Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 17:57

Світова преса закликає Захід бути пильним із Путіним і не думати, що якщо він загнаний санкціями в кут, то він не може поводитись щодо України ще агресивніше. У тому, що ЄС перейшов до третьої фази санкцій проти Росії, ключову роль відіграла німецький канцлер Анґела Меркель, яка одночасно працювала на трьох напрямках при підготовці такого кроку. Також преса пише і про потребу для країн НАТО значно посилити витрати на оборону на тлі нової самовпевненої політики путінської Росії.

Газета Washington Post пише, що ще місяць тому президент Путін, як виглядало, успішно дестабілізував Україну. Підтримувані Росією сепаратисти тримали під контролем свою «республіку», а слабкі й поділені уряди західних країн пропускали один за одним ними ж встановлені крайні терміни для санкцій. Тепер на цих двох напрямках справи несподівано пішли в зворотному напрямку: були запроваджені порівняно потужні санкції з боку США та ЄС проти російських банків та нафтових компаній, а сепаратисти зазнали кілька поразок і змушені відступати. «Це небезпечний момент для Путіна і, можливо, нагода для України та її союзників», – пише газета. Незрозуміло, як Путін буде реагувати на такий поворот подій. Він здатен на несподівані зміни напрямків – як-от неочікувана пропозиція минулого літа допомоги Сирії позбутися хімічної зброї. Але українські представники і деякі їхні колеги на Заході стурбовані тим, як діятиме Путін, якого загнано у кут. Путін, наполягають вони, має отримати варіант збереження обличчя при відступі з України, пише газета. Але реалії можуть бути такими, що Путін, ймовірно, захоче ще більшої ескалації ситуації, а не відступить. Україна і Захід мають бути готовими до ще більшого і відвертішого втручання. Це повинно означати ще більшу допомогу українському війську, яке потребує від Заходу безпілотників і кращого обладнання зв’язку, більшу економічну підтримку уряду в Києві, який змушений витрачати значні суми на армію. Захід також, веде далі газета, не повинен згортати дестабілізацію режиму Путіна, якого колись вважали партнером, але який перетворився на небезпечного і загрожує стабільності й миру в Європі. Якщо цей режим можна підірвати санкціями і поновленням порядку в Східній Україні, це і треба робити.

Газета Financial Times вмістила статтю під назвою «Хитра Меркель веде довгу гру з Путіним». Меркель не мала якогось прозріння щодо запровадження твердих санкцій проти Росії, коли малайзійський лайнер був збитий два тижні тому над теренами, утримуваним сепаратистами. Пробудження Меркель від її незгоди відчинити двері до ЄС для України сталося у березні, коли Росія анексувала Крим і відбулося перше захоплення силове території в Європі за 69 років. Від того часу вона день і ніч працює з трьома різними аудиторіями, аби переконати їх, що мир та безпека вищі від європейських економічних інтересів. Першим є Путін. Другою аудиторією є німецьке бізнес-лобі та 6200 німецьких компаній, які працюють у Росії. І третім напрямком роботи для Меркель були партнери в ЄС – зокрема Британія, Франція та Італія, які мають і власні проросійські бізнесові лобі. Під час численних телефонних переговорів з Путіним ( а Меркель була ледь не єдиним західним лідером, яка все ще могла з ним розмовляти) її головним посилом було: Європа не буде вдавати з себе слабака, як на те розрахував Путін. Економічні інтереси не перевищать бажання відновити систему миру і не допустити перегляду кордонів у Європі. Путін намагався переконати, що від санкцій втратить і Німеччина, але Меркель готова була заплатити цю ціну і наголошувала, що санкції вдарять по Росії сильніше. Посил до німецького бізнесу був приблизно таким же. Але найважче було для Меркель переконати партнерів по ЄС. Британія не хотіла обмежувати потік російських олігархічних грошей у її банках. Париж хоче продати Росії вертольотоносці «Містраль», а Італія має тісні енергетичні зв’язки з Росією. Але як тільки Меркель переконала німецький бізнес у потребі понести збитки, тоді й іншим членам ЄС не залишалося нічого, як пристати до сильніших санкцій проти Росії.

Лондонська Times пише, що НАТО має змінити підхід, якщо хоче зашкодити Путіну, а європейці мають більше витрачати на оборону свого континенту. Сила Путіна у його здатності діяти несподівано. Російська армія переходить кордони на порушення міжнародних норм. Його спецслужби підривають уряди і таємно діють проти сусідніх країн. І хоча російський президент не є потужним лідером, як він сам себе уявляє, але він має нюх на використання слабких місць своїх супротивників. НАТО нині визнало, що та війна, яку веде Путін, продемонструвала недоліки альянсу. НАТО була створена як союз армій, які в тісній координації мали відкинути наступ радянських сил на теренах центральної частини колишньої Західної Німеччини. НАТО розширила свою місію після завершення Холодної війни, щоб упоратись з глобальними кризами. НАТО вдалося стабілізувати Боснію і Косово, а нині ведеться боротьба з повстанцями в Афганістані. Але тепер час для НАТО повернутися до своїх засад, пише газета. Альянс має адаптуватися до загроз з боку країни, яка має сотні й сотні мільйонів доларів на оборонні витрати упродовж наступного десятиліття. І союзники по НАТО мають підвищити оборонні витрати до рівня Британії та США для створення ефективніших збройних сил. Відповіддю на російську анексію Криму має бути рішучість у нейтралізації будь-яких спроб з боку Путіна напасти на країну-члена НАТО. Найбільш вразливими є балтійські держави, оскільки Москва підбурює тамтешні російські етнічні меншини. Польща та Румунія також можуть стати об’єктом для ворожого Кремля. НАТО повинна збільшити запаси озброєнь на базах у Східній Європі, щоб війська могли перекидатися дуже швидко. Повинні проводитись регулярні масштабні маневри, адже Росія часто проводить навчання з участю навіть 75 тисяч вояків із попередженням за 72 години. А в найбільших маневрах НАТО після Холодної війни брало участь заледве 6 тисяч військовослужбовців. Усі члени НАТО мають витрачати на оборону не менш як 2 відсотки свого ВВП і НАТО повинна швидко адаптуватися до тактики російської армії та намірів президента Росії, зауважує часопис.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG