Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:42

«Фінляндизація» не підходить для України, це принизливо – фінський політолог


Крісті Райк

Крісті Райк

За право бути «закордоном» для Кремля, Фінляндія заплатила трьома війнами, втратою 10% території і постійним відчуттям небезпеки впродовж часів Холодної війни, нагадує фінський політолог з фінського Інституту міжнародних відносин Крісті Райк. Вона зазначає, що фінське «економічне чудо» сталося вже після того, як країна вийшла з тіні Радянського Союзу, а стало можливим воно тільки тому, що в країні вже була розвинута ринкова економіка та консолідована демократія, які допомогли побороти найбільшу економічну кризу, яку принесло падіння СРСР. «Фінляндизацію», як варіант розвитку для України вона вважає принизливим та нереалістичним сценарієм. Україні, на її думку, належить боротися за свою незалежність. І в цьому Фінляндія дійсно може показати добрий приклад. А розмову з Крісті Райк Радіо Свобода розпочало з того, що означала «фінляндизаця» для самої Фінляндії.

– Для Фінляндії «фінляндизація» означала бути поза військовими блоками та поза політикою «великих держав». Таким чином Фінляндія змогла уникнути долі країни «східного блоку». Але це не була дуже бажана, чи позитивна модель. Для Фінляндії це було вимушене рішення в умовах Холодної війни. Фінська влада і суспільство повинні були постійно балансувати, постійно оглядатися на Москву. Фіни ніколи не почувалися безпечно. Завжди існувала можливість того, що Радянський Союз захоче отримати більший контроль над життям країни.

Тому, коли зараз у контексті України згадали про «фінляндизацію», реакція в самій Фінляндії була дуже негативною. Бо сама концепція «фінляндизації» має негативну конотацію. Бо при видимому збереженні суверенітету Фінляндії, Радянський Союз мав великий вплив на внутрішню політику країни. Фінські політики, публічні особи займалися постійною самоцензурою. Вони мусили постійно дбати про те, щоб в Москві не подумали, що вони в чомусь критикують Радянський Союз. Москва підтримувала політичні сили, які штовхали країну ближче до СРСР. Тому, зберігати суверенітет в цей час було дуже важко.

– Яким документом було затверджено такий дивний міжнародний статус Фінляндії? Україна мала міжнародний Будапештський меморандум та двосторонні угоди з Росією, в який була гарантована її безпека, але вони виявилися порожніми обіцянками? Який документ гарантував фінам, що вони можуть почуватися безпечно?
Згідно з договором, Фінляндія мала виступити на боці Радянського Союзу в разі нападу на СРСР

– Я б не сказала, що протягом Холодної війни Фінляндія почувалася безпечно. Навпаки, фіни почувалися дуже невпевнено. Формально цей статус був закріплений в Договорі про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу, який було підписано в 1948 році. Згідно з цим договором, Фінляндія мала виступити на боці Радянського Союзу в разі нападу на СРСР, який би здійснювався з території Фінляндії, країна була зобов’язана звертатися по військову допомогу до СРСР в разі нападу на свою територію. Під час Холодної війни були моменти, коли ми стояли перед серйозною небезпекою, що Радянський Союз в будь-яку хвилину міг «запропонувати» Фінляндії таку свою військову допомогу, від якої країна не могла б відмовитися. Це була ситуація постійної небезпеки.

Зараз у самій Фінляндії є тенденція ідеалізувати період Холодної війни, бо врешті країні вдалося зберегти суверенітет і домогтися економічного успіху, але це був зовсім непростий процес.

– Дивлячись на фінське «економічне чудо», багато людей би сказало: «А чому б ні? Доходи фінів перевищують доходи українців у 10 разів». Як проявився фінський статус в економіці?
Із кризи Фінляндії вдалося вийти тільки тому, що країна мала консолідовану демократію, і могла провадити економічну політику

– «Чудо» почалося вже у 1990-х роках, коли Фінляндії вдалося вийти з економічного спаду, породженого падінням Радянського Союзу. Тільки після цього настав час «Нокії» та інших компаній, які означали найбільший економічний успіх в історії країни. Але в часи Холодної війни великі фінські компанії мали преференції на радянському ринку, і таким чином країна була прив’язана до радянської економіки. Коли ця економічна модель розвалилася, економіка країни поринула в найглибшу кризу в історії.

Із кризи Фінляндії вдалося вийти тільки тому, що країна мала консолідовану демократію, і могла провадити економічну політику, спрямовану на оздоровлення та збалансування своєї економіки. В економіці Фінляндія явно наслідувала західні зразки. Фінляндія бачила себе в числі ринкових економік та демократичних країн. В жодному випадку вона не вбачала в Радянському Союзі приклад для наслідування. Фінляндія весь час прагнула бути з західним світом, але вона була обмежена цією угодою з СРСР.

– Як на це минуле в Фінляндії дивляться зараз? Чи пам’ятають про те, що для того, щоб Радянський Союз нарешті привчився до думки, що Фінляндія – це закордонна країна, фінам потрібно пройти через три війни, включно з громадянською, втратити 10% території та пережити принизливий політичний статус?
Ідея з «фінляндизацією» не підходять для України. Адже і Україна, і Молдова, обидві заявили про свою нейтральність, позаблоковість, але це не вберегло їх від російської агресії

– Сьогодні Фінляндія має найкращі стосунки з Росією з усіх її західних сусідів. Але Фінляндії, як Ви згадали, довелося в дуже складний спосіб виборювати свою незалежність. Весь час Холодної війни ми жили з усвідомленням того, що Радянський Союз хотів би приєднати Фінляндію до своєї країни. Але на перешкоді цьому бажанню Кремля була готовність Фінляндії воювати за свою незалежність. І тут є також приклад для України.

Тому, я думаю, що вся ця ідея з «фінляндизацією» не підходять для України. Неможливо домовитися про такий статус на рівні якихось «великих країн». Як би вони гарантували те, що Україна не буде піддаватися тиску з боку Росії, чи не зазнає агресії в майбутньому? Навіть власний український досвід мав би цього навчити. Адже і Україна, і Молдова, обидві заявили про свою нейтральність, позаблоковість, але це не вберегло їх від російської агресії.

– Фінляндія вустами своїх чільних політиків останнім часом заявляла про можливість вступу до НАТО. Чи буде це виходом також і для України?
Не думаю, що Захід покине Україну і намагатиметься пропагувати «фінляндизацію»

– Так, у випадку Фінляндії, в дебатах про безпеку країни у зв’язку з Україною настали серйозні зміни. Зросла підтримка вступу до НАТО. Майбутній прем’єр-міністр країни Александр Стубб активно просуває цю ідею. Але чи матиме ця ідея практичні наслідки, важко сказати, бо опозиція до НАТО все ще дуже велика.

Щодо України, то її членство в НАТО поки що виключене. В західній свідомості з Україною пов’язана «червона лінія» щодо стосунків із Росією. Оскільки для Росії Україна настільки важлива, Захід не наважиться перетнути цю «червону лінію».

Але, з іншого боку, я не думаю, що Захід покине Україну і намагатиметься пропагувати «фінляндизацію». Але сама Фінляндія своїм прикладом показує, що зближення з Європейським союзом приносить значні вигоди. Для України і це буде складним завданням, бо ЄС не готовий пропонувати Україні членство в якомусь осяжному майбутньому. Але Україна має запропоновану Угоду про асоціацію, і з неї потрібно починати. Цю угоду ЄС буде підтримувати. Бо ЄС починає усвідомлювати, що якщо Україна провалить свої внутрішні реформи, наслідки цього для Заходу обійдуться набагато дорожче.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG