Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 20:39

Київ – Зміни до Конституції, запропоновані президентом, загрожують українській мові і суттєво звужують мовні права українців. Про це заявляють активісти Громадського сектору Євромайдану. Йдеться про ініціативу передачі місцевим радам права надавати статус спеціальної мовам нацменшин. Водночас деякі політологи вважають ініціативу кроком у правильному напрямку.

50-річний Юрій, родом із Магадану, переїхав до України вже в дорослому віці, й української мови практично не знає. Каже, була непотрібна. До того часу, поки не довелося мати справу з юридичними документами для відкриття приватного підприємства. За словами Юрія, йому було б набагато легше, якби папери можна було заповнювати його рідною мовою.

У своєму проекті змін до Конституції президент Петро Порошенко запропонував передати сільським, селищним, міським, районним, обласним радам право надавати статус спеціальної російській та іншим мовам національних меншин України. Критики ідеї наголошують: це загрожує українській мові витісненням. І аж ніяк не розв’яже проблему сепаратизму. Натомість – як і закон про регіональні мови – може ще більше розколоти країну.

В Україні порушуються мовні права українців, а не росіян. І захищати треба українську мову, а не російську

«В українських судах немає жодної скарги від російськомовних про порушення їхніх мовних прав, немає скарг в омбудсмена. В Україні порушуються мовні права українців, а не росіян. І захищати треба українську мову, а не російську. Надання російській мові особливого статусу – це інструмент знищення України», – впевнений автор першого проекту Декларації про державний суверенітет України, суддя Міжнародного кримінального трибуналу Володимир Василенко.

Ідея може стати компромісом

Хоч ідея передачі місцевим радам такого права і суперечлива, однак вона може стати справжнім компромісом після довгих мовних суперечок. Про це в коментарі Радіо Свобода сказав депутат від партії УДАР Віктор Чумак.

Голосування парламентом за скасування мовного закону Колесніченка-Ківалова стало серйозним подразником для великої кількості людей

«Хоч ми і можемо отримати багато таких статусів і затратний фінансовий механізм, але без сумніву це буде сприйнято позитивно людьми – наскільки я розмовляв з жителями Донбасу, Криму. Голосування парламентом за скасування мовного закону Колесніченка-Ківалова стало серйозним подразником для великої кількості людей. Російськомовні відреагували абсолютно негативно. Тобто треба шукати компенсаторні механізми, щоб цей негатив перенести в якийсь позитив. І такий механізм – ця пропозиція президента. Вона може бути таким компенсатором скоріше за все», – каже Чумак.

Ініціатива президента – це крок у правильному напрямку, погоджується і політолог Тарас Случик. Але надавати право міняти статус мови районним і обласним радам неправильно, каже він.

«Люди живуть не в районах і областях. Вони живуть в селах, селищах і містах. Тому може бути такий варіант, що районна рада вирішить за декілька сіл, селищ і місто, що в цій територіально-адміністративній одиниці має бути спеціальний статус для російської чи угорської мови. Це не зовсім правильний підхід», – вважає Случик.

Це додаткова можливість, але не зобов’язання

Водночас, таке рішення місцевої влади не має бути дискримінаційним, додає політолог. Адже це додаткова можливість, але аж ніяк не зобов’язання.

Це рішення не скасовує того, що діловодство в міськраді буде українською мовою, і сайт міськради буде українською мовою. Але при цьому людина зможе почитати сайт і російською

«Таке рішення не повинне, наприклад, зобов’язати міняти мову всіх вивісок на російську. І це рішення не скасовує того, що діловодство в міськраді буде українською мовою, і сайт міськради буде українською мовою. Але при цьому людина зможе почитати сайт і російською», – зауважив Случик.

Водночас деякі експерти стверджують: ця пропозиція в законопроекті прописана із порушенням порядку внесення змін до Конституції. Тому в майбутньому це може стати підставою для визнання закону неконституційним.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG