Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 10:48

Світова преса наголошує на потребі нових санкцій Заходу проти Росії Путіна, але зауважує, що такі санкції повинні мати на меті примус до зміни політики Кремля щодо України. Також газети пишуть і про те, як домогтися, щоб Франція не передавала Росії два потужних вертольотоносця «Містраль», які можуть кардинально змінити військово-стратегічний баланс у регіоні.

Газета Guardian у редакційній статті пише про те, що санкції Заходу мають бути так сфокусовані, щоб дати президенту Путіну шанс змінити свою політику. В той час, як тіла загиблих пасажирів малайзійського авіалайнера прибули до Нідерландів, сепаратисти збили два військові українські літаки в небі Східної України, а бойові дії перемістилися до центральних районів Донецька та Луганська. Це божевільна і небезпечна ситуація, пише газета. Питання, яке ЄС та США мають ставити собі, коли ухвалюють рішення про санкції – як змінити поведінку президента Путіна і його переконання, що він має право впливати на ситуацію в Україні? Все, що працюватиме на те, аби він зупинив військове втручання в Україні, має бути зроблене. Навіть до збиття літака питання сильніших санкцій проти Росії обговорювалось. І нині будуть ще нові санкції. Але газета радить не робити занадто різких кроків, бо, на її думку, беручи до уваги характер Путіна і його переконаність, що, мовляв, згубний Захід намагається знищити й ізолювати Росію, то це може мати за наслідок не вихід з України, а посилення російського військового втручання. Санкції, на думку видання, мають працювати так, щоб змусити Путіна переглянути його політику. Також санкції мають супроводжуватись роботою з пошуку вирішення кризи в Україні і щоб таке вирішення дало можливість і для Путіна зберегти обличчя, але було б і прийнятним для Києва, зауважує часопис.

Газета Financial Times пише про те, що Франція для скасування угоди про продаж вертольотоносців «Містраль» Росії потребує допомоги. Що стосується Парижа, то підтримка Росією озброєних бойовиків в Україні та збиття літака малайзійських авіаліній не є перешкодою для передачі першого з двох «Містралей» Росії. І наразі не знято й питання передачі наступного року другого «Містраля» – це залежить від поведінки Москви, але що ще мав би зробити Кремль, щоб угоду таки насильно скасували? Однією з причин, чому французи не хочуть відмовитись від угоди, пише газета, є юридичні та економічні штрафи, які були б значними. Проблема в тому, що кораблі будують спільно Франція та Росія з компонентів, які постачають обидві сторони – тому простий варіант, коли угода скасовується, незадоволеному замовнику, який потрапив під дію ембарґо, платиться відшкодування, а корабель потім продається третій стороні – тут цей варіант не пройде. Франція, на думку газети, вважає, що і Британія мала би також тоді взяти на себе тягар – зокрема у вигляді фінансових санкцій проти російських олігархів, які перетворили Лондон на свій дім. Але здоровий глузд підказує, що питання про непостачання озброєнь, які можуть наразити на ризик союзників по НАТО з боку неоімперіалістичної Росії, є нагальним. Другим мотивом, який працює проти скасування контрактів, є те, що Францію після цього сприйматимуть як ненадійного партнера – особливо зараз, коли вона веде перемовини про продаж бойових літаків Індії. Тому виходом, на думку газети, може бути викуп двох «Містралей», непереданих Росії, за символічну суму в один євро кожним членом НАТО та ЄС – тоді інші країни не зможуть подавати себе як надійних партнерів. Також незрозуміло, як передача «Містралей» вплине на позиції Франції в Центральній Європі. Польща в наступні кілька років має намір витратити 20 мільярдів євро на модернізацію війська. І французькі компанії впритул наблизились до виграшу тендерів на постачання систем протиповітряної оборони, бойових вертольотів та підводних човнів. Як тоді бути з цим, коли Франція передасть «Містралі» Росії, проти чого категорично виступає Польща?

Газета New York Times пише про нещасну долю християн у другому за величиною місті Іраку – Мосулі. Сунітські екстремісти з «Ісламської держави Іраку та Великої Сирії» поставили християн перед ультиматумом: або переходьте в іслам, або платіть релігійний податок, або загинете від меча. Сотні сімей іракських християн втекли з Мосула, хоча християни жили та тій землі два тисячоліття. Мосул вирізнявся своєю етнічною різноманітністю, адже в місті жили шиїти, туркмени, язиди, ассирійці та християни-халдеї. А екстремісти-суніти хочуть збудувати халіфат на територіях Іраку та Сирії і запровадити драконівські середньовічні порядки, які спиратимуться на консервативне трактування законів шаріату. Окрім тероризування християн, екстремісти вбивають та викрадають представників інших релігійних та етнічних меншин після взяття Мосула під контроль минулого місяця. Але страждання християн не розпочались нещодавно. Зменшення лав християн почалося від війни в Іраку 2003 року. До неї в Іраку мешкало 1,2 мільйона християн, а нині – лише півмільйона. Якщо темпи втечі християн будуть на такому ж рівні, за десятиліття в Іраку залишиться тільки 50 тисяч християн, пише газета.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG