Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 11:42

Виставка The Ukrainians в Берліні: погляд Європи на Україну


Фрагмент роботи групи Р.Е.П. на виставці The Ukrainians, фото Кшиштофа Зєлінського з сайту DAAD Galerie

Фрагмент роботи групи Р.Е.П. на виставці The Ukrainians, фото Кшиштофа Зєлінського з сайту DAAD Galerie

Київ – У берлінській DAAD Galerie триває виставка сучасних українських художників The Ukrainians. Вона презентує їхній погляд на політичні події в Україні – не лише останніх місяців, а усього періоду незалежності. У виставці, в рамках дискусійної платформи, також беруть участь письменники. Куратори та художники кажуть: зараз важливо інформувати західну аудиторію про те, що відбувається. Адже Європа, так само, як і Україна, виявилася неготовою до російської пропаганди.

Виставку The Ukrainians не планували заздалегідь і зробили дуже швидко – на хвилі останніх подій на сході України, розповідає кураторка DAAD Galerie Беттіна Кляйн. Участь у ній взяли українські художники, що мешкають у Києві та Берліні, а також письменники Сергій Жадан на Юрій Андрухович. Беттіна Кляйн каже: виставка стала важливим кроком, щоб поінформувати аудиторію у Берліні про події в Україні. Утім, роботи стосуються не лише протестів та війни. Виставка розповідає практично про весь період незалежності, а в експозиції представлені різні покоління художників.

«Я хотіла продемонструвати, що багато з цих митців говорили у своїх роботах про політику задовго до революції. І деякі з них стали доволі пророчими. Наприклад, відео Миколи Рідного, відзняте 2009 року у Криму, в якому йдеться про агресію правоохоронців», – розповідає Беттіна Кляйн.

Другорядні герої, і мистецтво як скопійоване життя

Є, однак, і зовсім нові роботи. Наприклад, інсталяції художниці Лади Наконечної були створені під впливом зимових подій. Одна з них – «Нерозпочатий діалог другорядних героїв» – про те, як на початку протестів люди чекали на лідера, аж доки не зрозуміли: головні дійові особи – саме вони, а не політики. Художниця взяла репліки безіменних персонажів класичних п’єс і спробувала побудувати між ними розмову.
Робота «Стіл переговорів», автор Лада Наконечна

Робота «Стіл переговорів», автор Лада Наконечна



Не можна так покладатись на когось. Тим паче, якщо цей хтось просто використає тебе, щоб прийти до влади
«Мені здавалось, що не можна так покладатись на когось. Тим паче, якщо цей хтось просто використає тебе, щоб прийти до влади. Показовим було те, що на Майдані була сцена із дуже гучною музикою, що зважала людям, що жили у наметах, спілкуватися. Вони намагались зробити її тихішою, але їм не вдавалося», – пригадує Лада Наконечна.

Інша її робота, «Стіл переговорів», розповідає про те, як мова перестає працювати, і їй на зміну приходить мова сили. Це портрети побитих людей у розбитих рамах, виставлені колом. Перемовини через залякування, пояснює Лада Наконечна.

Леся Хоменко на виставці The Ukrainians презентувала роботи, зроблені просто на Майдані. Це портрети мітингувальників – точніше, їхні копії. «Я малювала людей і дарувала їм оригінали, а копії, зроблені через копіювальний папір, лишала собі. Таким чином хотіла показати співвідношення мистецтва й дійсності, що є в авангарді. Тож оригінали пішли у життя, а копії я віддала культурі. Усього їх у мене 170», – розповідає художниця.

У Європі зростає підтримка України – і посилюється російська пропаганда – художниця

Інша робота Лесі Хоменко – у складі художньої групи Р.Е.П. – називається «Патріотизм». Це композиція із піктограм, кожна з яких має своє значення, нанесена на стіну. Патріотизм – це пошук універсальної мови, спроба подолати кордони – наприклад, між заходом і сходом, пояснює Леся Хоменко. Робота, хоч і зроблена кілька років тому, стала дуже актуальною, адже саме зараз в Україні формується, фактично, нова мова культури. Яскравим прикладом цього є те, як українці в один рік змінили своє ставлення до Другої світової війни – змінивши гасло, перейшли від риторики перемоги до риторики жалоби.

Зараз буде хвиля інтересу до українського мистецтва. В України з’явився шанс представити себе світові
«Зараз буде хвиля інтересу до українського мистецтва. В України з’явився шанс представити себе світові. Адже ми, як інтелектуали, розуміємо, в якому інформаційному вакуумі знаходиться Україна. Вона не має голосу, обличчя у світі і ніколи не мала. Тому ми так сильно програємо в інформаційній війні», – каже Леся Хоменко.

Кремлівська пропаганда, утім, торкнулася і Європи також, каже редакторка журналу «Простори» Євгенія Бєлорусець, що нині мешкає у Берліні та бере участь у дискусійній платформі The Ukrainians. Так деякі представники лівого руху, як це не парадоксально, підтримують дії Путіна.

«Підтримка в Україні в Європі зростає. З іншого боку, інформаційна війна з боку Росії має великі успіхи і у Німеччині. Є погляд, який повністю змінює весь контекст українських протистоянь та нинішніх подій на сході. І Німеччина, для якої Росія грає особливу роль, є чудової цільовою аудиторією для цієї пропагандистської гри», – вважає вона.

Що ж до мистецтва, то на заході Україна справді стає брендом, каже Євгенія Бєлорусець. Але на жаль, українцям цей інтерес надто дорого обійшовся.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG