Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:41

Серби йдуть в ЄС, але бояться долучитись до санкцій проти Росії


Брюссель – Сербія, країна-кандидат на приєднання до Європейського союзу, опинилася «між молотом та ковадлом». Росія із наближенням сербського членства в ЄС почала тиснути на Белград. Євросоюз запровадив проти Росії через її дії щодо України низку санкцій. Такого ж кроку чекає Брюссель і від сербів.

Ансамбль хору та оркестру Чорноморського флоту Росії з Севастополя щойно виступив із концертом у найбільшому залі Сербії – «Сава-центрі». Місцева публіка в захваті, так само, як загалом, відносини Москви та Белграда – традиційно дружні.

Але нині Сербія стала відчувати все більший тиск з боку партнерки-Москви. У Брюсселі вважають, що лідерам країни слід було б діяти в унісон із Євросоюзом, до якого серби мріють приєднатися якнайшвидше. Тим часом, сербський уряд категорично відмовляється запроваджувати обмеження проти Росії за агресію в Україні, як того вимагають європейці.

«Немає й мови про запровадження санкцій проти Росії», – заявив нещодавно обраний президент Сербії Томислав Николич, який, до речі, декларуючи свою проєвропейськість, перший візит на цій посаді здійснив саме до президента Путіна.

Белград запрошує персон нон-ґрата з Росії

Аналітик із сербського Центру євроатлантичних досліджень Єлена Мілич сподівається, що візит президента Николича до Берліна 11 червня належним чином вплинув на Белград, «інакше Росія продовжить придушувати європейську інтеграцію Сербії».

Наприклад, у цьому сенсі дуже красномовні часті візити російських урядовців до Белграда, зокрема, травневий приїзд голови російської Думи Сергія Наришкіна, що в ЄС є персоною нон-ґрата. Тим часом сам президент Володимир Путін продовжує чинити все більший тиск на сербських керівників, каже Єлена Мілич.

Ми бачимо все більше тиску росіян на Болгарію та на демократично обрану владу Сербії

«Українці демократично вирішили рухатися до євроінтеграції та будувати державу без корупції та централізації влади. Однак, на перешкоді стає держава, яка не поважає прав етнічних та інших меншин. Насправді, Росію не турбує загроза російськомовним у сусідів. Адже ми бачимо все більше тиску росіян на Болгарію та на демократично обрану владу Сербії», – каже політичний аналітик.

«Яка різниця між Путіним і Мілошевичем?» – «20 років»

Наступного понеділка до Белграда має прибути міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, вочевидь, щоб порушити тему зупиненого Брюсселем «Південного потоку», в якому зацікавлений «Газпром». На початку тижня сербські урядовці заявляли, що припиняють роботи і на своєму відрізку трубопроводу. Однак прем’єр-міністр Олександр Вучич поспішив втрутитися та висловити гарантії, що «роботи продовжаться згідно з планом».

Аналітики схильні вважати, що тиск Кремля на сербів залежатиме від тривалості української кризи й напруженості відносин Росії та ЄС.

«На Балканах нині жартують: «Чи ви знаєте, яка різниця між Путіним та Слободаном Мілошевичем? – Різниця 20 років», – розповідає Єлена Мілич про думки серед сербів щодо путінської політики. – А в Україні ми спостерігаємо спробу однієї країни сховати від власних громадян те, що там відбувається із економікою, відволікти їхню увагу на інші справи та брутальним способом використати слабкі сторони іншої країни (України), засилаючи туди своїх людей».

Експерт додає, що «з російською агресією в Європі відбулося якщо не зіткнення ідеологій, то справжнє й велике зіткнення цінностей».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG