Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 10:25

Російський газ: ціна і політика. Біднішим – дорожче?


Карта різниці цін на газ

Карта різниці цін на газ

Не всім однакова ціна: за той самий російський газ заможні західні країни часто платять менше, ніж бідніші країни Середньої, Східної Європи й Балкан, свідчить дослідження відкритих джерел. Так чому ж Польща й Чехія платять Росії понад 500 доларів США за тисячу кубометрів газу, а Німеччина – менш ніж 400?

Деякі з найбідніших країн Європи платять за природний газ із Росії найвищі ціни. З п’яти найбідніших одна лише Молдова платить менше від пересічного. Македонія, п’ята найбідніша за даними МВФ, платить найбільше з усіх – 564 долари за тисячу кубометрів. Боснія й Герцеговина, де середньомісячна платня десь уп’ятеро менша, ніж у Німеччині, платить 515 доларів.​

(Повна версія інфографіки тут)

Деякі з найбагатших у Європі платять набагато менше. І якраз такі країни, як Німеччина, Австрія чи Франція, кожна з яких платить за російський газ менш як 400 доларів за тисячу кубів, стають об’єктом критики за те, що чинять спротив суворішому покаранню Росії за її незаконну окупацію й анексію українського Криму, а потім і за подальшу дестабілізацію становища в Україні.

Уряд Німеччини, найбільший покупець контрольованого російською державою «Газпрому», таки готовий запроваджувати подальші санкції, але зазнає великого тиску з боку частини провідних підприємців, які вимагають відмовитися від нових санкцій. Франція відмовляється скасувати багатомільярдний у доларах контракт на постачання Росії новітніх військових кораблів. Австрія, яка платить за російський газ 397 доларів, минулого місяця підписала з Росією угоду про будівництво через її територію російського газопроводу, мета якого – оминути Україну.

Та менш як за тиждень до австрійського підписання Європейська комісія змусила Болгарію, яка платить за російський газ на сотню доларів більше, ніж Австрія, відкласти свою аналогічну угоду з Росією.

Дешевий газ як приманка до Митного союзу

Кремль, зокрема, використовує дешевий газ як головну приманку для країн, які він хоче бачити у своєму Митному союзі й інших інтеграційних об’єднаннях чи принаймні наблизити до них. Так було наприкінці минулого року з Україною, яка в обмін на відмову тодішнього президента Віктора Януковича підписувати вже узгоджену угоду про асоціацію з Європейським союзом отримала додаткову різку знижку в ціні на газ і обіцянку 15-мільярдного кредиту; як тільки Україна повернулася на євроінтеграційний курс після втечі Януковича і зміни влади, знижку негайно скасували.

(Повна версія інфографіки тут)

Наскільки дієвий такий метод, може свідчити приклад Білорусі, вже члена Митного союзу: для неї ціна російського газу найнижча з усіх, 166 доларів за тисячу кубометрів. Вірменія, яка несподівано відмовилася минулого року від асоціації з ЄС на користь вступу до Митного союзу, платить Росії за газ 189 доларів.

Більшість післярадянських країн отримують із Росії майже весь споживаний газ. Але стовідсотково залежні балтійські Естонія, Латвія й Литва належать до найрізкіших критиків Росії і найбільших прихильників України в нинішньому протистоянні. Жодна з них не платить менш ніж 416 доларів за тисячу кубів.

Не всім союзникам дешевий газ

Якщо ж Москва не бачить можливості втягнути когось у Митний союз, то політичні симпатії Кремля мало відображаються на діях «Газпрому». Сербія є після Білорусі другим провідним союзником Росії в Європі, але Москва продає свій газ Белградові по 457 доларів за тисячу кубів – це ближче до верхньої межі. Італія, яка за попереднього прем’єра Сільвіо Берлусконі зав’язала з Кремлем близькі відносини, платить по 440 доларів.

(Повна версія інфографіки тут)

Іще одну логіку в ціновій політиці «Газпрому» й Кремля бачить експерт із питань російських нафти й газу Оксфордського інституту енергетичних досліджень Джеймз Гендерсон. За його словами, «Газпром» у багатьох випадках править таку ціну, яку може стягнути з конкретного покупця, зважаючи на наявні в того альтернативи. Якщо таких альтернатив у певної країни мало чи й немає й «Газпром» є на її ринку майже повним чи й повним монополістом, то й ціна зростає відповідно. Але, каже дослідник, у всіх таких економічних міркуваннях російської сторони завжди є й політична складова.

Матеріал підготували: Glenn Kates, Li Luo, Сергій Драчук

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG