Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 16:41

Ангела Бочі

Політика економії бюджетних витрат є одним з найкращих способів стабілізації економічної ситуації в умовах, що склалися в Україні. Таке правило нам диктує і МВФ за результатами останньої місії. Отож, днями уряд подав до Верховної Ради своє бачення секвестру державного бюджету. Переглянувши дані пропозиції, на мою думку, варто відзначити такі основні ризики.

Перший. Безумовно, запропонований секвестр призведе до збільшення рівня безробіття серед бюджетників. Основне навантаження щодо зменшення обсягу видатків торкнеться рядових державних службовців, основною мотивацією для роботи яких є часто стимулюючі виплати. Надання права керівникам бюджетних установ відправляти працівників у відпустки за свій рахунок або переводити їх на неповний робочий тиждень, зменшувати штатну чисельність, скорочувати або скасовувати стимулюючі виплати призведе до масового безробіття серед бюджетників. Дане рішення уряду порушує конституційні права працівників, проте, на жаль, це стало вже традицією, коли ми говоримо про державний бюджет. Існує низка судових рішень, які стосувалися порушення нормами держбюджету права на соціальний захист, а зараз жорстко порушуються права на відпустки та працю. Не меншим ризиком є зменшення надходжень до Пенсійного фонду України та інших соціальних фондів, тай загалом наповнення бюджету.

Звичайно, скорочення державних службовців є необхідним в ситуації, що склалася, з урахуванням вимог МВФ. Проте, такі заходи мають відбуватися в рамках реформи органів влади, яка дасть змогу оптимізувати державний апарат та зменшити видатки на його утримання з одночасним підвищенням рівня компетенції державних службовців.

Другий. Також існує висока ймовірність, що підприємства ще більше підуть у тінь. Даний секвестр бюджету збільшує податкове навантаження на бізнес, навіть попри декларування Міністерством економіки податкової реформи, основною ціллю якої є побудова партнерських взаємовідносин між податковими органами і платниками. Зокрема, найбільших втрат зазнають інститути спільного інвестування, оскільки скасовуються для них пільги щодо податку на прибуток; власники готелів; підприємства електроенергетики, навіть ті, які виробляють електричну енергію виключно з відновлювальних джерел енергії; аграрні підприємства, для яких скасовується звільнення від ПДВ до 1 січня 2015 для операцій з експорту зернових і технічних культур; підприємства, що здійснюють користування надрами для видобування нафти, газового конденсату і природного газу, оскільки для них передбачається збільшення плати відповідного збору. Звичайно, комплекс цих заходів дадуть додаткові надходження до бюджету, але навряд чи сприятимуть покращенню ведення бізнесу. І хоч уряд намагається нівелювати такі зміни забороною проводити перевірки підприємств деякими службами, проте залишає таке право за Фіскальною службою, яка буде робити все для того, щоб виконувати планові показники бюджету. Замість того, щоб проводити дерегуляцію, спрощувати систему оподаткування, підвищувати інвестиційну привабливість, боротися врешті-решт з корупцією і виводити бізнес з тіні, знову пропонується старий перевірений спосіб – збільшення надходження до бюджету за рахунок відміни пільг та інших преференцій. За той час, який даний уряд при владі, не проведено жодної системної реформи, яка стосується економіки. Всі реформи або формальні, або взагалі не відбуваються.

Третій. Збільшення державного боргу може мати ще більші негативні наслідки. Справа в тому, що даним секвестром пропонується державний борг додатково збільшити із 664 мільярдів гривень до 814,3 мільярда гривень (більше ніж 22%). В Україні і так складна ситуація з поверненням та залученням кредитів. Зростання державного боргу слугуватиме додатковим навантаженням і говорити про економічний розвиток в короткостроковій, і навіть довгостроковій перспективі не приходиться. Тому уряду необхідно проводити зважену боргову політику, яка має враховувати ймовірні макроекономічні ризики, пов’язані з управлінням державним боргом. Велике питання в українських реаліях викликає цільове використання запозичених фінансових ресурсів і наслідки таких запозичень.

Секвестр державного бюджету є необхідністю з огляду на економічну ситуацію, війну на Сході та вимоги МВФ. Проте, ті заходи, що пропонуються, будуть збільшувати соціальну напругу в суспільстві і зменшувати шанс на покращення інвестиційної привабливості економіки.

Ангела Бочі – економіст Міжнародного центру перспективних досліджень

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG