Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 11:10

Росія і Німеччина в енергетиці: дружба дружбою, а «тютюнець» у кожного – свій?


Президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Анґела Меркель, червень 2014

Президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Анґела Меркель, червень 2014

Наталя Писанська

Берлін – Про напрацьовану дружбу, тісні економічні та політичні зв’язки згадують у Берліні щоразу, коли йдеться про запровадження санкцій проти Росії. Цим пояснюється дипломатія стриманості, котрої дотримується канцлер Німеччини Анґела Меркель. Саме вона є миротворчою частиною дуету США – Німеччина, які ведуть інтенсивні переговори щодо шляхів виходу з українського кризи. Отже, чим мають пожертвувати німці, підтримуючи Україну, чи готові вони до цього? І як бути з енергетичним партнерством Росії та Німеччини? Чи готова Німеччина відмовитись від російського газу?

Гернот Ерлер

Гернот Ерлер

«У більшості випадків прояв жорсткості до Росії не матиме успіху», – вважає Гернот Ерлер, депутат Бундестагу і координатор співробітництва між Росією і Німеччиною. Така думка політика – непоодинока. Чимало експертів, підприємців, а також і пересічних німців не підтримує твердий курс США щодо Росії.

Але анексія Криму Росією та підтримка нею сепаратистів на сході України вносять корективи. А використання Росією енергоносіїв, як засобу політичного тиску – мало хто схвалює.

Цим можна пояснити численні дослідження, які уряд Німеччини доручає здійснювати фахівцям з економіки та політики. Так, Німецький інститут економічних досліджень розглянув сценарій повного припинення поставок російського газу.

Клаудія Кемферт

Клаудія Кемферт

Клаудія Кемферт, економіст цього наукового закладу, вважає такий розвиток подій малоймовірним, проте стверджує: «Навіть, якщо газовий кран буде перекрито, ми в змозі закуповувати таке паливо в інших країнах. У Норвегії достатньо цих вуглеводнів, як і газогонів. Катар чи Алжир – теж альтернатива! Тож у нас є можливості, і нині немає підстав для занепокоєння».

«Однак, ми повинні бути краще підготовленими, спорудивши газові сховища, як ми це робимо з резервами нафти», – додає Кемферт

«Газават» Німеччині не загрожує, бо виручить сонце, повітря і вода

Багато хто в Берліні робить ставку на альтернативні джерела енергії у поєднанні з використанням газу. Але тут є застереження, що такий варіант потребує багато часу.

Експерти з науково-дослідницького товариства імені Фраунгофера дійшли висновку, що Німеччина зможе повністю відмовитися від російського газу лише за умови розвитку альтернативних джерел і підвищення енергоефективності виробництва приблизно 2030 року.

Торік країна імпортувала з Росії 38 відсотків газу, який є джерелом тепла для майже половини німецьких домівок. Якщо поставки російського газу повністю зупиняться, то його вартість зросте на 20 відсотків.

Обережність щодо санкцій проти Росії

Песимістичний сценарій в разі повної відмови від російського газу спонукає німецький уряд до стриманості у питанні запровадження жорстких економічних санкцій до країни, в якої Німеччина купує енергоносії.

«Нам вдалося гарне балансування між дипломатичними спробами врегулювання проблеми і погрозами щодо санкцій. Це, на мою думку, є великим успіхом. Крім того, нам удалося також зробити дещо для України. Цього ще недостатньо, але ми йтимемо саме цим шляхом, і ніяким іншим», пояснює позицію Німеччини канцлер Анґела Меркель.

Вольфганг Шойбле

Вольфганг Шойбле

Тож і глава Міністерства фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле закликав до правильного розуміння позиції Берліна, наголосивши, що «німецький уряд зацікавлений у партнерстві, а не в санкціях» проти Росії.

А комісар ЄС з енергетичних питань німець Гюнтер Еттінґер заявив недавно, що газ та нафта мають бути останніми у списку санкцій ЄС проти Росії.

Підприємці теж проти: рахують гроші

Тим часом не лише німецькі політики стримано висловлюються про запровадження економічних санкцій проти Росії, які б включали і енергоносії. Чимало експертів застерігають: економічні санкції щодо Росії негативно вплинули б на економіку Німеччини.

Бізнес із російськими підприємствами ведуть 6 тисяч німецьких фірм, загальний обсяг інвестицій яких становить 20 мільярдів євро. Майже 300 тисяч робочих місць у Німеччині залежать від економічних відносин із Росією.

Тож, перш ніж запроваджувати санкції, вважають вони, треба все добре порахувати. Наприклад, Східний комітет німецької економіки, який представляє інтереси німецького бізнесу у Східній Європі, вважає їх недоречними.

Голова правління комітету Екхард Кордес запевнив, що бізнес, безперечно, поважатиме і виконуватиме рішення політиків.

Але Кордес додає: «Санкції, саме економічні санкції, не забезпечать справжнє вирішення конфлікту. Та й ми не в змозі відмовитися від економічних зв’язків. Росія і Німеччина мають річний торговельний обіг на рівні 75–80 мільярдів євро. Я вважаю, що мир між країнами можна найкраще забезпечити, коли вони мають велику обопільну економічну залежність. Я не бачу нині можливості перервати економічні зв’язки».

Також Кордес відзначив, що криза у відносинах Росія-Україна отруює умови ведення бізнесу в цих обох країнах. За його словами, економічні санкції ще не запроваджені, а вони вже струшують повітря, що спричиняє значне зниження економічного розвитку, що може негативно позначитися не лише на економіці Німеччини, а й на цілому ЄС, локомотивом якого вона є.

Тим часом поки що українська політична криза не позначилася на цінах на енергоносії у Німеччині, і наразі вона не стала фактором впливу на німецьку економіку. Наразі…

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG