Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 04:01

Пересічні німці воліють не перейматися Україною через страх до Росії?


Президент Росії Володимир Путін поруч з кацлером Німеччини Ангелою Меркуль в Довілі, 6 червня 2014 року

Президент Росії Володимир Путін поруч з кацлером Німеччини Ангелою Меркуль в Довілі, 6 червня 2014 року

Німецька громадськість явно проти більш жорстких санкцій проти Росії і є схильною симпатизувати претензіям Росії щодо відновлення свого панування на колишньому просторі Радянського Союзу. Ці стереотипи, як кажуть чимало експертів, витворені в уяві німців, частково, бурею Другої світової війни («провиною війни»), а також нервовою напругою страхів часів Холодної війни.

Світові лідери 6 червня відзначали у Франції 70-річчя висадки союзників у Нормандії в день «Д». Наразі тінь Другої світової війни все ще нависає важкою хмарою над Європою.

Можливо, найбільш чорною у цій тіні була роль тієї величезної битви між Німеччиною і Радянським Союзом, яка призвела до багатомільйонних жертв у військах та загибелі не меншої маси цивільних, спустошення цілих регіонів Східної Європи та європейської частини Росії. Експерти кажуть, що одним із наслідків цього жахливого протистояння є сьогодні таке собі пригнічене почуття «провини війни», що охоплює багатьох німців при ставленні до Росії та примушує їх бути більше схильними до пошуків пристосування у співжитті з цією потугою на сході. Американські війська прориваються до берега Омаха-Біч у Нормандії під час висадки союзних військ у Франції, 6 червня 1944 року

Американські війська прориваються до берега Омаха-Біч у Нормандії під час висадки союзних військ у Франції, 6 червня 1944 року


Частина німців також симпатизує претензіям Росії на відновлення свого панування в рамках колишнього СРСР. Андреас Умланд, політолог із Німеччини, який співпрацює з Києво-Могилянською академією в Києві, сказав Радіо Свобода, що німці, насамперед, дуже бояться нового конфлікту з Росією. І це, на думку Умланда, тягнеться ще з часів Холодної війни, коли німці відчували, що будь-який конфлікт між Заходом і Сходом міг би, вірогідно, сягнути їхніх теренів.
Головна мотивація – страх нової війни, котрий примушує багатьох думати про пристосування, заспокоєння відносин із Росією

«Головна мотивація – страх нової війни, котрий примушує багатьох думати про пристосування, заспокоєння відносин із Росією і пошуку можливих шляхів уникнення конфронтації з цією потугою. Я думаю, що це головна причина такого ставлення німців до Росії», – зазначає Умланд.

Невірні стереотипи щодо місця України в історії та у Другій світовій

Навіть згідно з применшеними радянськими даними, людські втрати у Другій світовій для Білорусі складали понад 25 відсотків від довоєнного населення, для України – понад 16, а для Росії – на 4 відсотки менше, тобто понад 12 відсотків. Згідно з цими ж даними, понад 3 з половиною мільйони українців загинули під німецькою окупацією. Хоча масштаби втрат України у Другій світовій війні, за новітніми даними, значно більші. Тому запрошення офіційним Парижем президента України Порошенка до Франції на відзначення 70-річчя дня «Д» було цілком логічним.
Президенти України і Росії, Петро Порошенко (ліворуч) і Володимир Путін, та канцлер Німеччини Анґела Меркель у Нормандії, 6 червня 2014 року

Президенти України і Росії, Петро Порошенко (ліворуч) і Володимир Путін, та канцлер Німеччини Анґела Меркель у Нормандії, 6 червня 2014 року


Та все ж багато німців розглядають Росію як спадкоємицю колишнього СРСР та називають Другу світову війну «війною проти Росії».

У квітні цього року німецький тижневик Die Zeit оприлюднив розлогу статтю аналітика Бернда Ульріха, в якій він стверджує, що оце пригнічене почуття «провини війни» перед Росією, за іронією долі, примушує німців применшувати, ігнорувати вимоги українців до самовизначення.

«Чи не варто заборонити українцям бути членами ЄС, оскільки у німців існує виправдане почуття вини перед росіянами?» – запитує тут Ульріх і далі пише: «Той факт, що Німеччина і Росія знову вирішують за Україну, був би викривленим уроком для країни, котра, як ніяка інша, постраждала від панування цих двох держав».

Німеччина – між Росією і Заходом

Німецьке ставлення до Росії важко виміряти. В одному з опитувань у квітні цього року 49 відсотків німців сказали, що вони бажають, щоб Німеччина займала проміжне становище між Путіним і Заходом і лише 45 відсотків висловилися за єдність Німеччини зі Заходом. Більшість німців проти більш жорстких санкцій проти Росії, хоча довіряє Путіну з них явна меншість.

Ульріх Шпек із брюссельського Центру Карнеґі сказав Радіо Свобода, що причин для страху німців перед Росією багато.

«Я думаю, що ми маємо багато розділів у історії німецько-російських відносин, і це не лише, навіть не перш за все – Друга світова війна, котра є фактором німецьких поглядів на Росію. Це все ж Холодна війна – можливо, найбільший фактор для німців. Упродовж неї Росія була дуже серйозною загрозою і Німеччина дуже боялася ядерного знищення Москвою», – зауважує Ульріх Шпек.

Він також каже, що середній німець за традицією супротивник США, а також позитивно зустрічає заяви Росії про витворення після Холодної війни «багатополярного світу». Також і соціальний та релігійний консерватизм Росії та її неприхований націоналізм імпонують німецьким традиціям.

Окрім того, Росія використовує, як своєрідну м’яку силу, витворення свого позитивного іміджу через німецьку пресу і фінансує німецькі ЗМІ, та й нові засоби інформації під російським впливом у цій країні.
З боку Росії наростає інформаційна війна, яка намагається маніпулювати громадською думкою

То й же Андреас Умланд сказав Радіо Свобода: «Є зростаюче підтвердження у німецьких громадських колах того, що з боку Росії наростає інформаційна війна, яка намагається маніпулювати громадською думкою. Щонайменше, серед журналістів, я думаю, спостерігається наростання скептицизму до Росії протягом останніх тижнів».
Путін сьогодні розколов Німеччину. Але він знову змусив нас розмовляти один з одним

Згаданий вже Бернд Ульріх наголошує, що «Путін сьогодні розколов Німеччину. Але він знову змусив нас розмовляти один з одним. Будемо сподіватися», – підсумовує він.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG