Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 00:03

Кадрова шахівниця президента Порошенка


Гості «Вашої Свободи»: Ярослав Юрчишин, політолог; Віктор Котигоренко, співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень.

Інна Кузнецова: Президент Петро Порошенко вніс до парламенту на посаду генпрокурора кандидатуру Віталія Яреми і Павла Клімкіна – на посаду міністра закордонних справ. Верховна Рада підтримала ці кандидатури. І має сьогодні Україна нового генпрокурора та нового міністра закордонних справ.

Панове, як ви оцінюєте ці кадрові призначення? Про них дуже багато говорили, не було сумнівів, що саме ці призначення відбудуться.

Віктор Котигоренко: Президент виконує свої конституційні обов’язки. Як президент він подає кандидатури міністра закордонних справ, голови НБУ і генпрокурора. Ще нам слід очікувати і бажано, очевидно, якнайшвидше, щоб президент запропонував саме свою кандидатуру на посаду міністра оборони, зважаючи на теперішню дуже складну ситуацію.

– І ще міністра внутрішніх справ.

Віктор Котигоренко: Міністр внутрішніх справ – це трошки інша компетенція. Але в даному разі ось ці кандидатури найперше повинні бути на сьогоднішній день затверджені.

Цілком зрозуміло, що Верховна Рада зважає на той кредит довіри, який отримав президент на минулих виборах, і тому дає йому можливість подавати ті кандидатури, які він вважає за потрібне, на ключові посади, які перебувають у компетенції президента. Президент Петро Порошенко з новопризначеним міністром закордонних справ Павлом Клімкіним і екс-керівником МЗС Андрієм Дещицею у Києві, 19 червня 2014 року

Президент Петро Порошенко з новопризначеним міністром закордонних справ Павлом Клімкіним і екс-керівником МЗС Андрієм Дещицею у Києві, 19 червня 2014 року


– Верховна Рада привітала Андрія Дещицю пісенькою з «…ла-ла-ла-ла-ла!». Багато хто говорив якраз про те, що це звільнення буде пов’язане з таким «реверансом» у бік Росії, якщо це відбудеться. Але насправді подання відбулося трохи раніше. Тобто всі знали, що так буде.

Ярослав Юрчишин: Так, насправді будь-які намагання прив’язати звільнення Андрія Дещиці з нашими дуже напруженими стосунками з Росії не відповідає дійсності. Оскільки Павло Клімкін уже давно був поданий. І інформація про те, що президент буде подавати його, була ще до події під російським посольством, ще до збиття українського літака. Зважаючи на останнє місце роботи Павла Клімкіна ми розуміємо, що це є озвучена кандидатура з нашими європейськими партнерами, можливо, рекомендована Петру Порошенку нашими європейськими партнерами, яким дуже важливо зрозуміти, хто і як буде здійснювати зовнішню політику у команді Петра Олексійовича. Президент Петро Порошенко і новопризначений міністр закордонних справ у Києві, 19 червня 2014 року

Президент Петро Порошенко і новопризначений міністр закордонних справ у Києві, 19 червня 2014 року


Зважаючи на те, що зараз Україна дуже потребує величезної кількості підтримки фінансової, технічної, організаційної від ЄС, зважаючи на те, що у найближчі дні мала б бути підписана друга частина угоди про асоціацію, яка стосується співпраці в економічній сфері, такі призначення є цілковито логічними.
В Україні немає людини, яка готова взяти на себе повну відповідальність. Коваль залишиться міністром оборони

А щодо швидкого подання міністра оборони, мені здається, що не варто очікувати, оскільки зараз в Україні фактично немає людини, яка готова була взяти на себе повну відповідальність. Міністр оборони несе пряму відповідальність за події на сході. Тому мені здається, що ще довгий час чинний міністр Коваль залишиться міністром оборони.

Віктор Котигоренко: Це не зовсім так. Міністр оборони не несе відповідальності за ситуацію у Луганській і Донецькій областях. На сьогоднішній день це компетенція СБУ, яка керує АТО.

Міністр оборони, безумовно, потрібен так само, як і потрібен був міністр іноземних справ. Тому що Росія фактично до цього часу тих міністрів, які мають префікс в.о., не визнає.

До речі, в контексті Дещиці абсолютно не зрозуміло, бо непослідовна реакція Росії. Поки Андрій Дещиця поводив себе відповідно до дипломатичного протоколу, дипломатичного етикету, його не вважали реальним керівником, реальним представником України, застосовувалися терміни «хунта» і тому подібне. Як тільки він собі дозволив недипломатичну лексику у стилі російських політиків на кшталт Жириновського на адресу такого собі громадянина Путіна, тут же його вже визнали міністром, який порушує дипломатичну етику і норми політичної поведінки, дипломата і так далі.

– Власне, вживав лише термінологію, яку дозволяла собі російська сторона стосовно, скажімо, до колишнього президента Грузії, коли той був президентом.
ПокиДещиця поводився в межах протоколу, не визнавали за посадовця. Дозволив собі лексику у стилі російських очільників – тут же в ньому визнали одного з керівників української держави

Віктор Котигоренко: Дійсно, таку термінологію дипломат не повинен вживати. Це безумовно. Але я просто ще раз підкреслюю реакцію Росію. Поки він себе (Дещиця – ред.) поводив у межах протоколу, в межах правових і політичних норм, його не визнавали за посадовця. Як тільки він собі дозволив лексику у стилі російських очільників, тут же в ньому визнали одного з керівників української держави.

Унікальна логіка російська!

– Пан Юрчишин щойно казав, що кандидатура пана Клімкіна, очевидно, могла бути рекомендована нашими європейськими партнерами. Хотілося б усе ж таки вірити, що український президент слідкує не за рекомендаціями партнерів, а керується своїми якимись баченнями цього.

Віктор Котигоренко: Я глибоко переконаний, що український президент слухає рішення всіх, а рішення приймає самостійно. Тому що відповідальність лежить на ньому.

Ярослав Юрчишин: Погоджуюся.


Віктор Котигоренко: У будь-якому разі він буде особисто приймати рішення.

– Чи можна було б сказати, що кандидатура пана Клімкіна – це такий собі не реверанс, а щось таке у бік Російської Федерації? Оскільки пан Клімкін – курянин і закінчував МФТІ.

Віктор Котигоренко: Я знаю тільки те, що Павло Клімкін є громадянином України. І президент на цю посаду призначив громадянина України. В Україні дуже багато людей, які народилися не на території України, але є громадянами України. Тому у даному разі я не думаю, що є взагалі предмет для обговорення того, де народився Клімкін, у плані політичної значущості цього явища.

– Наскільки пан Клімкін може бути самостійним гравцем? Чи зважаючи на те, що президент України свого часу працював міністром закордонних справ, йому, відверто кажучи, подобається його зовнішньополітична діяльність?

Ярослав Юрчишин: Зважаючи на компетентність міністра закордонних справ він змушений і буде самостійним гравцем, оскільки його повноваження і його статус чітко дають можливість бути серйозною фігурою, одним із головних представників на зовнішньополітичній арені.

Чи буде міністр погоджувати свої зовнішньополітичні кроки з президентом? Однозначно. По-перше, цього вимагає Конституція, оскільки цей міністр є у квоті президента, яку подає президент. Тому він мусить прислухатися. По-друге, в даний історичний момент справді ми маємо унікальну ситуацію, коли переважна більшість людей готова підтримати навіть ширші повноваження президента для врегулювання ситуації на сході. Тому люди, які будуть протиставлятися особливо у владі чи з нардепів, чи з міністрів, чи з інших високопосадовців, відразу будуть на себе набирати достатньо високий негатив конкретно в існуючій ситуації.
У публічній сфері Порошенко готовий ставити на нових професіоналів, у непублічній, на стару команду

Чому? Ми маємо унікальний високий рівень довіри до президента, ми маємо надзвичайно високі очікування від нього. Як з цим справиться Петро Олексійович, це вже інше питання. Його кадровий підбір показує, що якщо у публічній сфері він (Порошенко – ред.) готовий ставити на нових професіоналів, які мають досвід і можуть по-новому підходити до політики, але при цьому мають досить серйозний досвід, то у непублічній сфері, наприклад, у призначенні голови Державного управління справами Сергія Березенка, який відомий співпрацею з сумнозвісним мером Києва Леонідом Черновецьким, був депутатом від його блоку, то ми так розуміємо, що Петро Олексійович готовий опиратися і на старі кадри, на стару команду.

Тому така дихотомія ставить питання, наскільки ефективною буде політика у довгостроковій перспективі. Але цей високий квотум довіри дає можливості в даній історичній ситуації...

– Учора народ у мережі «Фейсбук» обговорював призначення заступника керівника ДУСі. Це людина, яка працювала директором команд КВК.
Структура ДУСі є атрофією СРСР

Ярослав Юрчишин: Насправді сама структура ДУСі є настільки закритою і по факту нелогічною, я сказав би, такою атрофією СРСР, коли забезпечення державних структур, забезпечення існування адміністрації президента на організаційно-технічному рівні забезпечуються закритою структурою, до якої було дуже багато претензій за часів як Кучми, як Януковича.Можна згадати просто анекдотичні ситуації – про чорниці по 800 гривень за кілограм на тендерах, які закуповувало Державне управління справами.
Залишення ДУС і введення неоднозначних фігур діяти не по-новому

І тут залишення цієї структури (ДУС – ред.) в принципі і введення в неї таких неоднозначних фігур показує, що у сфері господарчої діяльності ми будемо діяти, скоріше, не так, як у Європі, не по-новому.

– Дехто з експертів вважає, що важливо, щоб міністр закордонних справ України мав хороші стосунки саме з Німеччиною, Ангелою Меркель, оскільки пан Путін пов’язує великі сподівання саме з якоюсь «особливою» німецькою точкою зору на конфлікт між Україною і Росією.

Віктор Котигоренко: Ухвалюючи рішення про кандидатуру майбутнього міністра закордонних справ, президент якраз і брав до уваги ці чинники. Тому що Німеччина – це не тільки потужна держава, це ще і лідер ЄС з «особливими» зв’язками з Росією. І досвід роботи на тих посадах, на яких працював Павло Клімкін, говорить про те, що справді він має можливості прямого спілкування з ЄС, з Німеччиною, з Британією, з їхніми лідерами. Це безумовний позитив.

Очевидно, ці фактори і враховував президент для того, щоб міністр був фігурою, яка найбільше підходить для реалізації тієї стратегічної лінії, яку для себе визначив Петро Порошенко.

– Верховна Рада так само призначила генпрокурором Віталія Ярему, який досі був першим віце-прем’єр-міністром. Він, до речі, жодного разу не працював у прокуратурі. Як це вплине?

Ярослав Юрчишин: З одного боку, це, звісно, буде проблемою, тому що буде довший період входження у виконання обов’язків. Насправді робота у прокуратурі достатньо специфічна.

І зараз у тому форматі, у якому зараз відбувається ця робота, там ми маємо готовий проект закону про ГПУ, вимогою прийняття якого є одна з вимог активізації співпраці з ЄС. Відповідно ставити людину, яка не має досвіду в цій сфері, надаючи перевагу людині, яка є стовідсотково «своєю», Петро Олексійович все ж таки ставив пріоритет не так, скажемо, професійні якості, як якості особистої відданості.

З іншого боку, Віталій Ярема тривалий час працював у правоохоронних органах, був керівником главку київської міліції. Тобто з роботою прокуратури він перетинався дуже часто і співпрацював дуже тісно.

Як людина в першу чергу політична, то цю посаду варто все ж таки розглядати політично. Тут пріоритетом є те, щоб ГПУ була в команді президента і діяла у відповідності до пріоритетів президента. Зважаючи на те, що Петро Порошенко у публічній сфері і на не публічних зустрічах з європейськими політиками, про які часто говориться, говорив про два ключові пріоритети на найближчий час в Україні , а це наведення миру і активізація боротьби з корупцією, за відсутності антикорупційного бюро і справді досить туманних перспектив прийняття закону про національне антикорупційне бюро, можна говорити, що в боротьбі з корупційними діяннями Петро Порошенко буде опиратися як на ГПУ, яку зараз очолює Ярема, так і в розслідування такої діяльності на СБУ, яку очолює представник УДАРу Валентин Наливайченко, який зараз є одним із найближчих союзників Петра Порошенка.

– Представляючи Віталія Ярему, президент сказав, що сьогоднішній день стане «чорним днем» для всієї кримінальної злочинності. Будемо бачити, як в це відбувається. А у «Фейсбук» вже почали говорити про те, що «друзі» у пана Яреми у мережі «Фейсбук» «роздружуються», оскільки йому було порекомендовано почати зі своїх найближчих друзів.

Віктор Котигоренко: Ви почали розмову з того, що генпрокурором було призначено людину, яка не мала досвіду роботи в прокуратурі. Але я глибоко переконаний, що це правильне рішення президента. Хоча про його правильність ми будемо судити у будь-якому разі за результатами роботи.
Рішення правильне, призначити особу не з прокурорської вертикалі

А чому саме рішення правильне, призначити особу не з прокурорської вертикалі? Починаючи ще з президента Ющенка, генпрокурорами в Україні були представники тієї групи інтересів, яку представляв скинутий режим колишнього президента Януковича. Між прокуратурою і МВС, органами внутрішніх справ і органами прокуратури завжди був конфлікт. Одні розпочинали кримінальні справи, а інші не давали часто їм доводити до логічного завершення правового.

Там склалася вже певна вертикаль. У тому числі, як у будь-якій системі вертикалі влади в Україні, очевидно, склалася великою мірою і корупційна вертикаль. І входження туди людини далекої від саме прокурорської діяльності, але людини все ж таки менеджера, яка пройшла доволі значний шлях, знає ті «камені спотикання», які виникає у відносинах між органами внутрішніх справ і прокуратурою, для забезпечення якраз ефективності роботи таке призначення може бути позитивним.

Яке воно буде насправді? Побачимо.

– Відбулося ще одне призначення. Вперше в історії України головою НБУ стала жінка. Валерія Гонтарева.

Якщо напередодні стосовно пана Яреми і пана Клімкіна нібито не було ніяких запитань, то фракція «Батьківщина» говорила про те, що не буде голосувати за кандидатуру Гонтареву. Оскільки там, мовляв, є який конфлікт інтересів. Пані Гонтарева була бізнес-партнером пана Порошенка. Однак великою кількістю голосів, 345 голосів, Верховна Рада підтримала цю кандидатуру.

Ярослав Юрчишин: Так, у 2011 році, якщо я не помиляюся, пані Готарева допомагала корпорації «Рошен», яка належить Петру Порошенку, в укладанні ряду угод Росії. Але це були не стосунки підпорядкування, тобто це були реальні професійні стосунки. І тут можна говорити більше про те, що президент, ще перебуваючи власником великого бізнесу, познайомився з методами роботи пані Гонтаревої.

З іншого боку, можна чітко сказати, що це людина, яка має достатньо високий, достатньо серйозний досвід роботи у міжнародних структурах і з міжнародними структурами. Тому логічність цього призначення, логічність того, що в кінцевому варіанті «Батьківщина» таки не протиставилася і не пішла проти президента, а знову ж таки, зважаючи на рейтинг «Батьківщини» і зважаючи на рейтинг президента, це було цілковито логічно, дала карт-бланш на те, щоб людині, яку рекомендував президент, щоб вона себе показала на роботі голови НБУ.

– Маємо запитання радіослухача.

Слухачка: Я шокована тим, що пана Ярему призначають генпрокурором! Я вам хочу доповісти про те, що я похоронила доньку у 29 років. Вона мала тяжкі тілесні пошкодження, які потягнули за собою смерть. Тобто померла моя дитина у 29 років. І Ярема мені надав відповідь. Він мені сказав, що немає доказів. Це стаття 121, частина друга.

Я дуже шокована! І я думаю, що ця людина не може бути на прокурорській посаді, на такій посаді. Я шокована! Я не знаю, як? Як наш президент…?

– Ми висловлюємо Вам свої співчуття…

Віктор Котигоренко: Треба знати деталі ситуації, хто був на якій посаді, хто вів слідство і так далі. Тому у нас немає підстав давати якісь коментарі. Крім того, що дійсно співчувати людині, яку спіткала трагедія.

– Фінансисти говорять, що пані Гонтарева жорсткий, але професійний керівник так само зі зв’язками закордоном, оскільки працювала у двох закордонних банках. Коли вона створювала свій власний бізнес, вона змогла заробляти, коли інші начебто втрачали інвестиції.

Віктор Котигоренко: Я не можу сперечатися з експертами фінансових ринків, оскільки не є таким. У даному разі я приймаю ту інформацію, яку Ви зараз озвучили. І будемо сподіватися, що вона буде ефективна. Тому що НБУ – це теж організація, яка теж заробляє гроші для бюджету. Тому тільки можемо побажати Валерії Гонтаревій успіхів на цій посаді.

– Пан Аваков залишається в.о. міністра внутрішніх справ. А пан Коваль залишається в.о. міністра оборони. Все ж таки бажано було б ці префікси в.о. прибрати. Тим паче в такій ситуації.

На коли можна сподіватися на ці призначення? Чи все ж таки це не буде зроблено до завершення того, що хтось вже почав називати війною, а хтось каже, що АТО?

Віктор Котигоренко: Очевидно, тут дуже складна ситуація насправді. Багато буде залежати від того, яка стратегія подальших дій президентських буде остаточно затверджена.

На сьогоднішній день йде стратегічна лінія на дострокові парламентські вибори. Але якщо вони відбудуться, якщо будуть знайдені правові підстави для того, щоб чинна Верховна Рада припинила свої повноваження і було призначено нові вибори, то це відбудеться у кращому разі наприкінці осені, наприкінці цього року.

Але до цього часу ми бачимо, якщо ініціатива президента стосовно мирного врегулювання ситуації на Донбасі не дасть результатів, а ймовірно… Добре, що є ця ініціатива, тому що навіть якщо один (їх називають сепаратистами, а я думаю, що це некоректно, людина, яка взяла зброю незаконно, то це вже терорист) терорист складе зброю, тим самим збереже власне життя і життя інших людей, яких він міг би позбавити, то це вже буде позитив.
Якщо з лідерами місцевого самоврядування не буде досягнуто програми, треба вводити режим воєнного стану

Якщо після сьогоднішньої зустрічі президента з лідерами місцевого самоврядування і іншими поважними особами цих двох областей не буде досягнуто якоїсь програми, я глибоко переконаний, що треба буде вводити правовий режим воєнного стану на території Луганської і Донецької областей.

Якщо такий режим буде введено, то, відповідно до чинного законодавства, вибори в Україні не можуть відбутися, допоки цей режим не буде знято, допоки не відбудуться вибори в умовах вже подолання цієї загрози небезпеці Україні, життю і здоров’ю та правам громадян.

Тому я думаю, що треба добре подумати над ситуацією. Можливо, якраз ці призначення і треба зробити якнайшвидше і, можливо, треба розглядати і ризики, і переваги і дострокових виборів якнайближчих, і ризики, і переваги все ж таки, можливо, призначення міністра оборони, запровадження воєнного стану в цих двох областях, наведення там порядку, подолання тероризму, убезпечення України від подальших провокацій з боку Росії, і, можливо, після того проводити вибори.

Але це рішення, всі ці ризики, всі ці загрози має прорахувати президент, дослухаючись до своїх радників і приймати відповідне рішення.

– Будемо сподіватися, що він прорахує всі ризики і проведе правильні кадрові призначення.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG