Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 12:47

Оголошення головою Верховної Ради Олександром Турчиновим про розпуск фракції КПУ є лише першим кроком. Таку думку в інтерв’ю Радіо Свобода висловив директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. Якщо ж Окружний адмінсуд Києва, який у четвер розпочав розгляд позову Міністерства юстиції щодо заборони діяльності КПУ, таки заборонить її, тоді можна говорити, що на діяльності Компартії поставлена крапка. У такому випадку КПУ не зможе вести не тільки парламентську діяльність, але і загалом функціонувати в Україні, наголошує Бала. Що ж до рівня підтримки КПУ, то, згідно з соціологічним опитуванням групи «Рейтинг», якби парламентські вибори відбувалися зараз, вона б не подолала прохідного бар’єру. На думку ж Віталія Бали, щоб сказати напевно, чи електорат Компартії відійшов безповоротно, потрібно дослідити його мотивацію.

– Голова Верховної Ради Олександр Турчинов оголосив про розпуск фракції КПУ. Чи залишається політичне майбутнє у цієї партії?

Варто було б ухвалити закон про антидержавну діяльність. Якщо говорити про КПУ, то заборона судом її діяльності, ставить крапку на її функціонуванні в Україні

– Говорити про те, є чи немає політичного майбутнього після розпуску фракції, не зовсім коректно. Треба дочекатися рішення суду. Якщо суд ухвалить рішення щодо заборони КПУ, то важко собі уявити, яке може бути політичне майбутнє, вони ж не зможуть брати участь не тільки у роботі парламенту, але і не зможуть вести свою діяльність на території України. Але, на мою думку, варто було б ухвалити закон про антидержавну діяльність, де було б чітко розписано, хто і які критерії порушує і унеможливило б звинувачення ніби у полюванні на відьом. У такому б випадку не тільки політичні партії, але й громадські організації чи просто громадяни, могли б бути притягнені до відповідальності. Це був би превентивний захід. Але якщо говорити конкретно про КПУ, то заборона судом її діяльності ставить крапку на її функціонуванні в Україні.

– Тобто, про остаточну крапку в діяльності КПУ можна буде говорити після судового рішення?

Питання не тільки у КПУ. Є питання і до Партії регіонів

– Так. Сьогоднішнє рішення, на моє думку, є лише першим кроком до вирішення нагальної ситуації. Бо питання не тільки у КПУ. Є питання і до Партії регіонів, і до інших людей.

– Згідно з результатами соціологічного опитування групи «Рейтинг», якби парламентські вибори відбувалися зараз, КПУ до парламенту б не пройшла. Хто зараз є електоратом комуністів?

Буде не зовсім коректно зараз говорити підсумково, що електорат КПУ повністю відійшов

– Зараз досить важко говорити наобум. Для цього потрібно проводити ширше соціологічне дослідження, щоб побачити, чи готові ті, які голосували за КПУ у 2012 році, і далі підтримувати Компартію. Ми зараз не знаємо, чи був цей відтік від КПУ внаслідок їхніх дій, чи це було внаслідок анексії Криму, де була частина їх виборців, чи це було внаслідок воєнних дій на Донбасі. Тобто, мотивація, чому зменшився рейтинг, не була досліджена. І це буде не зовсім коректно зараз говорити підсумково, що електорат КПУ повністю відійшов. Треба зрозуміти мотивацію, тоді можна сказати, чи він повернеться, чи ні.

– Тобто, він може повернутися?

– Для цього потрібно зрозуміти, чому зменшилася підтримка.

– Від чого залежатиме перспектива подальшої підтримки КПУ в Україні?

– Ні від чого. За великим рахунком, вона себе дуже сильно скомпрометувала. Є частина людей, які б хотіли жити в «братських» обіймах з Росією, вони так чи інше будуть цю партію підтримувати. А наскільки велика ця кількість, можуть показати розширені соціологічні дослідження, або безпосередньо вибори, якщо КПУ зможе брати у них участь.

– У чому все-таки проблема КПУ?

Ставши активним промоутером країни-агресора, вони самі поставили багато проблем перед собою

– Просто ставши активним промоутером країни-агресора, вони самі поставили багато проблем перед собою.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG