оголосив про перемогу. Принаймні 5 сепаратистів убито; стан чотирьох поранених солдатів урядових військ критичний.

Цим боям передувала переконлива перемога українських елітних підрозділів 26 травня – був відвойований захоплений ополченцями аеропорт у Донецьку. У цій битві було вбито десятки сепаратистів. Урядові війська втрат не зазнали.
Однак подібна демонстрація високої боєздатності українських військ зводиться нанівець незрозумілими поразками у дрібних сутичках за встановлені бойовиками навколо Слов’янська блокпости.

29 травня під Слов’янськом ополченці збили військовий вертоліт, що здійснював перевезення військовослужбовців. 14 людей загинули, у тому числі генерал. 2 травня біля Слов’янська були збиті сепаратистами 2 українських вертольоти-розвідника. Загинули двоє членів екіпажу.

Київський військовий аналітик і президент Асоціації «Українські оборонні технології» Володимир Грек вважає, що нерівномірні військові успіхи відображають саму природу українських військ. Елітні підрозділи оснащені добре, у той час як оснащення кадрової армії застаріло, що, за його словами, робить її легковразливою.

«І в тому, і в іншому випадку (у Слов’янську та Донецьку) застосовуються бойові вертольоти МІ-24, – зазначає він. – Але в даному випадку (у Донецьку) були застосовані модернізовані бойові вертольоти, на яких був засіб протидії ПЗРК – він дозволяє дати обманний сигнал на головку самонаведення цієї ракети, і вона піде в бік від вертольота». Український бойовий вертоліт МІ-24 над Донецьким аеропортом, 26 травня 2014 року

Український бойовий вертоліт МІ-24 над Донецьким аеропортом, 26 травня 2014 року


Система протиракетного захисту, що убезпечила вертольоти під час операції в Донецьку, була, за словами Грека, розроблена і вироблена оборонною промисловістю України. Відсутність коштів на модернізацію означає, що цією системою будуть оснащені лише деякі вертольоти, а більшості це не торкнеться.

Брак коштів на модернізацію

Брак коштів на військові потреби триває від часів здобуття Україною незалежності в 1991 році. Його результат проявився з усією очевидністю в битвах української армії на сході країни.

Керівник київського Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Сергій Згурець вважає, що «практично 100% озброєння та оснащення, які використовують Збройні сили України, виготовлені в кінці 1980-х років».
За його підрахунками, виділені за останні роки українським парламентом кошти забезпечували лише 10% необхідних на модернізацію витрат. Українські військові вважають, що на переозброєння необхідні 131 мільярд гривень (11,3 мільярда доларів). Однак в 2013 році парламент виділив на оборону лише 15,6 мільярда гривень (1,3 мільярда доларів).

Польський оборонний бюджет, для порівняння, становить близько 10 мільярдів доларів, російський – 70 мільярдів доларів, а оборонний бюджет США – близько 640 мільярдів доларів.

Третього червня генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що для допомоги українській армії альянс готує «пакет довгострокових заходів, які зроблять більш ефективними українські реформи і зміцнять її збройні сили». Пакет буде готовий за кілька тижнів. Які будуть його складові, Расмуссен не уточнює.

Малий бойовий досвід

Однак невдачі української армії обумовлені не тільки поганим оснащенням.

Іншою причиною є відсутність бойового досвіду. За минулі роки українські підрозділи отримали деякий військовий досвід завдяки участі в міжнародних миротворчих операціях в Афганістані, Іраку і на Балканах. Однак, за словами Грека, відтоді багато військових, що брали в цих операціях участь, давно покинули Збройні сили.

Ще одна проблема – неможливість скористатися броньовою і повітряною перевагою над сепаратистами, що засіли в містах і селах.

За два місяці розпалюваних сепаратистами заворушень Київ діяв украй обережно, намагаючись уникнути жертв серед мирного населення, що могло б відновити громадську довіру до уряду.

Тепер українським військам доводиться битися з ворогами, які з різношерстої банди перетворилися на силу, здатну на небезпечні збройні напади.
Штурм основної бази прикордонного загону в Луганську 2 червня продемонстрував не тільки відмінне озброєння ополченців, а й їх рішучість зберегти лінії поставок з Росії, необхідні для продовження боротьби.

На думку деяких аналітиків, найбільше українській армії зараз необхідно домогтися достатньої кількості перемог, щоб успіх перейшов, нарешті, на бік Києва.

«Якщо Києву вдасться повернути хід подій, то, по-перше, це підвищить самооцінку його власних військ. А це не матеріальний, але дуже важливий фактор у веденні бойових дій. А по-друге, це може деморалізувати бойовиків на сході», – вважає Марк Галеотті, професор Нью-Йоркського університету і фахівець з питань безпеки в пострадянському світі.

Однак остаточний успіх української армії у боротьбі з сепаратистами залежить, за його словами, від Росії. Москва досі ігнорувала заклики про допомогу з боку ополченців з Луганської та Донецької областей, але, однак, не припиняла і проникнення через свій кордон зброї і бойовиків.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG