Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 14:01

Київ – Перша світова війна, яка спалахнула 100 років тому внаслідок протистояння двох воєнних блоків – Четверного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) і Антанти (Англія, Франція, Росія) – втягла у свою орбіту майже сорок держав світу. З перших днів війни, територія сучасної України стала ареною найбільш кривавих битв на східному фронті. Понад три з половиною мільйони українців в армії Російської імперії і 250 тисяч в австро-угорській – воювали один проти одного, за чужі їм інтереси.

Але саме на тлі Першої світової війни постала українська держава – Українська Народна Республіка, яку невдовзі більшовики втопили у крові. Проте досі перебіг війни, як і її значення для формування української політичної нації і створення державності, не викликають особливого інтересу в українців.

За радянських часів говорити про Першу світову війну керівництво держави і марксистсько-ленінської науки дозволяло в контексті повалення царизму, знищення Російської імперії і побудові на її уламках «держави диктатури пролетаріату». Увагу громадськості науковці акцентували на важливості «Великої жовтневої соціалістичної революції» у цьому процесі, створенні «єдиного радянського народу», тощо, зазначають українські експерти.

Так, директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у розмові з Радіо Свобода відзначив, що у радянській традиції Перша світова війна була на маргінесі уваги, в її подіях не було сюжетів, які би могли служити основою для радянського патріотизму. Інерція подібних досліджень триває досі, визнав науковець.

«Те, що ми маємо зараз – це значною мірою спадщина радянського минулого. Те, що ця війна, не зважаючи на її величезну значимість, що вона відіграла величезну роль в українській історії, також значною мірою залишається поза увагою, – каже В’ятрович. – Хоча ситуація, дякувати Богові, змінюється. Так, Інститут історії НАН України підготував колективну монографію з історії Першої світової війни в Україні, тож думаю, що українці будуть вивчати Першу світову війну і дискутуватимуть її значення для української державності».

Взаємне знищення двох імперій і перетворення Європи на континент національних республік, як і знецінення людського життя і радикалізація європейських спільнот – це результати Першої світової війни, на яких «зросли» тоталітарні режими Гітлера і Сталіна, вважає дослідник історії України, публіцист Сергій Грабовський. Але про це не говорили за часів існування соціалістичного табору на Сході Європи, – натомість, звеличували роль пролетаріату як «могильщика буржуазії» у світовому масштабі.

Про мільйоні жертви і трагедії народів і держав мова здебільшого не йшла, зазначив Грабовський у розмові з Радіо Свобода.

«У радянській ідеології, історіографії, у військовій науці Перша світова війна була, сказати би, чимось неповноцінним, не надто цікавим і потрібним для вивчення. Мовляв, усе зрозуміло: там реакційні кола імперіалістичних держав зчепилися між собою у боротьбі за поділ світу. Єдине, що уважно вивчали у час СРСР, на чому робили акценти – це на тому, що та війна революціоналізувала Російську імперію й Європу, що розпалась імперія Габсбургів, Німеччина перетворилася з імперії на республіку і так далі», – каже Грабовський.

Водночас, як зазначив експерт, саме Перша світова війна розбудила український національно-визвольний рух, українці в обох імперіях збагнули, що час діяти в інтересах свого народу. Результат цих дій – утворення Української Народної Республіки, яка існувала у 1917–1920 роках на території Центральної, Східної та Південної України зі столицею в Києві, а також Західно-Української Народної Республіки зі столицею у Львові.

Український визвольний рух, на відміну від держави, проіснував до 1950-х років, розгортаючись поміж Першою і Другою світовими війнами, від військового формування «Січових стрільців» до Української повстанської армії, зазначив науковець.

(Відео користувача YouTube)

Перша світова війна – пам’ять народу і відлуння у сьогоденні

Радянська ідеологія наклала вето на дослідження Першої світової війни саме в контексті формування єдиної української нації – як результат, та війна так і не стала частиною родинної пам’яті українців, як це відбулося з Другою світовою війною. Українські сім’ї у більшості своїй знають, хто з прадідів, дідусів, батьків воював на фронтах Великої вітчизняної війни, пам’ятають імена загиблих родичів. А Перша світова війна з пам’яті родів була витравлена або ж загубилась через віддаленість тих подій у часі, вважає україніст Олександр Хоменко.

«Якщо подивитись у селах довкола Києва, наприклад, то чи не у кожному селі є пам’ятник солдатам Великої вітчизняної війни. І там є прізвища тих, хто загинув або просто хто воював. Люди з цими прізвищами ще живуть у цих селах, в їхні двори можна увійти. Тобто – у кожному сільському дворі є, так би мовити, тотемний предок, який загинув на війні. Наприклад, у мене воював у Другій світовій війні батьків дід і так далі. І на відстані досяжності родової, на відстані пам’яті про діда чи про прадіда люди ще знають і пам’ятають тих, хто пішов і не повернувся», – пояснив експерт Радіо Свобода.

На його думку, у кожній європейській країні існує свій погляд на Першу світову війну. У Франції її називають Великою війною, а для Росії це була передтеча перемоги більшовицького державного перевороту. Для України ж це була війна братовбивча, з одного боку, і водночас саме у роки Першої світової війни, хоч і на короткий термін, але на мапі світу постала українська держава – УНР. У ті роки українці продемонстрували здатність боронити свою державу.

Подібне відбувається у нинішні дні, коли українці зітнулися із зовнішньою агресією. І через сто років після початку Першої світової війни на українській території спостерігаємо її відгомін. За сучасних реалій – це протистояння між демократичним Заходом і авторитарною Росією, а матеріальний «вираз» протистояння у ці дні є на сході України, говорили усі експерти у розмові з Радіо Свобода.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG