Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 09:23

Путін не змінив своїх планів щодо України і хоче розколоти Європу (світова преса)


Західна преса коментує дуже нестійке перемир’я на сході України, коли вже у вівторок проросійські сепаратисти збили гвинтокрил української армії, а президент Росії Володимир Путін звинувачував Україну у порушенні умов перемир’я. Тим часом західні політики критикують Австрію за її «червону доріжку» гостинності для Путіна і попереджають, що глава Кремля намагається розколоти Європу. Оглядачі також попереджають, що судячи із останніх заяв Путіна, він не змінив своїх планів щодо України і найбільше боїться впливу США у Європі.

The Wall Street Journal попереджає, що насильство на сході України, яке триває і надалі, ставить під загрозу мирний план президента України Петра Порошенка. Видання також зауважує, що активні дії сепаратистів на сході України тривають, попри заяви і певні кроки російського президента Володимира Путіна щодо ослаблення напруженості. Газета також звертає увагу, що Путін, з одного боку, пояснює у Відні своє рішення скасувати дозвіл Ради федерації на використання російських військ в Україні нібито бажанням «створити умови для мирного процесу», а з другого – попереджає: «Ми будемо завжди захищати етнічних росіян в Україні, а також тих українців, які прихильні до Москви і почувають себе частиною «русского мира». The Wall Street Journal також відзначає, що Путіну фактично і не потрібно формальної згоди Ради федерації на вторгнення російської армії до України, до того ж він має низку важелів тиску на Київ, включно з газовими боргами «Нафтогазу» і може вести торгову війну, коли Україна підпише у п’ятницю економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС.

Брюссельська EUObserver опублікувала європейські реакції на те, що «Австрія викотила перед Путіним червону доріжку» гостинного прийому у вівторок, коли австрійські керівники засуджували перед главою Кремля західні санкції проти Москви і ратували за реалізацію проекту російського газогону «Південний потік» та за тісну співпрацю з Росією, не дивлячись на анексії Москвою українських територій. Путін у відповідь переконував австрійців, що анексія Москвою Криму була «вільним волевиявленням людей», а також лякав їх нібито агресивними енергетичними намірами США щодо ЄС та переконував, що «Південний потік» «збільшить енергетичну безпеку Європи». Австрійська влада, як пише видання з Брюсселя, всіляко вихваляла «заходи Путіна з деескалації ситуації в Україні». Тут також наведено реакцію на візит Путіна до Австрії з боку міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта, який критикував рішення Відня запросити Путіна: «Ці відвідини підтверджують намагання Путіна розколоти ЄС, що завжди роблять росіяни, коли вони загнані в глухий кут». Тут також відзначено реакції ще трьох неназваних європейських дипломатів, котрі вважають, що «в ЄС немає ніяких намірів для більш жорстких санкцій проти Росії на даному етапі».

Лондонська Financial Times інформує про гострі дебати в керівництві США щодо подальших санкцій проти Росії, включно із завданням удару по російському енергетичному секторі, і це все відбувається напередодні підготовки в ЄС на п’ятницю обговорення проблеми Росії і санкцій Євросоюзу проти Путіна. Однак, як зауважує британська газета, Білий дім опинився перед опозицією серед багатьох європейських країн, а також власного бізнесу, який боїться втрат у царині конкурентоздатності своїх компаній, пов’язаних із Росією. Видання з Лондона також вважає, що Путін поки що вміло користується незгодами серед західних союзників і продовжує погрожувати Україні, коли каже, що скасування Радою федерації його мандату на використання армії Росії в Україні зовсім не означає, що Кремль буде ігнорувати те, що там відбувається.

  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG