Рівне – Рівненські майданівці записалися у лави добровольців Нацгвардії одними з перших. Хлопці провели у гарячих точках сходу України понад місяць. А на передовій довелось пліч-о-пліч стояти з тими, хто раніше був по інший бік барикад – із бійцями розформованого «Беркуту». Як складаються відносини між колишніми непримиренними ворогами?
Володимиру Пастушку захищати Батьківщину довелося і на Майдані, і на Донбасі. У добровольці Нацгвардії записався одним із перших. Разом з іншими майданівцями він провів під Слов’янськом місяць – з початку травня до червня.
Володимир Пастушок – командир першого взводу першого резервного батальйону Нацгвардії – на Майдані був соратником свого земляка Олександра Храпаченка, який загинув від кулі снайпера. Але нині він не розуміє тих, хто залишається в центрі столиці, замість того, щоб поповнити лави оборонців держави. Молодий чоловік розповідає, що місяці, проведені у протистоянні з силовиками, багато чого його навчили. Коли він разом зі своїми хлопцями потрапив до Нацгвардії, а тоді до Слов’янська, то зауважив, що українській армії бракувало саме таких, як вони. Він зазначаэ, що на військових зборах хлопці, які не мали військової освіти, дізналися про військову справу менше, ніж раніше на Майдані.
«Війська будуть воювати, якщо будуть правильні і чіткі накази»
«Армія стріляти справді не хотіла спочатку – ви всі знаєте випадки, коли вони віддавали БТРи і так далі. Я думаю, ми зі своїм завданням справилися – перелом стався, бо українські війська доволі непогано воюють і будуть воювати, якщо будуть правильні й чіткі накази», – каже Володимир Пастушок. Він зауважує, що допомагав патріотичний, бойовий дух і… досвід участі в реконструкціях боїв, де Володимип виконував ролі повстанців.
Їхній підрозділ спочатку вів бої в районі слов’янського комбікормового заводу.
«То добре, що я дивився фільми, як Грозний штурмували. Ми там дірки били в стелі. Міномети, коли починають стріляти – від стелі до підвалу різко дірку пробиваємо, і тільки закінчується обстріл – ми одразу наверх, і починаємо зустрічати їх там», – розповів Володимир про сутички з кадирівцями.
Але головною несподіванкою для нацгвардійців стало те, що воювати довелось пліч-о-пліч із бійцями колишнього київського «Беркуту». Вони стояли спина в спину, відбиваючись від бойовиків, які оточили їх з різних боків. Володимир пригадує, що спочатку начальник управління бойової та спеціальної підготовки Національної гвардії України (нині загиблий) Сергій Кульчицький переживав, щоб між ними не сталося сутичок. Але згодом зрозумів, що його побоювання марні.
Під ранок ротний Майдану і командир «Беркуту» вже спілкувалися як добрі знайомі. Екс-«беркутівець» зізнався – міліцейське керівництво налаштувало їх вороже до протестувальників. «Ми думали, що ви нижчі прошарки суспільства, що ми воюємо з покидьками, а ви – воїни, виявляється. Нам образливо і соромно». Спецпризначенцям було соромно і з того, що люди, які вимушено воювали лише з палицями, каменюками й коктейлями Молотова, виявилися серйозними захисниками.
«На передовій усі рівні» – екс-командир «Беркуту» Іван Котяш
Тим часом військовослужбовці колишнього рівненського «Беркуту» ще в лютому присягнули землякам – пообіцяли, що в разі потреби першими підуть захищати Україну. Саме тому, замість неприйнятного для вояків «на коліна!», у Рівному прозвучало «молодці!». Люди, які повірили в невинуватість своїх спецпризначенців до найстрашніших подій на столичному майдані, прийшли їх проводжати. Нині рівняни моляться однаково і за майданівців, і за міліціонерів, щоб вони повернулися з перемогою і миром.
Розформовані спецпризначенці Рівного увійшли у спеціальну роту, яка працювала на блокпостах та обстежувала територію поблизу Красного Лимана. Екс-командир рівненського «Беркуту», а нині командир спеціальної роти міліції Іван Котяш після недовгої відпустки разом з підлеглими вже повернувся в зону антитерористичної операції. Він запевняє, що спецпідрозділи, які там задіяні, починають розуміти, що від них вимагається, і професійніше виконують поставлені завдання.
Колишні «Беркутівці» розповідають, що навіть з бійцями від «Правого сектору» нині вони – наче побратими. Адже на передовій усі рівні. Таке спілкування відбувалося із першим батальйоном Національної гвардії в Ізюмі. «Всі ми люди, всі розуміють, що на той час була політична ситуація така, зараз вона змінилася. Ми ж усі рівняни», – наголошує він.
Нині на рівненському полігоні тренуються добровольці батальйону «Горинь», а новостворений батальйон «Рівне» у четвер брав участь у боях під Карлівкою.
