Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 08:44

Президент Литви попереджає про загрозу «великоросійського шовінізму»


Даля Ґрібаускайте, президент Литви

Даля Ґрібаускайте, президент Литви

Липень у Литві – пора музичних фестивалів. Один з таких фестивалів проходить в старовинній церкві св. Івана. А ось по інший бік брукованої вулиці, в білосніжному неокласичному президентському палаці обстановка далеко не така безтурботна: президент Даля Ґрібаускайте стурбована проблемами у відносинах зі східним сусідом Литви – Росією.

«Ми спостерігаємо агресивну риторику, агресивну поведінку, агресивну пропаганду та інформаційні війни», – говорить вона. В ексклюзивному інтерв’ю «Голосу Америки» президент Ґрібаускайте попереджає, що за Кремлем, який підштовхує проросійські настрої в Україні, стоїть «великоросійський шовінізм».

«Великоросійський шовінізм, який зараз набирає обертів у Росії, значною мірою йде від еліти, яка намагається його відродити», – вважає вона. «І це дуже небезпечно, так що я не впевнена, чи закінчиться це через п’ять років, тому що це очевидно буде характерно для президента Путіна». І президент Литви, і російський лідер Володимир Путін мають чорний пояс з карате. Деякі вважають, що російський президент нарешті зустрів у Балтії гідного опонента – принаймні на вербальному рівні.

У суботу відбудеться інавгурація Ґрібаускайте на другий п’ятирічний президентський термін. Будучи лідером Литви з трьох балтійських держав, вона, як очікується, очолить зусилля з протидії регіональним амбіціям Росії. Всі три балтійські країни є членами ЄС і НАТО.

Президент Литви попереджає, що втручання Росії в події в Україні цього року ознаменувало небезпечний поворот в сучасних відносинах Росії з сусідами.

«Це викликає серйозне занепокоєння», – говорить вона. «І, схоже, це ще не кінець. Ті ж методи, які зараз використовуються в Cхідній Україні – ті ж загрози, принаймні, непряма військова загроза, але інформаційна, кібер-загроза. Пропагандистська війна вже відчувається в балтійських країнах, у Польщі, наприклад. І у наших кордонів теж проводяться навчання – в Калінінградській області». Президент переконана, що Росія постачала сучасні озброєння проросійським сепаратистам на сході України.

«Деякі терористичні угруповання отримують військову техніку, очевидно російського походження, і явно не з ринку. Це спеціальні поставки, причому дуже дорогої техніки », – говорить Ґрібаускайте.

Як і в Східній Україні, в Балтії проживає безліч російськомовних громадян. Російськомовне населення становить один мільйон осіб або 15 відсотків від загальної чисельності населення балтійських країн.
Президент Ґрібаускайте різко засудила рішення Кремля діяти проти сусідніх країн під приводом захисту російськомовного населення за межами російських кордонів. Вона порівняла цю політику з виправданнями війни, які висувала Німеччина напередодні Другої світової.

«Ми бачимо, як методи, які використовувалися в 30-ті роки минулого століття, починають використовувати в XXI столітті», – зазначає президент.

За її словами, анексія Криму пробудила НАТО, і з тих пір альянс підтримує постійну ротацію своїх військ в Балтії, проводячи навчання спільно з місцевими збройними силами. Литовський лідер говорить, що її країна збільшує витрати на оборону, розраховуючи незабаром досягти стандартного для НАТО рівня – двох відсотків від ВВП.

Крім того, Литва намагається знизити залежність від російського природного газу. Ця залежність буде ліквідована в грудні, коли в литовський порт Клайпеда прибуде судно-сховище для зрідженого природного газу, здатне імпортувати більш ніж достатньо газу для задоволення потреб Литви.

Для подальшого ослаблення залежності від Росії литовський президент закликала Вашингтон схвалити експорт газу з США. За її словами, такий крок спричинив би за собою великі політичні вигоди:

«Сьогодні ми бачимо, що в Америки є відповідальність на світовому рівні за безпеку, демократію, мир», – говорить президент. «Енергетика – це один з інструментів для забезпечення миру без військового втручання. І замість того, щоб посилати війська, можна послати газ, і тим самим ви доб’єтеся того ж ефекту – встановлення миру».

За рахунок зниження залежності від російського газу і зміцнення оборонного співробітництва із Заходом, президент Литви сподівається зберегти незалежність своєї країни всупереч агресивній поведінці Росії.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG