Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 00:25

Олександра Динько

«Він загнав себе в ситуацію, коли кожен крок поганий», – каже про Путіна Леонід Невзлін, екс-акціонер ЮКОСу, якого в Росії чекає довічне ув’язнення за звинуваченням в організації кількох убивств і фінансових злочинах. Він вважає, що Росію може врятувати тільки відхід Путіна від влади. 28 липня Арбітражний суд Гааги ухвалив рішення задовольнити позов групи колишніх акціонерів компанії ЮКОС – Group Menatep Limited – до Російської Федерації. І зобов’язав виплатити 50 мільярдів доларів компенсації і 65 мільйонів доларів судових витрат. Радіо Свобода попросила екс-віце-президента ЮКОСу Леоніда Невзліна, який уже 11 років живе в Ізраїлі, рятуючись від кримінального переслідування на батьківщині, прокоментувати це рішення.

– Пане Невзлін, від подачі позову до винесення рішення про його часткове задоволення минуло понад вісім років. Ви сподівалися, що рішення буде на Вашу користь?

Леонід Невзлін (фото 2004 року)

Леонід Невзлін (фото 2004 року)

– У перші роки тільки обговорювалося питання юрисдикції, тобто чи може подібна справа розглядатися цим арбітражем (Третейський суд Гааги – ред.). І тоді були різні сумніви, але не щодо цифр позову, а по його суті. На той момент Росія вже підписала Енергетичну хартію, але не ратифікувала її, а потім і зовсім її денонсувала. І тому коли судді через кілька років ухвалили рішення, що це справа підпадає під розгляд арбітражу і прийняли її до розгляду, вже з’явилася надія на те, що Group Menatep Limited (GML) якісь гроші отримає. Які це будуть гроші, ніхто не знав, так як це справа суддів. Ви знаєте, що позивач завжди прагне максимально порахувати свої втрати й недоотриманий прибуток. Що й було зроблено. І цифра у понад 100 мільярдів доларів для групи GML була б справедливою. Але сказати, що сума в 50 мільярдів нас не влаштовує, не можна. Адже це теж дуже пристойні гроші. Вони сумірні з оцінкою компанії на той момент, коли її відібрали у законних власників, мажоритарних і міноритарних акціонерів.

– Чи вели представники колишнього ЮКОСу переговори з російською владою про зменшення суми позову, щоб російська держава все ж виплатила компенсацію? Чи для вас вердикт міжнародного суду має більш символічне значення? Що було важливіше: престиж, репутація або грошова компенсація?

– Практика таких процесів свідчить, що домовленості відбуваються «на березі». Якщо процес почався, це вже не час для домовленостей, а час очікування результату. Я ніколи не чув про якісь переговори. Думаю, їх не було. Друге питання – воно інше. Мені важко сказати, що для мене важливіше як для бенефіціарія: престиж або задоволення від того, що була визнана експропріація компанії ЮКОС або грошові виплати групі GML за цю компанію. Для мене не менш важливо й те, що я можу зараз відкрито і прямо говорити про свою репутацію і про те, що саме ЮКОС був причиною нашого кримінального переслідування – і менеджерів, і власників. Нам виставлялися найдикіші звинувачення. Хтось сидів, а Пічугін – і досі сидить (Олексій Пічугін – колишній співробітник ЮКОСу, засуджений на довічне ув’язнення – ред.). Зараз цей арбітраж усе поставив на свої місця. Тому питання репутації не менш важливе, ніж питання матеріальної компенсації. Якщо не більше.

– На Вашу думку, як вплинув на винесення цього вердикту нинішній політичний контекст і глобальне негативне ставлення до Володимира Путіна, яке склалося через його роль в українських подіях?

Рішення оголошене в той час, коли відбуваються всі ці жахливі події в Україні, Крим, це нещастя з літаком... Це просто випадковість

– Ні, не вплинуло. Як людина, яка спостерігала за подіями, хочу сказати, що за ці понад вісім років багато що змінювалося і багато відбувалося. І навіть, якщо ви пам’ятаєте, мало місце так зване перезавантаження російсько-американських відносин. А наш процес ішов своїм шляхом. Він стосувався виключно подій відбирання ЮКОСу в законних власників. Дати ні з чим не координувалися і ні з чим не збігалися. Рішення суду на нашу користь ніяк не скоординовані з санкціями, які зараз застосовуються щодо Росії. Тепер прийшов час винесення остаточного рішення. Воно могло бути трохи раніше чи пізніше. Так сталося, що воно оголошене тоді, коли відбуваються всі ці жахливі події в Україні, Крим, це нещастя з літаком... Це просто випадковість. Така ж випадковість, як та трагедія, яка відбувається зараз там, де я живу, в Ізраїлі – війна між Ізраїлем і Смугою Газа. Ідеться про виключно необхідність поважати приватну власність і платити за її експропріацію. І це рішення ніяк не скоординоване з санкціями, які зараз застосовуються щодо Росії.

– А кремлівська влада та представники російського істеблішменту так само ставляться до такого рішення? Чи вважають вони його особистою поразкою, ударом по престижу влади?

– Знаєте, я 11 років живу в Ізраїлі, в основному проводжу час тут і в США. Я звик дивитися на світ зовсім іншими очима, ніж на нього дивиться російський істеблішмент. Я не вірю в теорії змови, не вірю в заздалегідь підготовлені схеми. Бувають випадковості і тут має місце такий збіг. Мені зрозуміло тільки одне. Якщо поставити запитання: «чи будуть російські політики та ЗМІ використовувати це для доказу того, що проти Росії ведеться політична чи публічна війна», то моя відповідь – будуть! І будуть робити це в «доброму дусі Холодної війни». Але це не віддзеркалює реальності. Треба просто жити як усі нормальні люди в Європі, в Америці, і сприймати світ таким, яким він є, а не через почуття особистого ущемлення або образ. І тоді все буде в порядку.

– За Вашими оцінками, чи Росія здатна виплатити ці 50 мільярдів? Чи буде вона всіма можливими шляхами ухилятися від виконання цього рішення?

Росія може виплатити цю суму. Росія буде зобов’язана це зробити

– Потенційно Росія може виплатити цю суму. Якщо апеляція або касація не приведуть до змін умов виплати, то Росія рано чи пізно буде зобов’язана це зробити. Чи буде вона виплачувати добровільно, чи буде йти на якісь угоди або почне «бігати», я не можу судити. Але гроші виплачувати доведеться в будь-якому випадку.

– Уже є розуміння, як ця компенсація буде розподілена між позивачами і тими, на чию користь подавався цей позов?

– Чисто формально близько 60 відсотків цих коштів належать мажоритарним акціонерам компанії ЮКОС – Group Menatep Limited. Акціонерами групи Менатеп є трасти. Бенефіціарії – це я і кілька моїх друзів, які в підсумку є потенційними одержувачами вигод від цих грошей. Кожен, коли він отримає гроші, має право використовувати їх на свій розсуд.

– Можна запитати, як Ви особисто думаєте розпорядитися цими грошима?

– Тут немає таємниці. Це справедлива компенсація за відібрану приватну власність, і я вітаю рішення цього суду. Якщо ці гроші перетворяться на приватні гроші і я зможу ними розпоряджатися, то перше, що я зроблю, – використаю частину цих грошей на благодійність. Я це завжди роблю у своєму житті. І це буде досить значна сума. Іншу частину я буду інвестувати в бізнес. Не майте сумніву: це буде бізнес у Росії і на території СНД.

– Якщо повернутися до тієї суспільно-політичної ситуації, що склалася в Росії. Чи були у Вас припущення, що російське суспільство зіткнеться з таким рівнем агресії, що ЗМІ будуть продукувати подібну пропаганду, а влада почне проявляти себе таким чином, що викличе негативну реакцію в бік Росії від міжнародного співтовариства?

– Я завжди себе вважав і продовжую вважати себе непоганим аналітиком щодо піару, лобіювання і політики. Але чесно скажу: я не очікував, що це one-man-show дійде до такого рівня, вибачте, маразму, до якого воно дійшло зараз! Його навіть важко порівняти з брежнєвським і постбрежневським періодом, який я спостерігав своїми очима, адже вже був дорослою людиною. Я ні в якому разі не очікував повернення брежнєвської пропаганди, цієї соціальної риторики, тотальної корупції, несвободи ЗМІ, несправедливості суду і так далі. І, звичайно, найголовніше – двоєдушності і двозначності у всьому. У цьому сенсі відповідь на Ваше запитання – ні, такого жаху я не очікував від Російської Федерації. І це при тому, що моє розуміння ситуації змінювалася від уявлення про те, що «ми стали на європейський шлях», яке я мав при Єльцині, до того, що при Путіні робляться кроки назад. Я ніколи не припускав, що це буде не крок назад, а рух на швидкісному автомобілі. Все це боляче. Все це відкидає Росію від світлого майбутнього далі й далі. Я такого не очікував.

– Як далеко, на Вашу думку, може зайти цей one-man-show і чи є надія на позитивний розвиток подій?

Путін загнав себе в ситуацію, коли кожен крок поганий. Уявімо, що він нарешті заспокоїться і піде на угоду з світовою спільнотою – йому доведеться припинити свою діяльність у Східній Україні і повернути Крим. Якщо він поверне Крим – він втратить владу

Якщо він не здатен вчасно піти, то це веде до катастрофи, включаючи і локальні війни, включно з Росією, Україною, НАТО

– Те, що я зараз говорю, вже не має ніякого стосунку до справи GML проти Російської Федерації. Ми зараз говоримо тільки про мої політичні враження. Перше, що я можу сказати: мені дуже шкода Путіна, як не смішно це прозвучить. Він загнав себе в ситуацію, коли кожен крок поганий.

Уявімо, що він нарешті заспокоїться і піде на угоду зі світовою спільнотою – а це насамперед Америка і Європа. І постарається зайняти те місце, яке він перейняв у спадок від Єльцина – я маю на увазі G8, G20 і так далі. Тоді йому доведеться припинити свою діяльність у Східній і Південно-Східній Україні і повернути Крим. Якщо він поверне Крим – він втратить владу. Його просто знесуть бульдозерами. Шкода його, але він у дуже важкій ситуації і він не знає, що робити. У цій ситуації потрібно бути мужнім і віддати особисту владу. Знайти рішення, домовитися з потенційно договороспроможними західними або іншими країнами. Знайти собі притулок. Але дати країні спокій. Піти вчасно. Не нагнітати цього націоналізму, який уже межує з шовінізмом...

Якщо він не здатен вчасно піти, то я боюся, що це веде до катастрофи, всередині якої можливо все: і локальні війни, включно з Росією, Україною, НАТО і так далі. Жахливо про це говорити, особливо мені, людині, яка живе в зоні конфлікту і страждає від цього конфлікту щодня. У Росії об’єктивно не було ніяких передумов для такого сценарію. Виключно Путін і його оточення створили їх і продовжують нарощувати. Я навіть не знаю, що його може зупинити. Тільки його розуміння того, як далеко він зайшов, і бажання залишити владу і піти. Це єдиний вихід.

– Абсолютно з іншої сфери запитання, яке все ж хочемо поставити, користуючись нагодою. Ми знаємо, що Ви підтримуєте багато проектів, пов’язаних з єврейською спадщиною. Можливо, щось подібне Ви підтримуєте і в Білорусі?

– Я насправді навіть мав свого часу центр, але у зв’язку з тим, що Путін і компанія позбавили мене можливості вільно переміщатися Європою, я втратив його. Але в Центрі Невзліна з вивчення східноєвропейського і російськомовного єврейства в Єрусалимському університеті величезна частина дослідницької роботи – це білоруське єврейство. І майте на увазі, що моє коріння з Білорусі – і по мамі, і по татові, і по дідусях і по бабусях. Я займаюся історією цих місць, ми накопичили величезний матеріал, ми видаємо книги, проводимо конференції разом з Єрусалимським університетом. Це безмежно цікаво. Ми на картинах і фотографіях відтворюємо види того, що було в Білорусі до першої світової війни і до революції. Я і мої люди – одні з найбільших фахівців з Росії і єврейської Білорусі. А це величезна частина Білорусі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG