Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 10:28

У футболі зараз усе вирішує командна гра – коментатор


Збірна Німеччини – переможець Чемпіонату світу з футболу 2014 року

Збірна Німеччини – переможець Чемпіонату світу з футболу 2014 року

Чемпіонат світу з футболу в Бразилії завершився перемогою збірної Німеччини над командою Аргентини з рахунком 1:0. Європейська збірна вперше виграла Мундіаль на американському континенті. Чи справді – після перемоги Німеччини на стадіонах Бразилії – можна говорити про футбольний тріумф Європи? Чи в Європі ще досить проблем і не все ідеально в її футбольному господарстві? Про це Радіо Свобода розмовляло із українським футбольним коментатором Валентином Щербачовим.

– Які Ваші враження від фіналу Німеччина-Аргентина?

Валентин Щербачов

Валентин Щербачов

– З усіма опонентами моєї ідеї про те, що європейський футбол домінує і що європейський футбол є законодавцем моди, і що європейський футбол, так би мовити, дає змогу удосконалювались і футболістам з інших континентів – так воно і вийшло. Я прогнозував у півфіналах дві команди з Європи і дві команди з Латинської Америки – так воно і вийшло! А що стосується Німеччини і Аргентини – то це два титани, це дві, перш за все, організовані команди.

Зараз у футболі все вирішують не зірки, а команди. Командна гра – це основа того дива, яке ми називаємо футболом

Відкидаю будь-які пророцтва, що індивідуальності вирішують долю чемпіонства – ні! І Мессі, і Клозе – це імена в світовому футболі, але грали насамперед дві команди і європейці показали, що все зараз вирішує ціла команда. І це не якесь ноу-хау, у футболі це вже тривалий час так. Командна, чітко організована гра – саме вона вирішує долю поєдинків. Фінал був справді гідний фіналу Чемпіонату світу і він довів, по-перше, перевагу європейського футболу, а, по-друге, те, що зараз у футболі все вирішують не зірки, а команди. Командна гра – це основа того дива, яке ми називаємо футболом.

– Багато хто говорить про існування конкуренції європейського та латиноамериканського стилю футболу. Але з іншого боку, говорять, що аргентинці грали в чомусь по-європейськи – тобто, більш командно, а німці мали певний латиноамериканський артистизм. Тобто маємо футбольну глобалізацію і певну конвергенцію європейського та латиноамериканського стилів… Як Вам бачиться це питання?

Фінал показав, що обидві збірні сповідували командний стиль. Один за всіх і всі за одного і ніякий там недисциплінованих дій

– Я все ж таки думаю, що європейський футбол – він превалює, він диктує моду. Але дійсно, особливо в першому таймі, гра аргентинської збірної чимось нагадувала стиль гри старого «Динамо» Київ. Тобто, уроки нашого великого тренера Валерія Лобановського – оцей командний стиль! – він дався взнаки, ці уроки засвоїли. А щодо європейського футболу, то подивіться, в кожній команді-учасниці чемпіонату, чи візьміть відкриття цього турніру команду Коста-Рики, чи команди африканські, чи фіналіста Аргентину – переважно їхні гравці виступають у провідних клубах Європи. Там вони набираються майстерності, там вони переймають цей стиль. І емоційні аргентинці також наслідували більш прагматичний європейський стиль гри. Ну, а німці – якщо бразильці дали їм можливість грати натхненно у півфіналі – вони грали абсолютно розкуто і справді артистично, а голи були на будь-який смак. Але фінал показав, що обидві збірні сповідували командний стиль. Один за всіх і всі за одного і ніякий там недисциплінованих дій. Так що Європа на першому місці і недаремно три останні чемпіонати поспіль виграють європейські збірні.

– Говорити про певний тріумф європейського футболу можна, але з іншого боку ми бачили повне фіаско попередніх чемпіонів світу – іспанців, ми бачили невдалі виступи на бразильських стадіон збірних Португалії Англії, Італії… Все ж таки – чи можна футбольній Європі заспокоюватись?

– Заспокоюватись не варто, але треба звернути увагу все ж таки на той факт, коли збірні приїхали на Чемпіонат світу. Я був в Бразилії, був в Амазонії, і знаю з власного досвіду, що клімат там у цей час дуже й дуже важкий. Для адаптації потрібно не менше тижня. А ці збірні, які Ви назвали, й інші команди дали спочатку своїм гравцям можливість відпочити після напружених сезонів, а потім, приїхали десь за три дні. Цього не вистачило, адже в Бразилії дуже важкі кліматичні умови. Матчі переважно починалися в середині дня за місцевим часом, коли найбільша спека і вологість. І це виявилося згубним і для збірної Іспанії, і для італійців, і для англійців. Вони просто не акліматизувалися! Ну, а щодо іспанців – то це не спад, а гранична втома, яку ми вже побачили у першому їхньому матчі. Проблема вибуття цих європейських команд ще на груповій стадії була проблемою їхньої не адаптації до місцевих умов і клімату. А багато латиноамериканських команд тому протрималися довше на турнірі. І збірна Аргентини мала високий тонус у фіналі, не дивлячись на її «кривавий» півфінал з голландцями. Окрім того, не забуваймо про дуже важкі чемпіонати в Англії, в Іспанії за участі суперклубів, плюс європейські кубки, а ще і участь гравців за свої національні збірні.

– Якось тренер лондонського «Арсеналу» Арсен Венгер сказав, що Ліга чемпіонів на заключних своїх етапах за рівнем футболу, за рівнем гри сильніша за Чемпіонати світу. Ви поділяєте цю думку?

– Розумієте, тут треба розділяти котлети від мух: збірна – це одне, а клуб – це зовсім інше! Тренер клубу працює з командною цілорічно, протягом усього циклу. Тренер збірної збирає свій «матеріал», своїх гравців з різних клубів і часто з різних континентів. У нього й на збори мало часу і це зовсім різні види робіт – робота з клубом і робота зі збірною. Так, європейський клубний футбол – високого рівня і ми побачили гравців європейських суперклубів у ролі лідерів своїх національних збірних на Чемпіонаті світу – і африканських команд, і Коста-Ріки, і Колумбії, і Мексики тощо. Але врешті-решт все вирішує командна гра, яку налагоджують тренери збірних. Специфіка роботи в клубі та збірній зовсім різна.

– Україна, на жаль, не потрапила на Чемпіонат світу в Бразилії. Якби вона потрапили – як би виглядала українська збірна? Ваш прогноз, який вже, можливо, не має жодного значення?

– Ну, я так думаю, що наші могли б пробитися навіть в одну-восьму. Все залежало б від жеребкування, від групи, в яку могла потрапити наша команда. Її нинішній склад зірок би, може, й не хапав, але заявив би про себе. Могла б бути й така доля збірної Михайла Фоменка. Але це все наші припущення, але доля футбольна розпоряджається так, як воно є. Мабуть, що не час був…

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG