Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 08:03

«Стіна Коломойського». Кордон – не завжди стіна, але завжди символ


Українські солдати патрулюють кордон з Росією в Харківській області, 16 червня 2014 року

Українські солдати патрулюють кордон з Росією в Харківській області, 16 червня 2014 року

Західна Європа майже повністю відмовилася від внутрішніх міждержавних кордонів, проголосивши, що зусилля зосереджуватимуться на охороні зовнішніх меж спільноти. У деяких місцях – це справжні стіни, паркани та інші загорожі з озброєними прикордонниками та візовою системою.

Але європейці з історичного досвіду знають, що агресорів і війни просто загорожами зупинити неможливо.

Відоме в англомовному світі прислів’я проголошує, що міцний паркан покращує взаємини між сусідами (Good fences make good neighbors), але зараз стіни чи колючі дроти на кордонах сприймаються переважно негативно, як нагадування про проблеми, загрози та протистояння.

«Пане Горбачов, зруйнуйте цю стіну!» – під бурхливі оплески закликав американський президент Рональд Рейґан радянського лідера Михайла Горбачова улітку 1987 року.

Він виступав навпроти Бранденбурзьких воріт біля муру, що десятки років ділив місто Берлін на західну частину і східну, яка була столицею комуністичної Східної Німеччини.

Берлінський мур був споруджений 1961 року і став найбільшим символом комуністичних утисків свободи пересування. 1989 року він упав.

У наступні роки Європейська спільнота перетворилася на Європейський союз і кордони на континенті майже зникли. Британія та Ірландія, хоч і відгороджені морем, проте оголосили охорону свої кордонів суверенним правом і відмовилися від підписання Шенгенської угоди.

Проти мігрантів

На під’їзді до тунелю під Ла-Маншем із Франції до Британії потяги сповільнюються і пасажири можуть чітко бачити високі і довжелезні металеві загорожі з колючим дротом.

Але це зовсім не оборонні споруди. Незалежний радник з питань кордонів Юан Ґрант каже, що загорожі призначені для стримування потенційної нелегальної діяльності: перемитництва чи мігрантів, а не агресорів.

«Загорожа на кордоні не є перешкодою для тероризму чи серйозної злочинності. Це діє лише до певної міри на конкретному відрізку, наприклад, в такій маленькій країні, як Ізраїль, яку субсидує Америка і та країна перебуває у постійному стані війни, облоги. Тому вони дивляться на такі речі інакше», – наголошує Юан Ґрант, якому доводилося працювати консультантом європейських установ і в Україні.

Суцільний паркан на маленькій частині свого зовнішнього кордону на африканському континенті спорудила Іспанія, захищаючи від нелегальних мігрантів анклави Сеута та Мелілья в сусідстві з Марокко.

Час від часу африканські мігранти намагаються брати ту стіну штурмом, але не тому, що хочуть завоювати Іспанію, а тому, що домагаються там притулку в надії мігрувати далі у Європейський союз.

Загорожа довкола анклаву Мелілья має лише 12 кілометрів завдовжки і траплялося, що юрби мігрантів її таки долали.

Російська стіна

Побудова суцільної стіни для захисту України від агресії з Росії була би, насамперед, величезним інженерним проектом можливо на сотні кілометрів завдовжки (загалом кордон сягає близько двох тисяч кілометрів) і при цьому недешевим символом розподілу.

Проте в теперішніх умовах навіть російська активістка-правозахисниця у Лондоні Маша Карп припускає, що вона могла би підтримати спорудження загорожі, хоч і не впевнена в її ефективності.

Усе, що Україна робитиме для свого захисту від російського війська, було би цінним

«Я вважаю, що усе, що Україна робитиме для свого захисту від дестабілізації, захисту від російського війська, було би цінним. Я не знаю, чи це насправді допомогло би. Це вже інша справа. Бо, як ми чули багато разів – це незвичайна війна. Росіяни діють приховано. Вони ж не відряджають танки відкрито, як це робили в Чехословаччині. Я просто боюся, що коли побудувати стіну, то вони вигадають щось інше. Моє серце обливається кожного дня, коли я чую про жертви», – ділиться думками російська активістка у Лондоні.

Чи може паркан покласти край війні? Чи може загорожа стримати агресорів? Найочевидніша відповіді на ці прості запитання – ні, не може.

Символ готовності

Попри це фахівець з питань міжнародної безпеки професор Нью-Йоркського університету Марк Ґалеотті вказує на символічне значення кордону, як межі.

І не має значення чи це паркан, чи стіна, чи шлагбаум на дорозі.

У Москві панувало переконання, що нова українська влада не мала ні волі, ні здатності перешкоджати Росії робити усе, що вона забажає

«Фізична інфраструктура на кордонах може мати, або не мати значення. Але я би сказав, що принаймні з російської точки зору цей конфлікт є вольовим протистоянням. У Москві панувало переконання, що нова українська влада не мала ні волі, ні здатності перешкоджати Росії робити усе, що вона забажає. І тому йдеться не про те, щоб просто збудувати загорожу. Питання в тому, чи здатна Україна продемонструвати, що вона має інструменти для захисту своїх кордонів, а також волю застосовувати їх? Саме тому, коли російські літаки залітають у повітряний простір НАТО, західні винищувачі піднімають у повітря. Росіян перехоплюють не тому, що хтось вважає, що вони летять бомбувати Бірмінгем. А тому що необхідно постійно і заново демонструвати цю волю і здатність до дій», – сказав професор Ґалеотті, виступаючи у лондонському аналітичному центрі «Чатам Гаус».

Звичайно, питання російської ділянки кордону України – аж до побудови «стіни Коломойського» – не виникло б без кризи і бойових дій на сході України. І Київ, на думку Марка Ґалеотті, має зробити багато висновків і виконати багато домашніх завдань з тим, аби постати сильнішою після цієї кризи.

«Яким би чином не закінчилася теперішня криза, саме це буде одним із головних завдань українцям на майбутнє – показати, що вони мають волю і здатність. Я маю визнати, що зараз у результаті дій на Донбасі ми принаймні до певної міри цю волю бачимо. Частиною причини того, чому Росія так легко поширювала свій вплив і хаос на сході України, було те, що українська потуга була невидимою. Росіяни та їхні агенти і спільники бачили, що могли робити що завгодно. Якщо це зміниться, то зміниться і симетрія між Україною і Росією», – сказав Марк Ґалеотті, готуючись вчергове від’їжджати з Лондона до Москви.

Кожного разу він не певен, чи йому дадуть йому росіяни візу і чи зможе він перетнути кордон. Межі у Європі залишаються і деякі з них перетинати зараз не легше, а важче.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG