Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 14:00
Київ – Військова агресія Росії проти України, регулярні порушення російськими військовими літаками повітряного простору Естонії і маневри ВПС Росії впритул до кордону США поставили крапку у системі міжнародної безпеки. Відтак, новий президент України Петро Порошенко говорить про «справжню війну, сплановану і розв’язану на українському Донбасі». У результаті Фінляндія відмовляється від нейтрального статусу і міркує над вступом до НАТО. Що робити Україні з її позаблоковим статусом?

В Україні усе менше людей, які вважають події на Сході держави збройним конфліктом між проросійськими та українськими силами. Слова «війна» і «агресія Росії» міцно закріпились у повсякденній лексиці українців. Збільшилась і кількість охочих допомогти подолати «російських агресорів» і «донбаських сепаратистів».

Свій план з урегулюванні ситуації на Сході має і новий президент України Петро Порошенко. Він озвучив його в інавгураційній промові 7 червня, наголосивши, що Україна сама повинна розв’язувати наявні проблеми.
Я прагну миру і доб’юся єдності України. Тому розпочинаю свою роботу з пропозиції мирного плану

«Я прагну миру і доб’юся єдності України. Тому розпочинаю свою роботу з пропозиції мирного плану. Наполегливо закликаю всіх, хто незаконно взяв до рук зброю, скласти її. У відповідь гарантую, по-перше, звільнення від кримінальної відповідальності тих, на чиїх руках не має крові українських воїнів та мирних людей. І тих, хто не причетний до фінансування тероризму. По-друге, контрольований коридор для російських найманців, які захочуть повернутися додому. По-третє, мирний діалог. Зрозуміло, що не зі «стрєлками», «абверами», «бєсами» чи іншою нечистю. Йдеться про діалог з мирними громадянами України. Навіть з тими, хто дотримується інших, ніж я, поглядів на майбутнє країни», – заявив Порошенко.

Українські дипломати – а саме вони, власне, і повинні мирним шляхом залагоджувати конфлікти на міжнародній арені – визнають, що президентський план здійснити вельми складно, допоки Росія визнає лише мову сили. Це визнали керівники Міністерства закордонних справ, повідомивши, що Україна досі очікує від Росії реакції на мирний план Порошенка.
Ми очікуємо, що Росія все-таки буде виконувати зобов’язання, які вона взяла і у Женеві

«Ми очікуємо, що Росія все-таки буде виконувати зобов’язання, які вона взяла і у Женеві, й ті, які були висловлені президентом Росії під час його перебування у Франції і під час його короткої розмови з президентом України. Якщо ж Росія на найвищому політичному рівні не буде виконувати своїх зобов’язань, нам не буде залишатись нічого іншого, як закликати світове співтовариство до застосування нових санкцій проти Росії», – заявив журналістам виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Дещиця.

За його словами, МЗС продовжує працювати у напрямку політичного і дипломатичного розв’язання кризи, в якій опинилась Україна, і конфлікту, який існує між Києвом і Москвою. У відповідь, за словами дипломата, українці отримують посилення напруження на східних кордонах і підтримку сепаратистів з боку Росії військами і військовою технікою.

Експерти: тиск на Росію – добре, але нарощування Україною обороноздатності – краще

Незалежні експерти вважають, що Київ не мусить покладатись лише на міжнародний тиск проти Росії і чергові санкції проти Москви – час відродити вітчизняний військово-промисловий комплекс і модернізувати українське військо. Фахівець з питань міжнародної безпеки з Дипломатичної академії України Григорій Перепелиця вважає, що Україна або повинна наслідувати приклад Ізраїлю, перетворившись на державу-фортецю, або поновити переговори щодо вступу до НАТО.
Має бути потужний оборонно-промисловий комплекс

«У нас насправді є два шляхи. Перший – згуртувати націю, здійснювати національну оборону. При цьому, якщо Україна не вступає у НАТО, це має бути принцип ідеальної оборони, це не фінський, а шведський варіант. Тобто, має бути потужний оборонно-промисловий комплекс, який міг би забезпечувати якщо не всю номенклатуру озброєнь, то бодай критично важливу складову, – додав Перепелиця у розмові з Радіо Свобода. – Якщо ж ми беремо ізраїльську модель, а це модель індивідуальної оборони, тоді ми маємо відпрацювати усі названі вище чинники. Це згуртованість нації, найвищий патріотизм, тотальна мобілізація».

При цьому Перепелиця сподівається, що нове керівництво України все-таки розпочне переговори про вступ держави до НАТО – адже наразі не існує більш потужної колективної системи оборони, більш розвиненої в економічному плані системи, ніж Північноатлантичний альянс.

Ані НАТО, ні дипломатична і політична підтримка України з боку західного світу не варті нічого, допоки Україна не посилить свою обороноздатність, аж до відновлення ядерного статусу. У 1994 році Україна уже зробила помилку, відмовившись від ядерної зброї в обмін на гарантії своєї безпеки з боку Великобританії, Росії і США. У підсумку, країна-гарант Російська Федерація здійснила акт військової агресії проти України, ба більше – окупувала частину її територію. Про це у розмові з Радіо Свобода зазначив експерт Інституту археографії і джерелознавства НАН України Олег Однороженко.
Вихід України з нинішньої кризи – це відновлення власної військової могутності й повернення ядерного статусу

«По-перше, наразі вступ до НАТО нічого Україні не гарантує. По-друге, до альянсу приймають лише ті країни, які не мають територіальних суперечок і територіальних конфліктів, а Україна зараз у цьому плані – вельми проблемна держава, – зауважує експерт. – Питання стоїть, як Україна сама себе поводитиме і як вирішуватиме і внутрішній конфлікт, і конфлікт з росіянами. Усе залежить від дій України, а не навколишніх гравців. НАТО нічого гарантувати не може, але нам (українцям) потрібні союзники у боротьбі проти Росії, це однозначно. Але маємо розуміти, що ці союзники мають надавати нам дієву допомогу, а не так. як вони надають її зараз, на словесному рівні. Відтак, вихід України з нинішньої кризи – це відновлення власної військової могутності й повернення ядерного статусу».

Замість ядерного статусу – статус члена НАТО

Відновлення ядерного статусу, імовірно, дозволить Україні вирішити певні проблеми, але водночас різко знизить її міжнародні активи, як це сталося з Іраном і Пакистаном, вважає київський історик і політолог Олександр Палій. Він також вважає некоректним порівняння радянсько-фінляндської війни з тим конфліктом, який Росія нині спровокувала на Сході України.
За Україну російський агресор готовий сплатити значно більше, ніж СРСР свого часу за Фінляндію

«Радянський Союз мало що отримував від контролю над Фінляндією, що, тим не менше, не зупинило його від розв’язання війни проти неї. Хоча взяти під контроль всю територію Фінляндії СРСР не вдалось. Із Україною ситуація інша – Україна значно більш ласий шматок для агресора. За Україну російський агресор готовий сплатити значно більше, ніж СРСР свого часу за Фінляндію», – пояснив Палій у розмові з Радіо Свобода.

Він вважає, що Україна повинна, по-перше, зміцнювати обороноспроможність, а по-друге, орієнтуватись на НАТО і розпочинати кампанію за вступ до Північноатлантичного альянсу. Тим більше, що серед українців побільшало прихильників членства держави у НАТО, зазначив експерт.

Так, низка медіа-компаній провела інтернет-опитування щодо ставлення українців до НАТО. Відповіді дали більше ста тисяч користувачів, включно з громадянами України. які проживають у Криму.

Три чверті респондентів за те, щоб Україна вступила до НАТО, і лише третина виступила за збереження Україною позаблокового статусу.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG