Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 06:28

Інтеграція України до планів енергетичної безпеки ЄС


Крістіан Гінеа

Уразливість внутрішнього енергетичного ринку Європейського союзу стала більш виразною під час кризи між Росією і Україною. Європейська рада закликала до створення всеосяжного плану зі скорочення енергетичної залежності ЄС ще у березні цього року. Європейська комісія відповіла на цей заклик листом про енергетичну безпеку, який опублікували ще 28 травня перед запланованим на кінець червня засідання Європейською ради, на якому передбачається ухвалення рішення з цього питання.

Лист Європейської комісії включає в себе конкретні посилання на Україну і Молдову: «Союз повинен працювати в тісному контакті зі своїми сусідами і партнерами в рамках Енергетичного співтовариства, зокрема Україною і Молдовою, щоб поліпшити енергетичну безпеку».

На жаль, це посилання не супроводжується конкретними пропозиціями, хоча розташування цих країн, найважливіших енергетичних доступів до Європи, вимагає особливої уваги і підтримки.

Таким чином, є сенс подумати над тим, які конкретні кроки може зробити ЄС на шляху перетворення політичних цілей, які мають Європейська рада та комісія, на конкретні стратегії.

Україна зв’язала себе зобов’язаннями запроваджувати в життя третій енергетичний пакет ЄС, що є однією з умов угод про Поглиблену та всеосяжну вільну торгівлю, які, в свою чергу, є частинами Угоди про асоціацію з Європейським союзом. Україна також є членом Європейського енергетичного співтовариства.

І Україна, і Молдова стануть більш інтегрованими в економічний простір ЄС, у тому числі його енергетичний ринок. Європа має підтримати їх відданість до реалізації енергетичних директив, які є випробуванням навіть для країн-членів ЄС, конкретними діями в галузі енергетики.

«Фонд сполучення Європи»

Одним зі способів допомоги Україні було б залучити її до фонду «Об’єднання Європи» (Connecting Europe Facility). Ця програма є відповіддю ЄС на затримки держав-членів і їх непослідовний спосіб поєднування своїх енергетичних ринків.

На ці так звані «Проекти спільних інтересів» (Projects of Common Interest) виділили 5.8 мільярда євро. Єврокомісія опублікувала список 248 проектів у жовтні 2013 року.

Однак, у списку є тільки один проект, який об’єднує європейську державу з країною «Східного партнерства» – зворотній енергетичний потік між Румунією та Україною. З іншого боку, список ігнорує два проекти, над якими останні кілька років працювали і ЄС, і Румунія – вивчення потенціалу Чорного моря і об’єднання енергосистем із Молдовою.

Анексія Криму Росією дала Москві доступ до невивчених ресурсів Чорного моря. За висновками деяких досліджень, ці води мають потенціал Північного моря. Чорне море розглядалось навіть урядом Віктора Януковича як основний шанс для України послабити контроль Росії над своєю енергетичною безпекою.

Тепер ці двері зачинилися, що призвело до регресу у планах України щодо диверсифікації енергопостачання. Міжнародне співтовариство не визнає права Москви на володіння як Кримським півостровом, так і морською ділянкою довкола нього, але Росія фактично керує цією територією. Нова російська економічна зона тепер межує з членом ЄС Румунією.

Зупинити «Газпром»

Ще одним ключовим моментом для України є європейське антимонопольне розслідування діяльності «Газпрому», яке Європейська комісія почала у вересні 2012 року. Хоча в прес-релізі Комісії заявили про «першочерговий порядок» розслідування, справу досі не завершено.

Литва ініціювала розслідування, до її скарги швидко приєдналися східні країни-члени. Розслідування націлене на основну бізнес-модель «Газпрому»: розподіл газових ринків, заборона доступу до газопроводів третій стороні і запобігання перепродажу. «Газпром» використовує ці прийоми як в Україні, так і в Молдові.

Але, якщо Україна береться запроваджувати в життя третій енергетичний пакет ЄС, то вона також має користуватися вигодами європейських правоохоронних механізмів. Регулювання практики «Газпрому» на рівні ЄС може, наприклад, дозволити словацькому уряду постачати газ до України, при цьому не порушуючи особливих домовленостей із «Газпромом».

Ці рекомендації представляють собою невеликі кроки, які Європейська рада та Єврокомісія могли б ухвалити, щоб довести свою солідарність із двома країнами, які шукають притулок перед бурею. Ці неноваторські кроки походять від вже існуючих інструментів і відповідають рішенням, які оголосив ЄС. Не так вже й багато потрібно для впровадження важливих змін.

(Оригінал цього коментаря опублікований в рамках проекту EU-Moldova Think Tank Dialogue, який фінансується Міністерством закордонних справ Румунії в рамках «Програми офіційної допомоги розвитку», в партнерстві з «Програмою розвитку Організації об’єднаних націй»)

(Думки, висловлені в цьому коментарі, є власною оцінкою проблеми його автором)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG