Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 04:24

«Українські сепаратисти» чи «російські окупанти»?!


«Прем'єр» угруповання «ДНР» Олександр Бородай (в центрі), 17 липня 2014 року

«Прем'єр» угруповання «ДНР» Олександр Бородай (в центрі), 17 липня 2014 року

Аскольд С. Лозинський

В останніх звітах щодо збитого літака малайзійської авіакомпанії, рейсу MH17, західні ЗМІ і багато хто навіть в урядах продовжують використовувати неточний термін «українські сепаратисти» для опису так званих «терористів» у Донецькій області. У той час як засоби масової інформації та представники уряду схильні до поспішних семантичних недоліків, ця погано вибрана характеристика ударяє прямо в серце точності в ЗМІ та малює абсолютно помилкове уявлення про ситуацію. Термін «українські сепаратисти» має на увазі, що існує значне число етнічних українців або громадян України, які беруть участь у революції, щоб відокремити свій регіон від України. Ніщо не може бути далі від істини, ніж це твердження! Революціонери часто несуть позитивну конотацію. Загарбники, найманці і терористи – ні.

Ще один термін, який помилково використовується в західних колах, – це «громадянська війна», що є ще більш недоречним. Громадяни України не борються чи вбивають інших громадян України. Натомість російські окупанти вбивають українських та інших етнічних жителів у двох південно-східних областях України. Термін «українські» може бути застосований лише до сил, відправлених до цих двох регіонів урядом України в Києві, щоб подолати загарбників, захищати місцеве населення і повернути територію, яку загарбники зайняли.

Розглянемо композицію псевдовлади «Донецької народної республіки».

Квазі-парламент, що складається виключно з «сепаратистів», вибрав Дениса Пушиліна, громадянина України, головою «Верховної ради ДНР». Пушилін – колишній безробітний. Він балотувався в парламент України 15 грудня 2013 року, але отримав менше ніж 1% голосів. Призначений прем’єр-міністром Олександр Бородай – російський ультранаціоналіст, колишній редактор газети і політичний консультант. Його міністр оборони Ігор Гіркін, довгий час служив у російській армії і є полковником розвідки. Минулого тижня Росія направила у віце-прем’єри з державної безпеки російського генерал-лейтенанта Володимира Антюфеєва, ветерана російської поліції, командира спеціальних операцій, який був лідером кампаній Москви в Латвії, Молдові та Грузії. Бородай, Гіркін і Антюфеєв не мають абсолютно ніякого взаємозв’язку з Донецьком, крім їхнього теперішнього місця перебування. Пушилін подав у відставку 18 липня 2014 року.

В іншому регіоні, Луганську, «президентом» псевдореспубліки «ДНР» є народжений в Росії Валерій Болотов, який, щоправда, проживає у Луганській області протягом багатьох років. Болотов призначив росіянина Марата Баширова в ролі виконувача обов’язків «прем’єр-міністра». Баширов народився в російському Іжевську, є російським лобістом і колишнім помічником голови Комітету Ради федерації Росії із закордонних зв’язків.

Склад бойовиків ще гостріший. Дуже небагато місцевих жителів беруть участь у військових операціях. Не дивно, оскільки «сепаратистів» підтримує тільки дуже невелика частина населення. Адже Пушилін, що очолив «ДНР», на виборах в грудні 2013 року в Донецьку набрав менше ніж 1% на виборчому окрузі, який він сам вибрав для себе.

І, нарешті, зброя та тренування, як нею необхідно використовувати. Зброю постачають з Росії, на території якої і проводять вишкіл. «Бук» – самохідні зенітні ракети є найостаннішим прикладом. Ракети – російського виробництва, досить складні у використанні, щоб збити літак на висоті 10 кілометрів. Раніше українські вантажні літаки були збиті набагато менш складними ракетами.

Число російських військових на кордоні Росії з Україною нараховує десь 40-60 тисяч осіб. Вони розташовані там не тільки, щоб залякати, але й, що більш важливо, – для того, щоб забезпечити проходження російських бойовиків і зброї.

На засіданні Ради безпеки ООН з питання трагедії літака малайзійської авіакомпанії, постійний представник України стосовно російської агресії заявив: «Зусилля вербування незаконних збройних формувань бойовиків розширюються всередині Росії, вони шукають добровольців із досвідом експлуатації важких озброєнь, таких як танки і ППО. Росія дозволила створення офісів вербування у Москві та Ростові, які відкрито працюють для набору й відправлення російських громадян у східні регіони України».

Урок трагедії літака «Малайзійських авіаліній» є одночасно трагічним і простим. Якщо ми на Заході продовжимо посилатися на кризу в Україні як на «громадянський конфлікт» і називати російських загарбників у Південно-Східній Україні «українськими сепаратистами», то будемо посилати сигнал Росії і Володимиру Путіну, що ми неохоче сприймаємо наслідки реальності. Росія вторглася до демократичної і волелюбної частини світу і має намір нав’язати свою волю всьому світу. Росія продовжуватиме брехати і заперечувати все до тих пір, поки ми слухаємо або робимо вигляд, що слухаємо. Наша половинчаста відповідь, що наша позиція, як і раніше, на розгляді, у той час як йде розслідування, тільки додає сміливості ворогові. Давайте скажемо прямо, що Росія є ворогом для волелюбного й законослухняного міжнародного співтовариства!

Аскольд С. Лозинський – колишній голова Світового конгресу українців, юрист

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG