У Пермі (Росія) розпочали демонтаж конструкцій меморіалу історії політичних репресій – єдиного в Росії музею ГУЛАГу під відкритим небом.
Про це повідомила виконавчий директор музею політичних репресій Тетяна Курсина. «На території музею опечатано приміщення, де, в тому числі, знаходиться майно автономної некомерційної організації. Крім цього, робочі знищують бензопилою величезні конструкції пам'ятника – автентичні дерев'яні конструкції і металеві ворота зони», – повідомляє «Комсомольская правда».
За словами Тетяни Курсиної, невідомо, хто віддав наказ фізично знищувати музей, але ніхто не порадився з фахівцями – можна чи ні розпилювати цінні конструкції, які волонтери та співробітники музею довгий час по крихтах збирали по всій окрузі, щоб повною мірою відтворити обстановку гулагівського табору.
Перм-36 – неофіційна назва радянської виправно-трудової колонії суворого режиму для засуджених за «особливо небезпечні державні злочини» в селищі Кучино Чусовского району Пермської області, яка в даний час перетворена в музей – Меморіальний музей історії політичних репресій «Перм-36». У колонії утримувались засуджені за звинуваченням в «антирадянській агітації і пропаганді» дисиденти: Володимир Буковський, Сергій Ковальов, Юрій Орлов, Леонід Бородін, Валерій Марченко (загинув в ув'язненні), Натан Щаранський, Гліб Якунін, Михайло Кукобака, Левко Лук'яненко, Баліс Ґаяускас, Василь Стус (загинув в ув'язненні) та інші. У 1980 році в колонії відкрили ділянку особливого режиму для рецидивістів у колишньому будинку лісопереробного цеху. Вони містилися в закритих камерах.
У 1985 році в карцері колонії за нез'ясованих обставин помер Василь Стус. Табірні наглядачі знищили рукопис із 300 неопублікованих віршів поета. Крім Стуса, внаслідок перебування в колонії №36 у тюремних лікарнях померли ще троє політв'язнів-членів Української Гельсінської групи - Олекса Тихий (1984), Юрій Литвин(1984), Валерій Марченко (1984).
