Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 18:10

Суспільне мовлення в Україні: бажання є, результатів поки немає


Київ – Україна щиро прагне до суспільного мовлення, але про реальні результати говорити поки зарано. Про це кажуть міжнародні експерти, які консультують керівництво НТКУ на етапі розробки концепції майбутнього суспільного мовника. Раніше в РНБО заявляли, що очікують на запуск такого медіа-ресурсу на початку 2015 року. В інтервʼю Радіо Свобода голова відділу зв’язків із членами Європейської мовної спілки Дейвід Люїс зазначив: слід зробити суспільне мовлення направду незалежним від уряду, політичних партій та медіа-власників.

– Україна ще не зробила перший крок для впровадження суспільного мовлення, вона лише готується крокувати. Суспільне мовлення тут лише зароджується, і Європейська мовна спілка консультуватиме вас, аби все вдалось. Ми бачимо, що генеральний директор Національної телекомпанії України (Зураб Аласанія – ред.) дійсно прагне розвивати цю сферу, він амбітний. Проте важливо працювати всім разом, залучаючи регіональні медіа. Ми вражені прагненням, але реальних результатів поки немає.

– У чому головні відмінності суспільного мовлення від того, до якого звикли українці?

– Суспільне мовлення використовує гроші, щоб зробити медіа-продукт, а комерційне мовлення використовує медіа-продукт, аби заробити гроші. У цьому повинна бути головна відмінність. Окрім того, суспільне мовлення не слугує інтересам власників, воно реалізовує потреби людей.

Ми з командою Європейської мовної спілки розробили 6 головних ознак якісного суспільного мовлення. Перше – це універсальність, адже воно має бути цікаве всім групам населення. Наступне – незалежність, відповідність професійним стандартам, різноманітність та надійність. Останнє – це інноваційність. Проте саме на незалежність слід звернути особливу увагу, адже медіа не повинні відстоювати інтереси уряду, власника чи якоїсь політичної партії.

– Які головні труднощі у впровадженні українського суспільного мовлення?

– Україна кілька місяців тому ухвалила закон, що має регулювати суспільне мовлення. Звісно, там були певні хиби. Зокрема, там не вказували, скільки повинно бути членів наглядової ради. Рада Європи та Європейська мовна спілка радять України: не можна, щоб політиків у цій раді було більше, аніж представників громадських організацій. Якщо дотримуватиметеся цього – це лише посилить незалежність вашого суспільного мовлення.

Друга складність – фінансування, адже більшість людей не люблять платити гроші за медіа-продукт. Проте у той чи інший спосіб усі платять за це. Наприклад, зайвою копійкою, купуючи улюблену шоколадку, якщо канал фінансується за рахунок реклами.

Суспільне мовлення – це вимога сучасного європейського суспільства, така ж, як і клініки, школи та університети. І найкраще доносити до людей цю ідею, пропонуючи їм якісні теле- та радіопрограми в рамках суспільного мовлення. І це повинна бути інформація, цікава усім людям, а не лише якійсь групі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG