Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 10:47
Президентські вибори завершились, новообраний президент заступив на пост. Вітаю.

Деякі важливі обставини зафіксуємо:

1. Зрілість українського виборця – воєнні вибори провели в один тур. А тим, хто талдичив ніби це неможливо, ніби рейтинги Порошенка дуті – нехай буде соромно.

Особливо конспірологам, яким марилась «олігархічна змова». Смішні вони: у спеку нормальні люди одночасно кажуть «жарко», а конспірологам мерещиться зговір, шукають у порожній світлій кімнаті чорну кішку. І не второпають, що в один тур виборці вклались просто тому, що це на користь Україні.

2. Респект Віталію Кличку. За політичною логікою останніх років він мав підстави йти у президенти. Однак підпорядкував власні амбіції українському інтересу. До слова, у 2004-му Юлія Тимошенко вчинила так само.

Зважаючи на результат переможця 54,70%, неучасть Віталія Кличка стала вирішальною, принаймні 5% він би відтягнув.

Тих же кандидатів, які залишились при амбіціях не коритиму, їхнє право. Проте імена запам’ятаємо, а позаяк ми не злопам’ятні, то й запишемо.

Та у кожному разі перезавантаження влади продовжимо. На черзі парламент.

Гість з минулого

Верховній Раді сьомого скликання лише два з половиною роки, а застаріла вона не менш як рада скликання першого: країна нова – рада стара.

Так було і після здобуття незалежності у 1991-му, коли Верховна Рада агонізувала ще два з половиною роки, і після Помаранчевої революції-2004, коли вона дотлівала ще півтора.

Нічого доброго з того не вийшло. З третьої спроби навчимося? Граблі до хліву заховаємо?

Сказане не докір персонально депутатам. Не суть хороші вони наречені або ні, просто не їхнє весілля. Як може гідно представляти країну парламент, у якому «золота акція» належить «тушкам»?

Чого ж не переобрали його раніше? Через легітимність.

У 41-му році до Р/Х преторіанці вбили імператора – деспота Калігулу. А потім витягли із-за фіранки його тремтячого дядька Клавдія і проголосили новим імператором. Легітимна спадковість не порушилась, імперія не похитнулась.

Аналогічно й з цим парламентом: Майдан витяг його з-під лавки і на лавку всадовив. Та після всенародного обрання нового президента сюжет вичерпався. Як і час цієї Верховної Ради.

Як парламент розпустити?

Вичерпно висловився в ефірі «5-го каналу» заступник голови Верховної Ради Кошулинський: тільки в порядку статті 90-ї Конституції. Підстави три:

Перша. Засідання парламенту не можуть розпочатись протягом 30 днів поспіль. Але парламентський страйк зараз, м’яко кажучи, не на часі.

Друга. Відставка Кабміну і не сформування нового протягом 60 днів. Штучна урядова криза наразі не більш прийнятна як парламентський саботаж.

Третя. Коаліція депутатських фракцій розпущена, а нова протягом місяця не сформована. Оце воно і є. Фракції «Батьківщини», УДАРу і «Свободи» разом оголошують розпуск коаліції, усі в білому, ніяких розкольників.

На дієздатність парламенту формальний розпуск коаліції не вплине, а через місяць можна призначати позачергові вибори.

Як парламент замінити?

Для початку слід змінити виборчий закон, бо за старим законом отримаємо стару Верховну Раду.

Втім, самих депутатів це влаштує: поганий той депутат, який не мріє залишитись депутатом. «Забути» про перевибори їм навряд чи вдасться, а «забути» про зміну закону можуть. Нагадую.

Зараз народні депутати обираються двояко: половина в одномандатних виборчих округах, друга – за партійними списками. Незмінну черговість кандидатів у списку визначають партії, виборці – по за грою.

Такі закриті списки партійні боси полюбляють. Чому?

По-перше, щоб гарантувати прохідні номери собі улюбленим.

По-друге, надати їх спонсорам: шановні, займайте місця згідно куплених мандатів.

По-третє, щоб контролювати однопартійців: неслухів – у аут. Пам’ятаєте, як у 2010-му за бортом опинились О. Бондар, Ю. Гримчак, С. Міщенко?

Тож за цю систему дружненько голоснули і янучари, і БЮТ із НУНСом: олігархи усіх фракцій єднайтесь! Чим не партійна корупція?

Що потрібно взамін? Пропорційна виборча система з преференціями.

Це коли виборець голосує за партійний список і може проголосувати за одного з кандидатів із цього списку. Наприклад, за партію УДАР і за Віталія Кличка персонально. У підсумку черговість кандидатів у списку й визначається цими персональними позначками.

У результаті виборці формують не лише партійний, а й персональний склад парламенту. Красота!

Для пришвидшення процедури:

1) обирати не в загальнодержавному окрузі, а за багатомандатними округами, депутатів по 30;

2) зменшити граничну кількість виборців на дільниці до 2000;

3) підвищити швидкість обслуговування одного виборця, у перспективі – електронне голосування;

4) не суміщати парламентські вибори з іншими голосуваннями;

5) зменшити кількість народних депутатів. Народ їх стільки не хоче.

Конституційні зміни

Якщо для роботи досить 10 чоловік, добрий господар 50 не найме. Українцям зайве наймати 450 народних депутатів, позаяк їхня робота посильна і для 300.

В наш динамічний час оновлювати депутатський корпус через 5 років – надмірна трата часу, вистачить і 4.

Зміни до Конституції при цьому мінімальні: у статті 76 слова «чотириста п’ятдесят» замінити словом «триста», слово «п’ять» - словом «чотири», а у наступній статті слово «п’ятого» – словом «четвертого».

Згідно конституційної процедури, завершити внесення змін можна 2 вересня, у день відкриття наступної чергової сесії. Тобто до позачергових виборів.

Усвідомлюю, що пропозиції не оригінальні. А я й не подаю патентної заявки. Це, по-перше.

А по-друге, якщо пропозиції тривіальні, чого ж не реалізовані? Відповідь загальновідома: парламент пручається. Зараз він у точці мінімуму. Перед виборами депутати є найнароднішими: хто протидіє популярним змінам — дуже ризикує.

І якщо ми не доб’ємось свого зараз, то чого ми варті?

Борис Беcпалий – народний депутат України 3, 4 і 5-го скликань

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG