Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 22:53
Ситуація з дотриманням прав людини невпинно погіршується в регіонах України, які не контролюються українською владою, мовиться у звіті ООН, опублікованому 18 червня. В Донецькій та Луганській області грубі порушення прав людини, такі, як викрадення та тортури, вже не лише стосуються активістів, журналістів та політиків, а застосовуються озброєними людьми щодо населення краю в цілому. Донбас живе в атмосфері залякування і страху, мовиться у звіті верховного комісара ООН з прав людини, що складається з 58 сторінок і покриває період з 7 травня по 7 червня. Половину звіту складають порушення прав людини на сході України та в окупованому Росією Криму.

Це вже третій звіт, який готує офіс верховного комісара ООН з прав людини, присвячений Україні з того часу, як місію, що складається з 34 осіб, було засновано в Україні в березні. З того часу, мовиться у звіті, з’явилося дедалі більше свідчень того, що на Донбасі викрадають, затримують, катують та вбивають людей, і дуже тривожні тенденції з’являються в Криму.

Верховний комісар ООН Наві Піллей закликала озброєних людей у Донецькій та Луганській областях «перестати заводити до глухого кута себе та людей, які живуть в цих регіонах». Бо це, за її словами, веде лише до «страждання, руйнування, зміщення та економічних поневірянь».

Під перехресним вогнем – люди

Місія ООН, що працює на території України, зауважує сплеск злочинності на Донбасі, що позначається на погіршенні становища з дотриманням прав людини в цій частині України. Спостерігачі говорять про повідомлення про тисячі людей, які б хотіли виїхати з зони конфлікту, якби це можна було б зробити безпечно.

У звіті наголошується, що український уряд продовжує виконувати Женевські угоди від 17 квітня через ряд ініціатив і законодавчих змін, а також робить перші кроки на шляху до прийняття пакету конституційної реформи, в тому числі децентралізації влади та особливого статусу російської мови. Разом з тим, верховний комісар ООН зауважує, що цивільне населення потрапило під перехресний вогонь між озброєними групами та українськими військовими, і закликає владу виявити стриманість і забезпечити відповідність проведення безпекових операцій міжнародним стандартам. Бо з’являються повідомлення про зникнення людей в результаті безпекових операцій, мовиться у звіті.

Високопосадовець ООН, відповідальний за Україну, Джанні Маґадзені пояснив, що цей заклик ООН не означає, що Україна не дотримується міжнародних правил ведення військових операцій.
Ми бачили напад на Донецький аеропорт, на українських прикордонників на Луганщині, та дедалі більшу кількість доказів присутності іноземних громадян, що воюють в лавах озброєних груп. Наші спостерігачі працюють в дуже складних умовах на сході
«Це важливо, що Верховний комісар закликає до цього, бо незважаючи на те, що президент Петро Порошенко заявив, що покращення ситуації на сході є його головним пріоритетом, ситуація насправді не покращилася. Ми бачили напад на Донецький аеропорт, на українських прикордонників на Луганщині, та дедалі більшу кількість доказів присутності іноземних громадян, що воюють в лавах озброєних груп. Чи заклик верховного комісара стосується конкретних випадків? Можливо, і ні. Ми не маємо достатніх даних. Наші спостерігачі працюють в дуже складних умовах на сході. Але, гадаю, не може бути зайвим нагадати українським силовикам, що міжнародне законодавство має бути дотримано за будь-яких умов», – пояснив високопосадовець ООН.

У звіті мовиться про обмеження свободи слова, переслідування та викрадення журналістів, обмеження доступу до інформації в регіонах, охоплених воєнними діями, та про використання відео та фотографій у пропагандистських цілях. Зокрема, йдеться про фотографію дитини з сирійського міста Алеппо, яку представляли як жертву бою за Донецький аеропорт, і відео українського гелікоптера з символами ООН, начебто зроблене на Донбасі, яке насправді було відзнято раніше, за інших обставин та в іншому місці.

Порушення прав людини в Криму – невичерпний список

Щодо ситуації в Криму, якому присвячено окрему частину звіту, то, за словами Джанні Маґадзені, спостерігачі ОО навіть не мають доступу на територію півострова.
Все спостереження за Кримом ведеться з-поза території півострова. Нас не допускають на територію Криму
«Все спостереження за Кримом ведеться з-поза території півострова. Нас не допускають на територію Криму. Те бюро, яке мало розпочати роботу в Криму, працює з Одеси, Львова та Києва. Ми спілкуємося з переміщеними особами, стежимо за повідомленнями в інтернеті, маємо телефонні розмови з мешканцями Криму. І це також є частиною нашого занепокоєння у зв’язку з використанням російського законодавства в Криму та його наслідками для людей», – повідомив високий представник ООН.

Порушення прав людини, які викликала анексія Криму, здійснена всупереч резолюції Генасамблеї ООН 68/262, нараховують цілий список: від питань реєстрації недержавних організацій, свободи слова, свободи зібрань, свободи релігійних організацій до переслідувань священиків Української православної церкви Київського патріархату, мусульманських громад та організацій, перешкоджання в роботі Меджлісу кримськотатарського народу.

Враховуючи де-факто контроль Росії над півостровом, Верховний комісаріат ООН з прав людини склав великий список рекомендацій до окупаційної влади, які охоплюють питання прав власності, працевлаштування, залякувань людей, які хотіли голосувати на президентських виборах в Україні, розмовляють українською мовою чи висловлюють проукраїнські погляди.

Порушення прав людини щодо кримських татар також викликає велике занепокоєння з боку верховного комісара ООН з прав людини.

«Той факт, що багатьом з них не дають можливості повернутися до Криму, той факт, що їм не дали можливості взяти участь у відзначенні 70-ї річниці депортації 18 травня, є причиною для нашого занепокоєння та звернення до де-факто місцевої влади в Криму та Російської Федерації», – сказав Джанні Маґадзені, додавши, що його офіс надав Росії конкретні пропозиції щодо поліпшення ситуації в царині прав людини в Криму.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG