Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 00:28

Київ – Верховна Рада з другої спроби призначила половину складу Нацради з питань телебачення й радіомовлення – чотирьох її членів. І більшість депутатів, й експерти вважають їх професіоналами. Втім, частину призначенців пов’язують із найбільшими українськими фінансовими групами, і говорять, що ці кандидатури стали наслідком кулуарних домовленостей у парламенті. Ще чотирьох членів має призначити президент Петро Порошенко. Фахівці прогнозують, що перед новою Нацрадою стоятимуть нові серйозні виклики, зумовлені збройним конфліктом на сході України

Ольга Герасим’юк, Олександр Ілляшенко, Катерина Котенко і Олег Черниш – нові члени Нацради з питань телебачення і радіомовлення, яких у п’ятницю призначила Верховна Рада переважною більшістю голосів. Їхні кандидатури підтримали з другої спроби: днем раніше парламент не дав за кандидатів більшості голосів. Однак спікер Олександр Турчинов назвав те голосування «сигнальним», тому вже 4 червня – закликав повернутися до цього питання, що дало позитивний результат.

Ще чотирьох членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення України повинен призначити президент України Петро Порошенко.

Ольга Герасим’юк

Ольга Герасим’юк

Ольга Герасим’юк – телеведуча і депутат минулих скликань, колишній заступник керівника делегації України в ПАРЄ, Олександр Ілляшенко – очільник ТОВ «Капіталінвест», Катерина Котенко – виконавчий директор асоціації «Індустріальний телевізійний комітет», Олег Черниш – керівник одного з департаментів телекомпанії «Студія 1+1».

Призначення відбулося з певними порушеннями, як це траплялося й у минулі рази, заявив Радіо Свобода директор Інституту медіа права та один із колишніх претендентів на посаду члена Нацради Тарас Шевченко.

«Процедура була дещо порушена, бо за кандидатів проголосували, провалили їх. І цього разу мали голосувати за наступних за списком, в тому числі й за мене. Але відклали на день і стали розглядати тих самих кандидатів повторно. На процедурні речі парламент традиційно не звертає уваги. Є й позитив: маємо Нацраду з питань телебачення та радіомовлення після багатомісячної перерви», – підсумовує Шевченко.

«Бачимо помітний прогрес» – Лігачова

Микола Княжицький

Микола Княжицький

Нові призначення вважає досить очікуваними голова парламентського підкомітету з питань телебачення і радіомовлення, депутат від «Батьківщини» Микола Княжицький. І навіть називає бізнесменів, чиї інтереси, на його думку, може лобіювати дехто з цих членів Нацради з питань телебачення та радіомовлення.

Позитив у тому, що всі ці люди є професіоналами у медійній сфері

«Можемо очікувати, що хтось із обраних членів Нацради підтримуватиме Петра Порошенка, і разом з чотирма членами, яких призначить президент, вони утворять більшість і зможуть працювати. Мінус – в тому, що частина новообраних представлятимуть інтереси фінансових груп Ахметова, Льовочкіна, Пінчука й Коломойського. Позитив у тому, що всі ці люди є професіоналами у медійній сфері», – зазначив Княжицький.

Завдання Нацради в умовах воєнного конфлікту на сході України змінюються, представники цього органу мають протидіяти засиллю російського інформаційного продукту та дбати про інформаційну безпеку держави, вважає Княжицький. Натомість, на його думку, провідні медіа-холдинги, з якими пов’язаний дехто з призначених до Нацради, заробляють на трансляції російського контенту і майже не виробляють власного.

Наталя Лігачова

Наталя Лігачова

Засновник і шеф-редактор «Телекритики» Наталя Лігачова зауважує, що має лише окремі зауваження щодо нового складу Нацради.

Є питання тільки до Ілляшенка. За ним стоять люди з минулого: чи Льовочкін, чи Прутник, чи хтось інший з Партії регіонів

«Є питання тільки до Ілляшенка. За ним стоять люди з минулого: чи Сергій Льовочкін, чи Едуард Прутник, чи хтось інший з Партії регіонів, сили, яка спричинила Майдан. Однак зараз всі призначені – відомі професіонали у медіа, тоді як раніше половина членів Нацради були невідомо звідки, а дехто, імовірно, навіть без вищої освіти. Бачимо помітний прогрес», – зауважила Лігачова.

Вона звернула увагу, що попри оновлення, яке декларує влада після Майдану, Нацраду формували старими методами, внаслідок кулуарних перемовин між фракціями.

Водночас нині, на думку експертів, Нацрада не матиме морального права лобіювати інтереси певних медіа-холдингів, адже їй доведеться розв’язувати низку питань, зокрема – що робити з медіавласністю оточення Віктора Януковича, яку «Сім’я» накопичувала не в зовсім законний спосіб, із непрозорим розподілом частот, або як подолати численні зловживання, які супроводжують перехід українських телеканалів на цифрове мовлення.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG