Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 19:09

На що сподіваються в Нормандії, коли Путін зневажає Європу (європейська преса)


Західна преса загалом скептична щодо намагань Заходу використати для урегулювання української кризи приїзд Володимира Путіна до Франції на відзначення із західними очільниками дня «Д», 70-річчя висадки союзників у Нормандії з відкриттям другого фронту проти нацизму. Зокрема, про це свідчить і те, що більшість оглядачів інформує про дуже малу ймовірність зустрічі президента США Барака Обами з главою Кремля на цих святкуваннях. Деякі видання також наголошують, що Путін, взагалі, вважає нинішню Європу і більшість її лідерів «слабаками» і сподівається з легкістю управляти ними. Газети також гадають над тим, чи потиснуть один одному руки в Нормандії новий президент України Петро Порошенко та головний винуватець української кризи – Володимир Путін. Аналітики сходяться на тому, що Порошенку не позаздриш, бо йому дісталася чи не найгірша спадщина за всі часи незалежності України.

Брюссельська EUObserver пише у п’ятницю про великі сподівання лідерів «Групи семи» на «момент» істини» в українській кризі, який може настати під час зустрічей західних лідерів із президентом Росії Володимиром Путіним та новообраним президентом України Петром Порошенком. До цього докладає великих зусиль президент Франції Франсуа Олланд, який хоче звести з рукостисканнями Путіна і Порошенка, та й канцлер Німеччини Анґела Меркель, яка уперше за довгий час зустрічається під час урочистостей у Нормандії з Путіним тет-а-тет. Газета з Брюсселя також звертає увагу, зі слів Олланда, на згоду Путіна фотографуватися з Порошенком під час урочистостей у Нормандії та на повернення Кремлем свого посла Зурабова до Києва на інавгурацію Порошенка у суботу. Та все ж лідери «Групи семи» не виключають, що у разі продовження Росією ескалації в Україні, вони змушені будуть вдаватися до більш жорстких санкцій проти Москви.

Лондонська Financial Times розмірковує над тим, що, насправді, думають глава Кремля Володимир Путін та новий лідер Китаю Сі Цзиньпін про Захід, коли вони нещодавно зустрічалися в Пекіні для посилення взаємної стратегічної співпраці. Видання наголошує при цьому, що «не так давно західні лідери припускали, що Китай і Росія, врешті-решт, вирішать, що вони хотіли б бути «подібними на нас». Але, як резюмує газета з Британії, «пан Сі і пан Путін вирішили інакше і тепер світ прокидається від постмодерністських мрійництв щодо глобального управління перед новою ерою великодержавницьких змагань». Видання також називає тут Росію «реваншистською державою», яка своїми діями проти України ознаменувала вступ світу «до системних безладів», як висловився міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Гейґ. Тут також зазначається, з посиланнями газети на свої джерела, що анексія Росією Криму і дестабілізація Кремлем ситуації на сході України, як хвалиться Путін, підтвердила те, що він завжди знав: США і Європа були «м’якими». «Старі друзі Путіна у розвідувальній службі Росії, ФСБ, – як пише газета з Лондона, – звернули увагу Путіна на те, що лише два західних лідери мають сьогодні якесь значення – Обама і Меркель», тому Путін укріпився в упевненості, що Європою можна з легкістю управляти шляхом розколу.

Польська Rzeczpospolita пише, з посиланнями на експертів, що новому президентові України Петрові Порошенку, якому дісталася дуже важка спадщина, зараз найважливіше знизити тиск Росії зі стабілізацією ситуації на сході України. А для цього Порошенко повинен активно діяти закордоном та зміцнювати внутрішню безпеку держави. Вже поїздка українського президента до Варшави показала, як пише польська газета, що він може розраховувати на підтримку Заходу і тепер багато залежить від зустрічей Порошенка у Франції під час урочистостей у Нормандії, де йому обіцяють зустріч з Путіним. Видання з Варшави також повідомляє, що у Польщі Порошенко наголосив на великому значенні децентралізації влади в Україні, в чому він буде використовувати польський досвід.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG