Російська зброя перетворила території, які контролюють сепаратисти, на справжній театр бойових дій. Частина населення підтримує заколотників, бо ті обіцяють відновлення порядку та радянських цінностей. Як пише «Український тиждень», сепаратисти бачать себе спадкоємцями воїнів «Великої Вітчизняної», «мусять чинити спротив Америці та Німеччині», «неонацистам» та «імперіалістам». Але це ще не все. Вони також хочуть відновити «соціальну справедливість» та встановити владу «народних громад». У перші тижні конфлікту цей радянський вимір надто не впадав у вічі, зауважує видання. Сьогодні ж він стає дедалі очевиднішим. У Донецьку та Луганську вже з’явилися «народні суди», які карають непокірних, а також секретна поліція, яку скромно назвали «НКВД». Сепаратисти мріють знову націоналізувати місцеву економіку і знищити олігархів. Звідси нерішуча спроба захопити помешкання Ріната Ахметова в Донецьку. Місцеві розгромили кілька супермаркетів та обікрали хокейний стадіон. Отже, підсумовує тижневик, маємо реванш пролетарів Донбасу. На їхню думку, останні 20 років відбувалося «пограбування країни». Ці люди, очевидно, не виграли від змін. Тому сподіваються «конфіскувати в багатих те, що ті вкрали в бідних». На цьому наголошується в статті «Донбас: реванш пролетарів».
Тимчасово переміщені особи з Донбасу можуть опинитися у становищі «заробітчан» на новому місці проживання у рідній країні, попереджає тижневик «Коментарі». Видання нагадує вислів – баналізація зла. І зараз саме так і відбувається. Українці починають звикати до зла. Звісно, в економічному плані це не може бути чинником, що впливає на людину, оскільки на перше місце вона таки ставить безпеку. Проте абсолютно ясно, що вбивства, жертви стають повсякденністю, люди перестають бути чуйними, оскільки не можуть весь час бути в стані напруги. Видання наголошує, що якраз на баналізацію зла вже зараз слід звертати увагу, прогнозуючи соціальні наслідки, пов’язані з міграцією вимушено переміщених осіб з Криму і Донбасу. Адже до них може виникнути ставлення, як до ізгоїв. Заголовок публікації: «Коли нікуди втікати».
«100 днів шоку. I трохи терапії» – у матеріалі під такою назвою газета «День» аналізує, що уряду Арсенія Яценюка вдалося зробити за цей час для країни, а за що він і не брався та чому. Експерти видання вважають, що кадрове питання – перша проблема перехідного Кабміну. Головною його хибою став квотний принцип. В результаті, до «уряду камікадзе», як називав його одразу Яценюк, потрапили не лише фахівці-технократи, які б мали вирішувати нагальні проблеми, а й політики без досвіду і з сумнівною репутацією. Саме цю проблему визначають як одну з причин економічної нестабільності та втрати контролю над частиною української території. З іншого боку, варто відзначити і певні позитивні зрушення. Була виконана інша вимога Майдану. Завдяки чіткій позиції прем’єра Яценюка та голови зовнішньополітичного відомства, Україна відновила курс на євроінтеграцію, а також отримала велику грошову допомогу від міжнародних організацій. Що ж до реформ, то їх за ці 100 днів не було запроваджено.
Сьогодні українські волонтери забезпечують українських солдатів практично всім: від питної води і зубної пасти до дефіцитних бронежилетів і позашляховиків. Зокрема, за два місяці свого існування Фонд допомоги країні «Крила Фенікса» на чолі з киянином Юрієм Бірюковим зібрав понад чотири мільйони гривень і зберіг життя сотням бійців. Інтерв'ю з Юрієм Бірюковим пропонує газета «Факти».
Тимчасово переміщені особи з Донбасу можуть опинитися у становищі «заробітчан» на новому місці проживання у рідній країні, попереджає тижневик «Коментарі». Видання нагадує вислів – баналізація зла. І зараз саме так і відбувається. Українці починають звикати до зла. Звісно, в економічному плані це не може бути чинником, що впливає на людину, оскільки на перше місце вона таки ставить безпеку. Проте абсолютно ясно, що вбивства, жертви стають повсякденністю, люди перестають бути чуйними, оскільки не можуть весь час бути в стані напруги. Видання наголошує, що якраз на баналізацію зла вже зараз слід звертати увагу, прогнозуючи соціальні наслідки, пов’язані з міграцією вимушено переміщених осіб з Криму і Донбасу. Адже до них може виникнути ставлення, як до ізгоїв. Заголовок публікації: «Коли нікуди втікати».
«100 днів шоку. I трохи терапії» – у матеріалі під такою назвою газета «День» аналізує, що уряду Арсенія Яценюка вдалося зробити за цей час для країни, а за що він і не брався та чому. Експерти видання вважають, що кадрове питання – перша проблема перехідного Кабміну. Головною його хибою став квотний принцип. В результаті, до «уряду камікадзе», як називав його одразу Яценюк, потрапили не лише фахівці-технократи, які б мали вирішувати нагальні проблеми, а й політики без досвіду і з сумнівною репутацією. Саме цю проблему визначають як одну з причин економічної нестабільності та втрати контролю над частиною української території. З іншого боку, варто відзначити і певні позитивні зрушення. Була виконана інша вимога Майдану. Завдяки чіткій позиції прем’єра Яценюка та голови зовнішньополітичного відомства, Україна відновила курс на євроінтеграцію, а також отримала велику грошову допомогу від міжнародних організацій. Що ж до реформ, то їх за ці 100 днів не було запроваджено.
Сьогодні українські волонтери забезпечують українських солдатів практично всім: від питної води і зубної пасти до дефіцитних бронежилетів і позашляховиків. Зокрема, за два місяці свого існування Фонд допомоги країні «Крила Фенікса» на чолі з киянином Юрієм Бірюковим зібрав понад чотири мільйони гривень і зберіг життя сотням бійців. Інтерв'ю з Юрієм Бірюковим пропонує газета «Факти».
