Брюссель – Саміт Євросоюзу вочевидь не продемонструє переходу до третього рівня санкцій щодо Росії, навіть незважаючи на нову ескалацію напруженості в Україні. Деякі дипломатичні джерела тим часом твердять, що новий набір обмежень на росіян таки застосують, щоправда, робитиметься це дбайливо, «щоб і тиск чинити, і діалог підтримати».
Як виглядає, подальші кроки ЄС в реагуванні на українську кризу все ще залишаються доволі скромними. Тим часом як представники Європейського парламенту, зокрема, група соціалістів та демократів, у середу закликали ЄС «висловити потужну та рішучу підтримку безпеці та стабільності України», лідери ЄС перед самітом дали зрозуміти, що мова йтиме тільки про чергове розширення списку осіб, зокрема, ватажків нелегальних збройних формувань на сході України, для персональних санкцій. Іще один крок з боку ЄС – це замороження всіх російських програм, фінансованих коштами Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку.
Александер Стубб, нещодавно обраний прем’єр-міністр Фінляндії, відповідаючи на питання Радіо Свобода щодо перспективи поглиблення санкцій на нинішньому саміті, відповів стримано: «Ми продовжимо обговорення подальших обмежувальних заходів щодо Росії, бо чотири умови, які були висунуті три тижні тому на засіданні Європейської ради, виконані не були».
Німецький канцлер Анґела Меркель, зі свого боку, додала, що з моменту останнього засідання Європейської ради у процесі врегулювання українського конфлікту не було досягнуто прогресу, зокрема, ні в звільненні заручників, ні в безпеці на кордоні.
Швеція закликала до галузевих санкцій, але цього не хочуть інші столиці
Тим часом у проекті резолюції саміту йдеться про те, що Євросоюз може запровадити деякі санкції економічного характеру проти установ, що підривають суверенітет України, й припинити будь-які інвестиції до Криму.
Ось цитата з цього проекту: «Європейська рада шкодує з приводу того, що чотири кроки, визначені у висновках від 27 червня, не були повною мірою виконані. Тому Європейська рада доручає Раді ЄС продовжити розширення обмежувальних заходів щодо окремих установ, які матеріально або фінансово підтримують дії, що зазіхають чи загрожують суверенітетові, територіальній цілісності та незалежності України».
В ексклюзивному інтерв’ю для Радіо Свобода прем’єр-міністр Швеції Фредрік Райнфельд пояснив: «На цій зустрічі ви побачите другий рівень санкцій: розширення списку, вочевидь, 11 нових імен, здебільшого лідерів сепаратистів в Україні».
«Наш уряд висував умову: дати 72 години для виконання низки умов, – додав шведський лідер. – Якщо цього не сталося, то переходити до суворіших санкцій, до третього рівня. Однак із огляду на незгоду багатьох європейських столиць, вочевидь, будуть тільки дискусії, та, можливо, додавання нових осіб до (наявного) списку».
На столі є також припинення згаданих програм європейських банків у Росії, яке може розцінюватися як перехідний етап до третього рівня санкцій, зауважив шведський прем’єр.
Є низка елементів, що потребують реакції ЄС – Фаб’юс
Тож настрої до рішучіших дій є далеко не у всіх європейських лідерів.
Як зауважив французький міністр закордонних справ Лоран Фаб’юс, «на саміті передбачене деяке підвищення тону, яке, однак, не сягатиме так званого «третього рівня» санкцій, бо треба бути твердими й водночас підтримувати діалог».
Французький дипломат також додав: «То правда, що з’явилася низка елементів, що вимагає реакції ЄС. Я шукаю рішення з українськими, російськими та німецькими колегами. Треба домогтися припинення вогню. Для цього слід організувати зустріч контактної групи, а кордони мають бути добре захищені. Контактна група повинна включати українців, сепаратистів, ОБСЄ та інших, і вони мають провести переговори».
«Отже, для цього слід, з одного боку, чинити тиск, з іншого – підтримувати діалог», – резюмує голова французької дипломатії.
