Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 01:06

Європейська преса відзначає успіх другого президента України Леоніда Кучми на переговорах із сепаратистами в Донецьку, як представника нинішнього глави держави Петра Порошенка. Хоча оглядачі вважають, що російський президент Володимир Путін грає в українській кризі у кішки-мишки з ЄС та США, коли періодично висилає сигнали розрядки напруги в Східній Україні та поперемінно то відводить, то знову надсилає до українського кордону свої війська». Тому західна преса вважає, що лише «наступні дні все ж вирішать долю мирного плану щодо України».

The Wall Street Journal інформує про те, як колишній президент України Леонід Кучма успішно виступив у Донецьку в понеділок, разом зі своїми старими кадрами, Віктором Медведчуком та Нестором Шуфричем, у ролі представника чинного президента Петра Порошенка на переговорах із сепаратистами Донецька і Луганська, за посередництва посла Росії Михайла Зурабова та керівника місії ОБСЄ в регіоні Хайді Тальявіні. Коли під час зустрічі з Кучмою лідери сепаратистів погодилися на перемир’я і початок переговорів з Києвом за посередництва Росії і ОБСЄ. Газета також вважає, що значну роль у цьому відіграли останні заяви США та ЄС, які попередили Володимира Путіна про наближення до кінця цього тижня значно жорсткіших санкцій Заходу проти Росії, якщо та не сприятиме припиненню української кризи. Президент США Барак Обама сказав про це Путіну у понеділок по телефону і закликав його припинити допомогу сепаратистам та підтримати мирний процес в Україні, бо інакше, за словами Обами, «Росія заплатить за це значною ціною». Газета також вважає, що навіть після цього «обидві сторони залишаються далекими одна від одної у своїх вимогах». Бо влада Києва визнала перед цим сепаратистів «ДНР» та «ЛНР» винними у крові багатьох жертв цієї двомісячної ескалації збройного протистояння, а проросійські сепаратисти сказали у понеділок, що складуть зброю лише після відходу всіх Збройних сил України з території двох областей та визнання їх незалежними республіками.

Швейцарська Neue Zurcher Zeitung відзначає, що міністри закордонних справ ЄС посилили в понеділок на саміті в Люксембурзі тиск на Росію та поставили вимогу перед Москвою підтримати мирний план українського президента Петра Порошенка під загрозою нових санкцій Заходу проти режиму Путіна, які могли б бути схвалені вже 27 червня в Брюсселі під час підписання між Україною і ЄС економічної частини угоди про асоціацію. Газета також наголошує, що Путін грається з ЄС та США у дитячі ігри щодо України, коли «годує їх обіцянками та сподіваннями на мирне розв’язання кризи». «Лише наступні дні вирішать насправді долю мирного плану щодо України», – зауважує газета з Цюріха.

Австрійська Die Presse повідомляє, що президент Австрії Гайнц Фішер планує у вівторок «відверто розмовляти у Відні з президентом Росії Путіним» і відкидає критику опонентів щодо згоди на відвідини главою Кремля столиці Австрії. Фішер каже, що його країна хоче скористатися реальним шансом лояльного члена ЄС і зробити свій внесок у врегулювання української кризи. Федеральний президент Австрії вважає також, що «розумні аргументи у розмові з Путіним можуть впасти на благодатний ґрунт». Газета з Відня до цього ж інформує, що чимало громадських організацій столиці Австрії оголосили про організовані протести проти візиту Путіна у другій половині дня вівторка, серед них і Союз за демократичну Україну, «Марш райдуги» з допомоги ВІЧ-інфікованим, а також активісти з прав людини, які виступають проти гомофобських законів у Росії, та члени «Ґрінпіс», які виступають проти російського мільярдного кредиту на модернізацію АЕС в Угорщині.

  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG