Оновлені суди – ті самі обличчя?

Київ – Внести зміни до законодавства, щоб вдосконалити закон щодо відновлення довіри до судової влади, напередодні з’їзду суддів вимагають активісти ініціативи «Реанімаційний пакет реформ». Потребу докорінних змін у судовій системі визнає і міністр юстиції Павло Петренко. Про це він, зокрема, заявив, коментуючи звільнення з-під варти засудженого за вбивство екс-депутата Віктора Лозінського.

Громадські активісти пропонують президентові Петру Порошенку законопроект «Про очищення влади», який передбачає перевірку усіх суддів, правоохоронців, співробітників СБУ та працівників усіх державних органів, починаючи з президента України, а також внесення змін до низки законопроектів для удосконалення заходів із відновлення довіри до судової влади.

Перед цим Верховна Рада ухвалила закон «Про відновлення довіри до судової влади». Він дав можливість звільнили керівництво основних складових системи українського правосуддя і дозволити суддям самим обирати собі очільників. Ті, однак, виявилися «консерваторами»: майже половина нових голів судів були на цих посадах і за режиму Януковича, зауважує один із авторів законопроекту позафракційний народний депутат Юрій Дерев’янко. Тому, на його думку, треба робити наступний крок.

«Всі голови судів, які уособлювали ту ганебну судову владу, яка нищила справедливість в Україні, повинні бути звільнені без права займати посаду впродовж найближчих трьох років. Це, по-перше, – говорить депутат. – По-друге, згідно з цим законопроектом, люди повинні обиратися до з’їзду суддів напряму – через збори суддів, а не через певні фільтри, які сьогодні існують, я маю на увазі комісії, конференції, які фільтрують на рівні апеляційних судів тих кандидатів, які потрапляють на з’їзд суддів. Бо саме на з’їзді суддів можуть бути обрані гідні представники до вищих органів судової влади».

За словами розробників «Реанімаційного пакету реформ», вони сподіваються на ухвалення законопроекту до з’їзду суддів, який має відбутися 19 червня. На ньому планується обрати нове керівництво судової гілки влади: членів Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії, Конституційного суду та Ради суддів – загалом 55 осіб.

«Досягнуто домовленостей і є намір Ради суддів України показати громадськості кандидатури до трьох основних органів, які будуть формуватися на з’їзді суддів: трьох кандидатів до Вищої ради юстиції, шість кандидатур до Вищої кваліфікаційної комісії і шість кандидатур до Конституційного суду. Перед новообраним президентом стоїть те ж саме завдання: найближчим часом йому доведеться визначитися щодо п’яти кандидатур до Конституційного суду України», – зазначає голова Української правничої фундації Оксана Сироїд.

Комісія з люстрації суддів майже сформована – Соболєв

Водночас Єгор Соболєв, очільник Люстраційного комітету, якого де-юре донині не існує, говорить, що склад комісії, який перевірятиме суддів, уже майже сформовано. Вона складатиметься із 15 громадських активістів та суддів у відставці. Верховний суд та урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики Тетяна Чорновол вже затвердили своїх представників, справа за Верховною Радою. Водночас, за словами Соболєва, «очищувати» треба не тільки суди, а й профільний парламентський комітет.

«Якщо впродовж наступного тижня парламентська більшість, яку очолюють люди, що прийшли на ці посади завдяки Майдану, не звільнять Сергія Ківалова, ми прийдемо і заберемо його з Ради самі», – заявив він.

Як раніше повідомлялося, 76 народних депутатів направили звернення до Конституційного суду щодо визнання неконституційним закону «Про відновлення довіри…» А очільник Харківської правозахисної групи Євген Захаров сказав Радіо Свобода напередодні, що згаданий закон не вплинув на корумпованість системи, і якщо раніше суди ухвалювали рішення під тиском влади, то тепер – під тиском натовпу.

Загалом нині в Україні працює до 9 тисяч суддів.