Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:29

Як будемо судити бойовиків?


Бойовик угрупування «ДНР» біля знищеного танка українських військ, 22 липня 2014 року

Бойовик угрупування «ДНР» біля знищеного танка українських військ, 22 липня 2014 року

Щонайменше тисяча людей убиті та майже 3,5 тисячі людей поранені на сході України з середини квітня. Таку загальну статистику втрат серед військових та мирних мешканців озвучила Моніторингова місія ООН із прав людини, що стежить за дотриманням прав людини в Україні. Експерти зазначають, що Донбас зараз – це зона, де верховенство права не діє через злочинні дії озброєних груп. Що може захистити права людини на території, де тривають бої?

Дії бойовиків призвели до беззаконня на сході України. Як наслідок, київській владі зараз надзвичайно складно стежити за дотриманням прав людини на територіях, які підконтрольні бойовикам. Про це йдеться у доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яку представив голова місії Армен Арутюнян.

«Групи бойовиків грубо порушують права людини на сході України: викрадають, утримують в неволі, катують. Все це робиться, щоб залякати населення в Донецькій та Луганській областях», – додав він.

На Донбасі іде війна, а за цих умов дотримуватися законодавства дуже складно, зазначає прес-секретар правозахисної організації Amnesty International Богдан Овчарук. За його словами, усі сторони конфлікту в умовах війни зобов’язані дотримуватись міжнародного гуманітарного права. Це збірник норм і принципів, які захищають місцеве населення та обмежують методи ведення війни. Овчарук зазначає, що Україна має дуже мало юридичних інструментів, за допомогою яких можна притягнути до відповідальності бойовиків, які порушують права людини на сході країни. Один із них, за його словами, – Міжнародний кримінальний суд, де можна судити порушників «законів війни».

«Проте Україна не ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, Росія не ратифікувала. Юрисдикція цього закону не поширюється на територію України, не поширюється на українських громадян, не поширюється на російських громадян», – додає він.

Позафракційний депутат Юрій Дерев’янко – один із ініціаторів того, аби ратифікувати Римський статут в Україні якомога швидше. Свого часу в 2001 році президент України Леонід Кучма своїм рішенням унеможливив ратифікацію Римського статуту на території України. За словами Дерев’янка, йому вже вдалось зібрати достатньо підписів, щоб дати можливість внести правки до Конституції та обійти таке рішення тодішнього президента Кучми.

Міжнародний кримінальний суд не зважає на громадянство

Дерев’янко розповідає: ухвалення Римського статуту займе багато часу. Депутат пропонує альтернативне рішення: Україна може звернутися з заявою до Міжнародного кримінального суду з проханням, щоб Римський статут поширювався на українські території тимчасово.

«І це означатиме, що до невизначеного часу, до моменту ратифікації у нас де-факто і де-юре буде розповсюджуватись юрисдикція Міжнародного кримінального суду», – додає депутат.

За його словами, це дозволить розглядати воєнні злочини, скоєні бойовиками та російськими найманцями, у Міжнародному кримінальному суді.

«Там розглядаються злочини проти людяності, воєнні злочини, злочини агресії. І, в тому числі, злочини проти найвищих посадових осіб держав», – зауважує Дерев’янко.

Росія також не ратифікувала Римський статут, проте це не захистить її громадян від позовів до Міжнародного кримінального суду, додає депутат. Експерти зазначають: якщо Україна буде під юрисдикцією цього міжнародного права, то громадянство злочинців не захистить їх від покарання.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG