Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:03
Інавгурація президента Петра Порошенка в парламенті почалася з нештатної ситуації на «червоній доріжці» перед Радою: солдат почесної варти ненароком випустив зброю з рук під час проходження президента. А закінчилася тим, що вся країна дізналася і хто її перші союзники, і щодо чого новий очільник держави не допускає компромісів, і які є основні пункти плану мирного врегулювання конфлікту на сході, який Україна сьогодні пропонує Росії.

Отже, найпершими союзниками України президент Петро Порошенко назвав «армію, флот, Національну гвардію, спецслужби». Питання Криму, який «є і буде українським», європейська інтеграція аж до набуття членства в Євросоюзі й державний устрій України, який має бути унітарним за одночасної децентралізації влади, – це питання, щодо яких компромісів президент Порошенко не допустить. «Марення про федералізацію не мають ґрунту в Україні», – додає до цього всього він.
Ні з ким не може бути компромісу у питаннях Криму, європейського вибору та державного устрою України

«Ні з ким не може бути компромісу у питаннях Криму, європейського вибору та державного устрою України, а все інше повинно обговорюватись і вирішуватись за столом переговорів. Будь-які спроби зовнішнього і внутрішнього поневолення України, зустрічають і зустрінуть найрішучішу відсіч. Ми хочемо бути вільними, а жити – по-новому, це і означає жити вільно в умовах такої політичної системи, яка гарантує права, свободи людини й нації», – сказав Порошенко.

Основними пунктами плану мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях, запропонованого новим гарантом Конституції, є амністія для всіх сепаратистів, які «не мають крові українських солдат і мирних жителів» на своїх руках і не причетні до фінансування тероризму; коридору для повернення до Росії російських озброєних найманців і мирний діалог з Донбасом, але «не зі стрілками, абверами, бісами та іншою нечистю».

Найдовше народні депутати та присутні на церемонії інавгурації іноземні делегації, президенти багатьох країн аплодували словам про Крим і про вступ до ЄС.

Отак уперше в історії політичні еліти Європи й України спільно аплодували таким нібито самоочевидним тезам «Крим – це Україна», а «Україна – це Європа». Взагалі, на інавгурації п’ятого українського президента багато що було вперше. Вперше новий президент України вступав на посаду, коли проти його країни ведуться бойові дії. Вперше майже до останку не перекривали рух на вулиці Грушевського перед парламентом, і там спокійно їздив громадський транспорт, а кількість кордонів контролю безпеки для журналістів, співробітників парламенту, гостей була зведена до мінімуму. Вперше українці почули, щодо чого в державній політиці не може бути компромісів. Вперше церемонія вступу президента на посаду верховного головнокомандувача, що раніше проводилася «для галочки» в стінах адміністрації президента, набула і символічного, і сутнісного значення.

Три конкретні обіцянки, дедлайни встановлюються

Над усім цим вивершуються три конкретні обіцянки, дані Порошенком у день прийняття президентських повноважень: провести позачергові вибори до Верховної Ради, склад якої вже «не відповідає настроям суспільства», позачергові місцеві вибори на сході України, щоб люди самі обрали своїх легітимних представників, і, нарешті, підписати якнайшвидше Угоду про зону вільної торгівлі з ЄС. Ручка для цього, мовляв, – уже в президентських руках.

До українців сходу щойно приведений до присяги президент звернувся російською: «Дорогие наши братья и сестры, сограждане, многие из вас уже успели ощутить на себе прелести правления террористов. Они, помимо мародерства и издевательства над мирными гражданами, привели и без того кризисную экономику региона на грань катастрофы. Но мы не при каких обстоятельствах не оставим вас в беде. Всенародные выборы президента поставили жирный крест на мифе о якобы не легитимности киевской украинской власти. Этот миф посеян и взращен российской пропагандой и кланом Януковича, который предал Донбасс и ограбил его еще в большей степени, чем всю страну».

Сходу Порошенко пообіцяв усі гарантії для російської мови, але наголосив, що виступає за збереження статусу єдиної державної мови за українською.

Квасневський хвалив, Лукашенко називав «братами»

Після завершення інавгурації чільні гості українського керманича ділилися своїми враженнями від почутого.

Екс-президент Польщі Александр Квасневський хвалив Порошенка: «Президент Порошенко є політиком досвідченим та поміркованим. Виступив сьогодні просто чудово, як на мене. Той план дій, який він озвучив, є якимось виходом із тієї ситуації, що склалася на Сході України. Подивимося, яка буде російська реакція на це».
Коли йдеться про схід, дуже багато залежатиме від російської сторони, як вона відреагує на заяви Порошенка

Він розповів, що його вразило, як одностайно присутні в парламенті стоячи вітали слова про те, що Крим є українським: «Непокоїть те, що цей конфлікт навколо Криму постійно впливатиме на відносини України та Росії, але, крім того, потрібно врятувати схід України. Порошенко чітко наголосив на тому, що Україна має залишатися унітарною країною. При цьому він вдався до вельми гарного жесту: звертаючись до людей на сході країни, говорив російською. Він говорив про гарантії для російської мови. Але коли йдеться саме про схід, то дуже багато залежатиме від російської сторони, як вона відреагує на сьогоднішні заяви Порошенка, тобто чи в Нормандії це була лише кулуарна розмова, чи почнеться якийсь діалог, тоді можемо сподіватися на якесь вирішення. Якщо діалогу не буде, то отримаємо довготерміновий конфлікт».

Втім, Квасневський додає, що «Порошенко має показати якісь результати роботи вже в найближчий час».

Польський екс-президент Квасневський ще й виконав роботу посла Росії Михайла Зурабова, який був присутній на інавгурації. Він, а не Зурабов, розтлумачив журналістам, що про офіційне визнання Петра Порошенка президентом Росією не може наразі йтися. Для цього Кремль мав би зробити офіційну заяву та запросити Порошенка відвідати Білокам’яну з державним візитом.

Квасневський додає, що перед інавгурацією розмовляв з головою Донецької ОДА Сергієм Тарутою. Той йому сказав, що кордон із Росією потрібно закривати і що в ніч із п’ятниці, 6 червня, на суботу, 7 червня, на територію України прорвалися чергові п’ять «камазів» із бойовиками та ще вантажівки з пальним і якимось іншим, вірогідно, мілітарним вантажем.

До цього всього він додає, що Україні потрібно 20 років на підготовку до набуття членства в Євросоюзі. І на запитання Радіо Свобода про доцільність підписання нового міжнародного договору з гарантіями безпеки для України, який анонсував Порошенко, відповідає: «Звісно, існує сьогодні потреба у серйозному міжнародному договорі, який би надавав гарантії безпеки для України й гарантії її територіальної єдності. Ця нова міжнародна угода могла б замінити Будапештський меморандум. Порошенко свідомо не порушував сьогодні питання вступу до НАТО, щоб не ускладнювати ситуацію. Та й українське суспільство, вочевидь, сьогодні не готове до вступу України в Північноатлантичний альянс».
Ніякі сили проти України в Білорусі не розміщувалися й не будуть розміщуватися

Тим часом у тісній облозі десятків журналістів на плацу перед Верховною Радою просувався президент Білорусі Олександр Лукашенко. Радіо Свобода поцікавилося в нього: чи може Білорусь в рамках наявних домовленостей з Росією розмістити на своїй територію пару-трійку авіаційних чи інших ударних груп російських військ?

Лукашенко у відповідь, не задумуючись, заявляє, що проти України Білорусь не воює: «Ніякі сили проти України в Білорусі не розміщувалися й не будуть розміщуватися. Ми навіть, крім окремих ділянок, не посилювали кордон з Україною».

Він запитує зрештою: «Ніколи українці проти нас воювати не будуть, а нам чого не вистачає? Тому ніяких збройних сил ні НАТО, ні Росії, ні Польщі на наших територіях розгорнуто не може бути, це стосується й білоруських частин. Я це обіцяв президенту України, я це зробив».

У той час, як Олександр Лукашенко, ще стоячи перед українським парламентом, на запитання про Крим радить домовлятися й не втрачати його нізащо, грузинський президент Ґіорґі Марґвелашвілі явно поспішає. На ходу каже, що має зустріч з Петром Порошенком прямо в день його інавгурації. Підтверджує, що говоритимуть, як спільно боротися за свою територіальну цілісність.

Звершуючи свою інавгураційну промову, п’ятий президент України сказав, що Україна повертається до батьківщини – до Європи – й що українців сьогодні підтримує весь світ. На виході з Верховної Ради він тим часом теж вирішив підтримати декого – отого хлопця з почесної варти, який, можливо, перегрівшись на палючому сонці, мимоволі похитнувся й випустив з рук зброю. Президент поцікавився його самопочуттям.
  • 16x9 Image

    Жанна Безп’ятчук

    На Радіо Свобода з 2013 року. Вивчала політологію в Києво-Могилянській академії, закінчила магістратуру з європейських студій у коледжі Європи (Польща), навчалася журналістики в Данській школі журналістики та університеті Суонсі (Уельс, Велика Британія). До Радіо Свобода працювала журналістом в інтернет-виданні «ПіК України», кореспондентом і редактором у журналі «Тиждень».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG