Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 23:02

Домовленість із бойовиками може бути лише в одному: коридор для їхнього виходу до Росії – Тимчук


Гості «Вашої Свободи»: Дмитро Тимчук і Юрій Карін, координатори групи «Інформаційний спротив».

Інна Кузнецова: Пане Тимчук, Ви в мережі «Фейсбук» написали, що зі стрілецької зброї обстріляні сили АТО коло Амросіївки та Рубіжного. Втрат серед силовиків немає. Було обстріляно пункт сил АТО в районі прикордонного пункту пропуску «Довжанський». Там був обстріл з мінометів.

Так сталося, що фактично журналісти отримують у Києві інформацію здебільшого від Вас, пане Тимчук.

Дмитро Тимчук: Я так не сказав би. Був тривалий час, коли наша група давала більшу частину інформації. Зараз, на превелике щастя, створений Інформаційний центр при РНБО, задіяні певні інформаційні механізми. І ця проблема вирішується.

Щоправда, на превеликий жаль, ми бачимо знову ж таки тільки побудову якихось схем з оперативного інформування. На превеликий жаль, у нас не задіяні механізми інформаційного протистояння. Тобто, більш серйозної роботи, яку проводить Росія і проводить дуже успішно.

Проросійські бойовики біля банку в Донецьку, 7 липня 2014 року

Проросійські бойовики біля банку в Донецьку, 7 липня 2014 року

– Чому?

Дмитро Тимчук: Елементарні речі. Наприклад, свого часу ми під час зустрічі з високопосадовцями на рівні голови адміністрації президента і в.о. президента все ж таки змогли (я вважаю, що якась частка нашої заслуги) переконати, що потрібно створювати не прес-центри, групу інформаційного супроводження при штабі АТО. Вона повинна бути і за законодавством. Але її де-факто не було. Це спрацювало. Але ж навіть у тому ж указі президента є низка організаційних заходів, причому вказано, що потрібно, щоб воно було здійснене впродовж трьох діб, а пройшло вже три місяці, нехай менше, але все рівно не створено.

На державному рівні завжди було нерозуміння інформаційного протистояння. При Міноборони колосальні ресурси. Бачимо, що це на папері, у нас просто слина тече

У нас, я думаю, взагалі на державному рівні завжди було нерозуміння, наскільки важлива робота цих інформаційних механізмів, інформаційного протистояння. У нас при державних структурах є профільні структури, які цим займаються. У нас, ми знаємо, при Міноборони працює така структура. Вона працює з березня. Вона об’єднує колосальні ресурси. Якби нам такі ресурси! Ми коли бачимо, що це на папері, то у нас просто слина тече.

– Ця структура працює з березня. Очевидно, мала б працювати на постійній основі. Чи такої потреби не було раніше?

Дмитро Тимчук: Звичайно є. Інформаційні загрози у 21 столітті є фактично для будь-якої держави. Для України вони були завжди з першого дня її існування. Це зрозуміло. Вплив ззовні інформаційний призвів до того, що ми зараз бачимо на Донбасі. Тобто це «війна за уми». І Росія фактично виграла цю війну. Це тільки завдяки, я не знаю, якомусь національному інстинкту самозбереження, що це фактично не відбулося. Ми фактично були за крок від громадянської війни. Цей крок ми не зробили. І слава Богу!

Але держава дуже мало зробила для того, щоб цієї ситуації взагалі не виникло. Тобто, на майбутнє це дуже великий урок. І в мене, на превеликий жаль, є великі сумніви, що цей урок буде повністю засвоєний.

– Як зробити так, щоб цей урок було засвоєно?

На Донбасі ще й досі живуть «совком»

Юрій Карін: Те, що відбувалося у нас на Донбасі, то це в першу чергу заслуга не тільки Російської Федерації, але й нашої «п’ятої колони», яка колись була правлячою партією. На Донбасі гуманітарна катастрофа настала у 1991-1992 роках, коли за безцінь приватизовувався той промисловий потенціал, що залишився з СРСР. Люди почали втрачати робочі місця, люди почали втрачати надію на краще майбутнє. Вони ще й досі живуть «совком». Що відбувалося впродовж останніх 10 років.

Замість того, щоб модернізувати ці підприємства, створювати робочі місця нові, підвищувати зарплату, людей годували інформаційною локшиною, що «западенці», «східняки», навіщо нам той Захід, нам треба йти в «Таможений союз». Чому в «Таможений союз»? Тому що не тратити мільярди на модернізацію власних виробництв, ті, що є на Донбасі. Якби їх модернізували, щоб був вихід на європейські ринки, тоді пропаганда не мала б такого впливу.

– А результатом стало те, що країна завжди думала, що «Донбас годує Україну». Хоча насправді так не було. Так?

Юрій Карін: Так не було.

Дмитро Тимчук: Якщо вимальовувати картину взагалі, то ми бачимо успішні дії. По-перше, було дуже багато недоліків у самому факті перемир’я десятиденного, тобто не було виконано, на превеликий жаль, низку умов, за яких все це перемир’я мало б сенс. Я маю на увазі у військовому плані. Але все ж таки ми виграли у військкому плані, що за цей час ми все ж таки змогли перегрупувати сили, вирішити деякі проблеми із забезпеченням, провести певну ротацію і посилення наших підрозділів. Які успішні дії, які ми зараз бачимо, то це (треба віддати належне) теж наслідок тих заходів, які були під час перемир’я.

– Але дехто каже, що, навпаки, дали відпочити бойовикам.

Дмитро Тимчук: Я ж кажу, що є і плюси, і є мінуси. Зараз ми всі бачимо мінуси. Мінуси в тому, що кордон все ж таки не перекритий. Тобто за цей час найманці, зброя надходили на територію України на посилення терористів. Вони мали повну можливість вивчити місця дислокації. Ми ж фактично не передислоковували за 10 діб тут ніякі підрозділи. Виявити слабкі місця, наростити свої угрупування сил, де потрібно, і, власне, відпочити.

Найманці за час перемир’я пройшли бойове злагодження

І ще що дуже важливо, що найманці, які прибували з Росії, не проходили ніякого бойового злагодження. Якщо навіть набрати професіоналів, наприклад, укомплектувати танкову роту, хай вони будуть фахівці найвищого ґатунку, але відразу їх кинути у бій, коли у них немає відпрацьованого бойового злагодження, у них не буде невелика ефективність. А фактично за час перемир’я вони пройшли це бойове злагодження. Але все ж таки по результат ах треба дивитися. Це мінуси очевидні. Їх нікуди не діти.

Але плюси складаються з того, що наші теж зі свого боку не гаяли часу. І ті успіхи, які ми зараз бачимо, все ж таки бачимо, що плюси все ж таки переважають. І це дуже добре.

– У вихідні дні всі багато говорили про те, що визволено Слов’янськ і Краматорськ. Це дуже приємно.

З іншого боку, бойовики пішли на Донецьк. Вони рухалися кілометрів сто, а їх ніхто не чіпав. Це замисел чи це домовленість? Люди у мережі «Фейсбук» дуже багато пишуть про те, що це була якась угода між українськими військовими і бойовиками.

Дмитро Тимчук: Коли тільки сили терористів виходили зі Слов’янська, то удари по них все ж таки наносилися. Те, що він не був добре скоординований, не відпрацьована була взаємодія, не реалізована повністю розвідувальна інформація, то це, напевне, запитання до керівництва АТО. Але все ж таки якась частина терористів була знищена.

З Краматорська велика частка терористів пересувалася цивільним автотранспортом

Чому вже потім з Краматорська на Донецьк вони відправилися? Перше пояснення полягало у тому, що велика частка терористів пересувалася цивільним автотранспортом. Тобто, у нас не військовий час. Якби був повністю цей район блокований, то, звичайно, будь-яка одиниця техніки, неважливо – легковик цивільний або бронетехніка, тільки пересувається дорогою і не ідентифікована, то вважається ворогом – йде робота на знищення. Коли їде потік легковиків, то виявити, де в них терористи сидять, а де просто мирні жителі, вкрай складно.

Можна було ідентифікувати, що належить терористам. Не знищили

Але справді пересувалася і техніка, яку можна було ідентифікувати як та, що належить терористам. Чому її не знищили? У мене зараз немає відповіді на це питання. На превеликий жаль.

– У Вас так само?

Була підтверджена інформація, в колоні перебували заручники

Юрій Карін: Так само. У нас була підтверджена інформація, що в колоні все ж таки перебували заручники, якими прикривалися терористи.

– Але ж тепер набагато складніше буде з Донецька їх «викурювати».

Дмитро Тимчук: Це так. Це буде дуже важка операція. Відразу проводиться аналогія, тобто невеличкий Слов’янськ, який ми кілька місяців там блокадою, обстрілювали і брали виморюванням. Зрештою, перемогли. Але все рівно, скільки часу минуло. Донецьк або Луганськ порівнювати неможливо по географії.

– І тепер їх завезли у Донецьк. І що тепер?

Дмитро Тимчук: Я думаю, що тут, по-перше, треба враховувати морально-психологічний рівень терористів, які тільки окуповувалися у Слов’янську, які повиганяли міліцію, зайняли СБУ і таке інше, проти яких активних дій не могли проводили, то це одне, а друге, то зараз бойовий їхній дух, коли вони втекли до Донецька і невідомо, чи їм вдасться втекти у Росію, чи є взагалі шляхи відступу. Все ж таки варто враховувати, що Донецьк – це буде не Слов’янськ.

– Я з Вами спробую посперечатися за допомогою журналістів першого каналу російського телебачення «ОРТ». Невеликий фрагмент з учорашнього сюжету.

Дмитро Тимчук: За допомогою методів і засобів російського телебачення можна довести будь-що. Причому навіть такі речі, які зараз здаються очевидними, довести протилежне. Ми ж бачимо це.

Цікаво, що стосовно Слов’янська вони мінімум два місяці кричали, що це наша «Брестська фортеця», ми її не здамо. А тут, власне, перегрупування сил – це у них плановий відступ. Якщо вони здійснюють зараз плановий відступ десь до Уралу, то я думаю, що нехай про це розмовляють, що це заплановано. Ми не будемо заперечувати.

– Кажуть, що у Донецьку якщо міліція на місці, то все нічого, а як тільки міліція зникає, то, значить, чогось чекай. Нібито вчора міліцію перевели в Маріуполь. Це за даними місцевих мешканців. Чого чекати у такому випадку?

Дмитро Тимчук: Я думаю, що тут запитання до керівництва МВС. З одного боку, можна погодитися з тим, що не можна на всіх стовідсотково місцевих правоохоронців зараз повішати клеймо, що вони зрадники і працюють з терористами. Тому що є патріоти і серед правоохоронців Донбасу. Це поза сумнівів.

Звільнили Слов’янськ – починають розбиратися, де зрадники, де не зрадники. Немає індикатора, цього хлопця можна залишати, цього саджати

Але я думаю, що все ж таки варто враховувати, що ми зараз не маємо механізмів. От зараз звільнили той же самий Слов’янськ – починають розбиратися, де зрадники, а де не зрадники. Немає механізмів, якогось індикатора, який показував би, що цього хлопця можна залишати, щоб він виконував завдання, а цього треба саджати. Тобто треба розслідувати кожний випадок.

Повинні всі поголовно бути відсторонені на час службового розслідування. Не можемо ризикувати, щоб залишати у їхніх руках стабільність і контроль над ситуацією в населених пунктах, які звільнили

Але зараз немає можливості проводити таку роботу у стислі терміни. Все ж таки МВС дуже правильно робить, що каже про те, що збирає зараз правоохоронців з інших регіонів для роботи там. А ці люди, на моє глибоке переконання, повинні всі поголовно бути відсторонені на час службового розслідування. Ми не можемо так ризикувати, щоб зараз залишати у їхніх руках фактично стабільність і контроль над ситуацією в населених пунктах, які щойно звільнили. Це лотерея. І там виграш може бути не на нашу користь.

– Учора у Луганську багато було проблем. І міни підривали, і бої були за аеропорт. Інформація дуже різнилася. У порівнянні з тим, що можна було читати від «Інформаційного спротиву», і від того, що можна було дивитися на російському телебаченні, мирні жителі, які перебувають у Луганську, то я читала, що вони писали стосовно того, як «Гради» від української сторони воюють з мирними мешканцями. Це писали росіяни.

Що насправді там відбувалося?

Бронетехніка, загнана з російської сторони, починає ходити під українськими прапорами, але без українських упізнавальних знаків

Юрій Карін: Насправді, що ми фіксуємо останні кілька днів, то це те, що бронетехніка, яка загнана з російської сторони, зараз починає ходити під українськими прапорами, але без українських упізнавальних знаків.

Що було вчора? Коли стріляли у сторону аеропорту (Краматорськ у– ред.), де сидить наш підрозділ, там був український прапор. Він постріляв, розвернувся і почав стріляти по населених пунктах. Те ж саме у Червонопартизанську. Там з БТР розстрілювали. БТР теж був під українським прапором.Вони роблять провокацію. І при цьому всьому присутні російські ЗМІ. Точніше, не ЗМІ, а засоби масової дезінформації.

– Як можна цьому протидіяти? Очевидно, засобами контрпропаганди? Група «Інформаційний спротив»… Я не хочу сказати, що вона є контрпропагандистська група. Просто інформаційна.

Ми – сторона конфлікту, яка є жертвою агресії. Просто повинні показати, на нас напали, ми обороняємося. Контрпропаганда – надання об’єктивної інформації.

Дмитро Тимчук: Ми є контрпропагандистська. І з першої хвилини нашого існування контрпропаганда була серед завдань №1. Але я постійно повторюю, що ми – сторона конфлікту, яка є жертвою агресії. Нам не треба приховувати свої плани. Просто ми повинні показати, що нас атакують, на нас напали, ми обороняємося. Тому в нашому випадку контрпропаганда – це є надання об’єктивної інформації. Все.

Російські ЗМІ мають нульову цінність

Ми учора, наприклад, теж давали повідомлення про цю бронетехніку під українським прапором, то це теж контрпропаганда. Ви посилаєтеся на російське телебачення, ми ж бачимо, що російські ЗМІ зараз, з точки зору надання інформації, мають нульову цінність. Їх можна передивлятися лише для того, щоб бачити, які маніпуляції взагалі існують в інформаційному просторі.

– Ми маємо дотримуватися хоча б якоїсь мінімальної картинки нібито з різних боків. Але для українських журналістів є проблемою взяти інтерв’ю в «еленерівця».

Дмитро Тимчук: Згадаймо досвід тієї війни, яка фактично зачепила кожну українську сім’ю. Велика вітчизняна війна. Я не пам’ятаю, щоб радянські ЗМІ цитували німецькі для того, щоб показати, як працює машина пана Геббельса. Це, як мінімум, було б неправильно. А чому ми тоді повинні орієнтуватися на російські ЗМІ, представників країни, держави, яка є агресором, яка на нас напала?

– Ці російські ЗМІ дивляться жителі Донецька і Луганська.

Є повна технічна можливість для відключення російського телебачення на території Донбасу

Дмитро Тимчук: Для того, щоб вони не дивилися, треба поставити запитання: чому жителі Донбасу дивляться російське телебачення? Технічні можливості є повністю! Ми вивчали це питання дуже ретельно. Є повна технічна можливість для відімкнення російського телебачення на території Донбасу.

Нам розповідають, контраргумент, якщо відімкнути російське телебачення (одні і ті ж самі телерадіостанції передавальні), тоді не буде українського телебачення. Вибачте мені, так у тому ж то і справа, що на Донбасі більшість населення не дивиться новини українські. Якщо дивиться українські телеканали, то там різноманітні шоу, телесеріали.

Ми повинні просто зважати на плюси й мінуси. Зараз ми бачимо один величезний мінус. Це те, що російська пропаганда впливає на наших громадян. І у нас є можливість це нейтралізувати. І чому це не робиться? Я не знаю.

– Маємо запитання радіослухача.

Слухач: Пане Дмитре, скажіть мені, будь ласка, як ви могли випустити бойовики з важкою технікою з Краматорська і зі Слов’янська? Оце ваша помилка! І за це ви повинні і хто там нести кримінальну відповідальність!

Дмитро Тимчук: Згоден! З одним уточненням. Ми до силових структур не маємо стосунку. Ми як громадська ініціатива, яка певний час виконувала функції держави, коли та якихось обставин цього не робила.

Якщо ми будемо нести кримінальну відповідальність за те, що не робить держава, то це, мені здається, буде неправильно.

– Анатолій Гриценко сьогодні говорив про те, що він отримує тривожні дзвінки й повідомлення від військових і знайомих. Пише, що з терористами, можливо, таємно домовилися. «Діляться відчуттями якихось прихованих домовленостей або українського військового командування з лідерами терористів, або української влади з російською».

Схоже на те, про що говорить слухач.

Дмитро Тимчук: Мається на увазі те, що їм дали можливість піти зі Слов’янська і з Краматорська?

– Так.

Дмитро Тимчук: Я не бачу сенсу у таких домовленостях. Військові так само чудово розуміють, що якщо зараз той самий Донецьк буде під зав’язку набитий терористами, то їх там нейтралізувати, знешкодити буде набагато важче, ніж робити це по дорозі зі Слов’янська у Донецьк.

Домовленість мала б сенс тільки в єдиному випадку: надати коридор до кордону і сказати «Добро пожаловать в Росію!» і «Прощайтє!»

Ця домовленість мала б сенс тільки в єдиному випадку: якщо їм надати коридор до кордону і сказати «Добро пожаловать в Росію!» і «Прощайтє!».

– Кажуть, що у певний момент (це передає Борислав Береза, керівник інформаційного центру партії «Правий сектор») з високопоставленим українським чиновником зв’язався російський диверсант Безлер (Бєс), якому підпорядковуються сили терористів під Карлівкою. Він висунув ультиматум, якщо наступ не припиниться, то він почне розстрілювати щохвилини по чотири заручники. А в нього у заручниках велика кількість громадян і представники місії ОБСЄ.

Дмитро Тимчук: Я бачив це повідомлення. У нас, на жаль, такої інформації немає. І офіційні структури теж цього не підтверджують. Тому мені важко коментувати те, що приписують Безлеру.

– У п’ятницю в другій половині дня у Луганську обласну телерадіокомпанії бойовики якраз і зайняли.

Мені довелося розмовляти з людиною, яка була при цьому, як співробітників цієї телерадіокомпанії люди з автоматами виводили з телерадіокомпанії. Вони сказали, що тепер буде інше мовлення, ваш канал працювати не буде. Це державний канал Луганської обласної телерадіокомпанії.

Після цього я телефонувала керівнику луганської ОДТРК, він сказав, що немає часу на розмови з Радіо Свобода. От вам і техніка.

Чимало посадовців різної ланки співпрацюють з терористами

Дмитро Тимчук: Ситуація наступна. Ми бачили, що чимало посадовців різної ланки співпрацюють з терористами.

Що стосується саме продовження телерадіомовлення на цих територіях, то багато технічних робітників, які обслуговують ці засоби, теж змушені підкорятися терористам. Ми не можемо їх засуджувати. Це коли під дулом автомата – не кожен з себе там буде корчити героя. Тим більше, незрозуміло навіщо, тому що, за нашими даними, чимало фахівців були з Росії закинуті. Ну, розстріляли б наших технічних.

Справа в тому, що сама по собі ні луганська обласна телерадіокомпанія, ні донецька – їхня робота не має ніякого сенсу, якщо не працює технічна мережа, ці телерадіопередачі станції. Їх є можливість відімкнути, не підставляючи людей там, скажімо так.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG