Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 00:22

«Нафтогаз» і «Газпром» подали позови у Стокгольмський суд. Хто виграє?


Міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан та голова правління «Газпрому» Олексій Міллер на переговорах у Києві, 15 червня 2014 року

Міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан та голова правління «Газпрому» Олексій Міллер на переговорах у Києві, 15 червня 2014 року

Володимир Івахненко, Марк Крутов

Тристоронні газові переговори України, Росії та Єврокомісії не принесли результату. «Газпром» оголосив, що з 16 червня вводиться режим передоплати за газ для України. Москва вимагає погасити заборгованість за блакитне паливо, а Київ наполягає на прийнятній газовій ціні. Представники українського «Нафтогазу» готові зустрітися з «Газпромом» у міжнародному арбітражному суді – сторонами конфлікту вже подані відповідні позови.

Міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан за підсумками переговорів у Києві, які тривали до 3-ї години ночі, заявив, що Росія не була налаштована знайти ринковий компроміс щодо газу і не йшла ні на які конкретні пропозиції Європейської комісії.

Глава «Нафтогазу України» Андрій Коболєв пояснив: ЄС запропонував встановити тимчасову проміжну ціну на рівні 326 доларів за тисячу кубометрів газу, але російська сторона не дала відповіді на цю пропозицію. Коболєв додав, що «Нафтогаз України» готовий почати судовий розгляд у Міжнародному арбітражному суді в Стокгольмі. Відповідний позов подав і російський «Газпром», повідомило російське агентство «РИА Новости».


Вдень повідомлення про подачу позову вже Україною в Стокгольмський арбітраж з’явилося на сайті «Нафтогазу України».

«Газпром» розраховував отримати від Києва борг у розмірі майже двох мільярдів доларів до 10-ї ранку за московським часом 16 червня. О 10 годині 9 хвилин компанія розповсюдила серед російських засобів масової інформації прес-реліз, в якому йдеться про переведення поставок газу до України в режим передоплати.


Крім першого траншу в 2 мільярди доларів, Москва також вимагає оплати всього боргу за поставки газу – понад п’ять мільярдів. З цієї суми наприкінці травня було виплачено тільки 783 мільйони доларів. Київ наполягає на прийнятній ціні за газ, вважаючи нинішню «політичною».


Останні раунди тристоронніх газових переговорів демонструють, що Євросоюз дистанціюється від позиції України, вважає президент київського Центру «Стратегія ХХI», директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар.

Росія традиційно використовує енергоресурси, зокрема газ, як інструмент здійснення впливу на європейську сторону

Михайло Гончар

Михайло Гончар

– Російська сторона висунула наприкінці минулого тижня своєрідний ультиматум і Європі, і Україні: якщо будуть здійснюватися реверсні поставки газу в Україну, то Росія буде скорочувати поставки блакитного палива країнам ЄС. Така позиція Росії стала можливою через те, що в Брюсселі немає цілком адекватного розуміння ситуації. Справа в тому, що Росія веде гібридну війну не тільки проти України, а й проти Європейського союзу. Однак у випадку з ЄС використовується не військовий, а інформаційний та енергетичні компоненти. У Москві чітко прорахували, що головне для Єврокомісії – забезпечити комфортне проходження зимового сезону і комфортну температуру для європейських споживачів газу. Це абсолютно не представляє особливої цінності для Росії, оскільки для неї головна цінність – це своєчасний грошовий потік, а, крім усього іншого, Росія традиційно використовує енергоресурси, зокрема газ, як інструмент здійснення впливу на європейську сторону. І в цьому сенсі Кремль якраз зараз намагається довести необхідність реалізації проекту «Південний потік» (цей газопровід покликаний істотно скоротити транзит газу через Україну), який, по суті, заблоковано Єврокомісією.

Можна сказати, що цей адекватний крок Єврокомісії з зупинення проекту (зокрема, Болгарія на вимогу ЄС тимчасово припинила роботу з будівництва газопроводу) дав ефект, але разом з тим в Москві усвідомили, що дії Єврокомісії поза рамками певної системи. Той факт, що Єврокомісія не припинила проект, а лише зупинила його, додає оптимізму російській стороні, що з новим складом Єврокомісії, який з’явиться через кілька місяців, проект буде продовжено. Все це дає можливість Росії проводити таку безкомпромісну політику і щодо питань, пов’язаних з поставками газу в Україну і газовим транзитом. Найголовніше, що Москва не відчуває на останніх раундах переговорів консолідованої позиції Європейської комісії та України. Більш того, сам ЄС підштовхує до двостороннього формату переговорів. Власне, це і служить підставою для все більш зухвалих заяв і дій російської сторони.


– Чи відіграє роль у газовому тиску Кремля на Україну той факт, що Єврокомісія досі не оприлюднила результати розслідування діяльності «Газпрому» у Центральній та Східній Європі?

«Газпрому» загрожують великі санкції (10–15 мільярдів доларів) за антиконкурентну поведінку на європейських газових ринках


– Розгнуздана позиція «Газпрому» стала можливою через те, що, незважаючи на неодноразові заяви Єврокомісії про те, що розслідування завершено, його результати ось-ось будуть оприлюднені і «Газпрому» загрожують великі санкції (10–15 мільярдів доларів) за антиконкурентну поведінку на європейських газових ринках, незважаючи на це Єврокомісія досі нічого виразного з цього приводу не повідомила. Розслідування у Брюсселі відносно «Газпрому» було завершено ще минулого року. Таким чином, ми бачимо, що існує розкоординування в роботі ЄК, зокрема, між директоратами, які відповідають за різні напрямки. І це сприяє тому, що «Газпром» і влада, яка за ним стоїть, продовжує атакувати Україну, діючи на газових переговорах нахраписто, ігноруючи існуючі норми і відмовляючись йти на будь-які компроміси. У даному випадку вони розглядають Єврокомісію як слабкого гравця, тому що каденція єврокомісара Ґюнтера Еттінґера і цього складу Єврокомісії завершується.

– Якщо черговий раунд газових переговорів у Брюсселі закінчиться провалом, Україна має намір звернутися з позовом до «Газпрому» в міжнародний арбітражний суд Стокгольма. Єврокомісар з енергетики Гунтер Еттінґер вважає, що справедлива ціна газу для України 350-390 доларів за тисячу кубометрів.

На спотовому ринку Європи ціни на газ нижче від 268,5 доларів, то середньозваженої ціною для України може бути 320-330 доларів


– Позиція Єврокомісії викликає деякий подив. Якщо середня експортна ціна «Газпрому» для експорту палива в так зване далеке зарубіжжя на 2014 рік визначена в 372 доларів за тисячу кубометрів, то навряд чи ціна для України повинна бути вище цієї позначки, а єврокомісар Ґюнтер Еттінґер говорить про 390 доларів. Десь 350 доларів за тисячу кубометрів – це максимальна ціна для України з точки зору сьогоднішніх реалій газового ринку. Якщо враховувати ще один фактор, а саме те, що сьогодні на спотовому ринку Європи ціни на газ нижче від 268,5 доларів, то середньозваженої ціною для України може бути 320-330 доларів за тисячу кубометрів. Звичайно, складно спрогнозувати результат розгляду українського позову в Стокгольмському арбітражі, та й не буде він називати якусь ціну. Суд просто у своєму вердикті назве суму переплат, яку повинен буде компенсувати Україні «Газпром». Ми бачимо, що Москва в цьому контексті проводить кампанію такого інформаційно-психологічного натиску. Крім претензій за контрактом купівлі-продажу, українська сторона може виставити і претензії щодо невиконання «Газпромом» транзитного контракту, в якому зафіксовано зобов’язання «Газпрому» транспортувати через українську ГТС не менше ніж 110 мільярдів кубометрів газу на рік. Це не раз не виконувалося за весь період дії 10-річного контракту (який був підписаний між «Нафтогазом» і «Газпромом» у січні 2009 року).

«Оскільки в перебігу українсько-російських переговорів за посередництва ЄС і впродовж загалом останніх трьох років, ще при колишньому уряді Миколи Азарова, Україні не вдалося переконати Москву в необхідності перегляду контракту, то арбітражна інстанція залишається, напевно, своєрідним маяком. Хочемо ми цього чи не хочемо, хоче чи ні цього «Газпром», але висока ймовірність, що сторонам доведеться давати пояснення в Стокгольмському арбітражному суді», – констатує директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар.

Позиція Росії щодо «газового питання» буде визначена після зустрічі глави «Газпрому» Олексія Міллера і міністра енергетики Росії Олександра Новака з президентом Володимиром Путіним, повідомляє «Інтерфакс» із посиланням на віце-прем’єра уряду Аркадія Дворковича. За його словами, і Новак, і Міллер вже прилетіли до Москви з Києва.


16.06.2014
«Нафтогаз» вимагає від «Газпрому» через Стокгольмський суд 6 мільярдів доларів – позов

Це стало реакцією на позов «Газпрому» до того ж Стокгольмського арбітражу далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG