Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 18:37

Чому Україна має йти до НАТО, а не смішити ядерними розмовами


Ілюстраційне фото. Перше ядерне випробування в Індії, 1974 рік

Ілюстраційне фото. Перше ядерне випробування в Індії, 1974 рік

Євген Марчук

Японія і Німеччина були розгромлені до тла у Другій світовій війні і як країни агресори обидві пройшли через міжнародний трибунал та важкі контрибуції. Сьогодні це два світових економічних гіганти, регіональних лідери. У них немає ядерної зброї, але навряд чи хтось наважиться на них напасти. Тобто не ядерна зброя є стабільною гарантією їхньої національної безпеки.

Індія і Пакистан ядерні держави але ядерна зброя не стримує їх від воєнних конфліктів. Тобто володіння ядерною зброєю в сучасному світі не є гарантією проти воєнних конфліктів. Є дані, що у Ізраїлю також є ядерна зброя, але «Хамаз» не боїться і час від часу обстрілює його своїми ракетами.

Уявімо собі, що у нас сьогодні є ядерна зброя. Ми що її сьогодні застосували б? Навіть тактичну, не стратегічну. Проти кого, проти Гіркіна на своїй території? Чи проти Росії? А що отримали б у відповідь з боку Росії? А з боку світової спільноти?

Хотілося б також знати, на території яких районів яких областей будуть знаходитись склади чи арсенали ядерної зброї? З дозволу якої районної ради? І скільки їх буде? Як відомо, такі об’єкти, а також заводи по виготовленню ядерної зброї є цілями для найпершого ядерного удару по них у разі розв’зання ядерного конфлікту, навіть не війни. Сьогодні в Україні таких об’єктів немає.

Ядерні держави через різні розвідувальні системи, в тому числі і космічні, постійно моніторять ядерні об’єкти одна одної. Це ядерне се ля ві. Ми це будемо робити, чи нас це не буде цікавити? Хай нас моніторять, а нам не треба.

Скільки пройде днів, чи навіть годин, після розгляду цього питання у Верховній Раді, щоб Євросоюз скликав негайний саміт і анулював все-все-все, що підписав з Україною? А Рада безпеки ООН буде негайно скликана за ініціативою Росії і одностайно схвалить російський проект резолюції, в якому Україна виглядатиме як загроза миру на всій Землі… Чуркін буде визнаний найкращим оратором року в ООН.

До вечора того ж дня, коли Верховна Рада почне розглядати це питання на терміновій зустрічі з президентом Порошенком будуть разом наполягати панове Камерон, Олланд, пані Меркель, а пан Обама обмежиться тривалою розмовою телефоном, а можливо і по Скайпу. Неформальна коаліція по підтримці України у воєнному протистоянні з Росією завершить своє існування і перетвориться в міжнародну коаліцію по «вихованню» України. Росія в цьому надасть дуже швидку і дієву допомогу. Лавров, публічно відчитуючи Керрі за підтримку України, буде як мантру повторювати: «А я вам что гаварил!».

У Херсонській області є досить велика пісчана пустеля. Кажуть, найбільша в Європі. Випробування ядерної зброї будемо там проводити чи трохи ближче до Криму? Підземні чи наземні, чи в атмосфері, чи краще під водою в Азовському морі? Там все рівно кордон з Росію не делімітований. Правда, море мілкувате. До біса нам там всілякі міжнародні заборони на випробування ядерної зброї. Що захочемо те і зробимо.

До 15 вересня Кабінет Міністрів повинен направити до Верховної Ради проект Державного бюджету на 2015 рік. Коли наші науковці, військові, економісти, фінансисти і взагалі серйозні люди раптом візьмуть і зроблять реальні розрахунки, скільки зарубіжних мільярдів, матеріальних і людських ресурсів і скільки років буде потрібно, щоб реалізувати цей фантасмагоричний проект, то прем’єр Яценюк скаже, що витратна частина бюджету на 5 років відміняється, бо вона вся піде на створення тільки підвалин для реалізації ядерного статусу України.

Одним словом, не потрібно смішити і водночас лякати людей. Хай запитають розумних науковців, військових, спеціалістів по глобальній та регіональній безпеці і вони розтлумачать, як в сучасному світі абсолютно реально можна створити свою надійну систему національної безпеки. І у відповідності з можливостями своєї економіки. А найкраще поступово, але вперто рухатися, якщо потрібно то і повзти до системи колективної безпеки, тобто до НАТО.

Євген Марчук – колишній прем’єр-міністр України, колишній голова СБУ, генерал армії України, кандидат юридичних наук

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG