Доступність посилання

ТОП новини

День біженців, війна і втікачі з України


Біженці з Криму в Києві, 5 червня 2014 року
Біженці з Криму в Києві, 5 червня 2014 року
20 червня у світі вшановують Всесвітній день біженців – день, що має привернути увагу до проблем і страждань вимушених переселенців. Ідеться не тільки про втікачів від воєн, конфліктів і переслідувань до інших країн, які й є біженцями за міжнародним гуманітарним правом. Цього дня згадують і про внутрішньо переміщених осіб – тих, хто був змушений залишити домівку, але перебрався до іншої частини своєї країни. Нині, через агресивні дії Росії, Україна стала одним із джерел утікачів.

Понад 45 мільйонів людей у світі вимушено залишили свої домівки – такі останні наразі загальносвітові дані, станом на кінець 2012 – початок 2013 року, наводить Управління верховного комісара ООН у справах біженців. Власне біженців – утікачів до інших країн – із них було майже 15 з половиною мільйонів. Приблизно вдвічі більше – майже 29 мільйонів – було внутрішньо переміщених осіб.

За тими даними, найбільшим джерелом біженців протягом більш як 30 років є Афганістан – афганцем є майже кожен четвертий біженець у світі. Внутрішніх утікачів найбільше в Сирії, Колумбії, Демократичній Республіці Конго, Сомалі й Іраку, де тривають внутрішні конфлікти.
Клікніть, щоб переглянути інфографіку
Клікніть, щоб переглянути інфографіку

Усі ці дані ще не враховують нинішнього становища в Україні. Їй далеко до Близького Сходу чи Африки, але анексія Росією Криму, а потім бойові дії за російської підтримки в частинах Сходу України призвели до появи переселенців і в цій країні.

Із Донбасу втікають до Росії, скільки – ніхто не знає

Надійних даних про втікачів із Донецької й Луганської областей до сусідньої Росії немає. Голова Федеральної міграційної служби Росії Костянтин Ромодановський заявляв у четвер, що на території прикордонних із Україною російських регіонів перебуває вже 400 тисяч українських громадян. Та ніяких підтверджень цьому числу немає, бо самі російські відомства наводять цілком різні дані.

Це визнає офіційне агентство «ІТАР-ТАСС», яке, зокрема, повідомляє: Міністерство з надзвичайних ситуацій Росії в четвер заявило про майже 19 тисяч біженців із України в сусідній із Донбасом Ростовській області. Вона приймає абсолютну більшість українських прибульців, до інших російських регіонів добираються буквально лічені втікачі.

А в апараті уповноваженого при президентові Росії з прав дитини стверджують, що за добу до регіону прибули понад 14 тисяч українців. Щоправда, самого уповноваженого, Павла Астахова, вже ловили на брехні зі значним завищенням кількості втікачів.

А місцева влада Ростовської області інформує, що загалом за місяць в’їхали понад 122 тисячі «мешканців південно-східних регіонів України» і з них 70 тисяч «не повернулися назад». Проте це не означає, що всі вони стали біженцями.

Із іншого боку, свої дані наводить ООН: там повідомляють, що офіційно притулку в Росії попросили 4 тисячі 600 українців.

Дехто намагається дістатися з регіону протистояння й до інших країн. Зокрема, кількасот людей із Донбасу звернулися по статус біженця до Польщі.

Проблема вимушених переселенців

Набагато більше вимушених переселенців із Донбасу, а також із окупованого Криму, всередині самої України. За даними ООН, їхнє загальне число перевищило 34 тисячі.

Понад 15 тисяч із тих, хто залишив домівки, лишаються в самих Донецькій і Луганській областях, кажуть в ООН. А Міністерство соціальної політики говорить про понад 4 тисячі змушених виїхати за межі регіону, які зареєстровані офіційно.
Клікніть, щоб переглянути інфографіку
Клікніть, щоб переглянути інфографіку

Найбільше їх приймає сусідня з Донбасом Харківська область чи Київ. Іще одним центром, який приваблює втікачів, стала також Львівська область, до якої раніше вже перебиралися переселенці з Криму.

Тепер перед Україною, яка не має досвіду задоволення потреб великої кількості вимушених переселенців, постає проблема щодо необхідності уникнути гуманітарної катастрофи, кажуть фахівці.
  • Зображення 16x9

    Сергій Драчук

    Почав співпрацю з Радіо Свобода з самого початку 1990-х, із 1992-го – постійно, спершу в Києві, з 1995-го – в штаб-квартирі в Празі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG