Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 04:34

Дії Росії змушують ЄС зайнятися своєю обороною – європейські експерти


Президент Росії Володимир Путін бере участь у спільній прес-конференції Ради ЄС, 28 січня 2014 року

Президент Росії Володимир Путін бере участь у спільній прес-конференції Ради ЄС, 28 січня 2014 року

Брюссель – Країни Європейського союзу докладають зусиль для знаходження виходу з українсько-російської кризи. У вівторок у Санкт-Петербурзі ці пошуки здійснюють голови зовнішньополітичних відомств Німеччини й Польщі, які проведуть консультації із головою МЗС Росії. Тим часом, агресивна політика Кремля, гонка озброєнь та нинішній військово-економічний тиск Росії на сусідів дав Євросоюзові низку уроків.

Зненацька заскочена російською агресією в Україні та її віроломним порушенням міжнародних законів, європейська співдружність повинна припинити покладатися в питанні безпеки та оборони тільки на США і НАТО, вважають деякі європейські експерти.

«ЄС має одним голосом реагувати на дії Росії. З іншого боку, європейці повинні зайнятися своєю колективною безпекою, тобто захистом своєї території», – каже директор Центру досліджень безпеки Етьєн де Дюран.
Слід припинити різкі та некоординовані скорочення оборонних бюджетів по всій Європі

«Для цього слід припинити різкі та некоординовані скорочення оборонних бюджетів по всій Європі, у першу чергу у великих європейських державах», – каже аналітик з питань безпеки.

Втім, є й інші уроки української кризи, які повинна засвоїти об’єднана Європа. Брюссельський експерт із міжнародних відносин Етьєн Пертюсо переконаний, що, по-перше, країни сходу ЄС на відміну від західних партнерів, вбачають у політиці Кремля реальну небезпеку для себе.

«Сьогоднішня українська криза та сприйняття російської загрози окреслює розкол між східними країнами, яких Росія дуже непокоїть, та Західною Європою, яка хоче примирення», – зазначає Пертюсо.

Для західних країн Москва стала важливою через існуючі економічні контракти. І чимдалі стратегічний розкол між сходом і заходом Євросоюзу поглиблюватиме їхні розбіжності».

Україна в стратегічній культурі Кремля – це ключовий елемент, що лежить не в дипломатичній, а безпековій площині, – вважає Тома Ґомар, історик, голова відділу стратегічного розвитку Французького інституту міжнародних відносин.

«Поведінка Володимира Путіна пояснюється насамперед складною внутрішньополітичною ситуацією», – вважає він і додає, що економіка Росії переживає стагнацію, переобрання Путіна в 2012 році супроводжувалося акціями протесту. Саме тому голова Кремля намагається наново запустити свій режим на основі нової національної ідеї.

Чи не хоче Москва зруйнувати європейську архітектуру?

«У Путіна є частина оточення, яка хоче надіслати європейцям та американцям такий сигнал: ви занепадаєте, тому безпековий устрій, який був створений наприкінці Холодної війни, більше не дійсний і його слід заново обговорювати», – міркує Тома Ґомар.

На думку французького політичного аналітика, саме в цьому й полягає головний сенс українсько-російської кризи, а також кризи між Росією та Заходом.

Тим часом, виконавчий директор Французького інституту міжнародних відносин Домінік Давид запитує прямо: а чи не намагається Москва зруйнувати всю європейську архітектуру, що була побудована після Холодної війни?

«Все залежатиме від подій в Україні. Якщо її суверенність буде збережена, це відкриє простір для переговорів між Москвою та іншими потужними країнами. Тема цих переговорів має бути така: з одного боку стабілізація України. З іншого – нові правила устрою. Безумовно, ці правила Європейський союз має обговорювати, перебуваючи в якомога сильнішій позиції щодо Москви», – зауважує Домінік Давид.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG