Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 18:29

Київ – Міністерство культури України визначило та оприлюднило пріоритети роботи на наступні півтора року. Серед них – налагодження суспільного діалогу, захист культурної спадщини, розвиток креативних індустрій та забезпечення прозорості роботи установи. А основні зміни стосуватимуться фінансування культурних проектів. Радіо Свобода розпитало експертів про те, яка культурна стратегія потрібна Україні.

27 культурних проектів, – від семінарів до мистецьких акцій – спрямованих на налагодження суспільного діалогу, профінансує Міністерство культури в рамках програми «Взаєморозуміння». Її бюджет склав 2 мільйони гривень. І це – спроба поглянути, наскільки успішно в Україні може працювати грантова система фінансування культури, розповідає перший заступник міністра Олеся Островська-Люта.

Розвиток цільової підтримки проектів – це одна із цілей короткострокової (на 2014-15 роки) стратегії культурного розвитку, яку нещодавно розробили фахівці Міністерства культури спільно з експертною радою. Це має сприяти прозорості у розподілі коштів, утім реалізувати це повною мірою не дає українське законодавство.

Не можна дати грант недержавній організації, що має рахунок у банку, а не у державній скарбниці. Але немає ніякої проблеми у тому, щоб профінансувати таким чином державний музей

«Скажімо, не можна дати грант недержавній організації, що має рахунок у банку, а не у державній скарбниці. Але немає ніякої проблеми у тому, щоб профінансувати таким чином державний музей. Однак є кілька інших шляхів. Наприклад, організації – держані й недержавні – можуть реалізувати проект у партнерстві. Або оператором проекту може буде державна агенція, підпорядкована Міністерству культури, що покриватиме витрати», – пояснює Олеся Островська-Люта.

Перейти на європейські моделі не дає бюджетний кодекс

Найважливіша реформа для Міністерства культури – це запровадження у ньому європейських стандартів, вважає учасниця експертної ради, директор Центру сучасного мистецтва Катерина Ботанова. Вона також наголошує на тому, що система фінансування культури має змінитися – услід за самою роллю Міністерства на рівні уряду.

З органу управління культурою Міністерство має перетворитися на основного лобіста культурних організацій, що просував би нові зміни – зокрема, до Бюджетного кодексу

«Це створить підґрунтя для більшої відкритості Міністерства до різних ініціатив, інновацій, залучення до роботи громадського сектору – адже з ним воно зараз практично не співпрацює. З органу управління культурою Міністерство має перетворитися на основного лобіста культурних організацій, що просував би нові зміни – зокрема, до Бюджетного кодексу, тому що сьогодні саме він є однією з найбільших перепон до переходу на європейські моделі», – каже вона.

Інший пріоритет Міністерства – це захист культурної спадщини, а саме – оптимізація законодавства, що його забезпечує, розповідає вчений секретар Музею Ханенків Катерина Чуєва, яка теж брала участь у створення стратегії. Адже, скажімо, українські музеї й досі користуються інструкцією з обліку та збереження цінностей, затвердженою ще у 80-х. А значна частина культурних пам’яток й досі не стоїть на обліку.

Нам потрібна ґрунтовна ревізія та інвентаризація тих органів управління, що стосуються культурної спадщини. Ми не розуміємо до кінця, хто за що відповідає

«Нам потрібна ґрунтовна ревізія та інвентаризація тих органів управління, що стосуються культурної спадщини. Ми не розуміємо до кінця, хто за що відповідає. У нас немає прозорості в цьому процесі. Сьогодні уся система, як на мій погляд, є вкрай неефективною. Є начебто достатня кількість співробітників, але, певно, замала кількість кваліфікованих кадрів для такої великої країни. Але судити про це можна буде лише на базі певного аналізу», – наголошує Катерина Чуєва.

Дослідити культурні індустрії і обговорити «Закон про суспільну мораль»

Окрім того, Міністерство працюватиме над розвитком творчих індустрій. На цьому етапі передбачено лише дослідження їх в Україні та введення в програмні документи самого поняття, однак фахівці кажуть: креативні індустрії можуть бути повноцінною частиною економіки країни.

Культурні індустрії є рушієм творчої економіки для багатьох країн – особливо тих, що розвиваються

«Адже вони пов’язані не лише з музикою, книговиданням або продукуванням кіно, а й з багатьма іншими галузями творчого підприємництва – починаючи дизайном і завершуючи сучасними технологіями, – пояснює директор Українського центру культурних досліджень Олександр Буценко. – Культурні індустрії є рушієм творчої економіки для багатьох країн – особливо тих, що розвиваються. На рівні ЮНЕСКО було проведено дослідження впливу культурних індустрій на розвиток азійських та африканських країн. Виявилося, що саме вони дають дуже важливий поштовх для економічного розвитку».

Серед іншого у короткострокових завданнях Міністерства культури – приєднання України до платформи «Креативна Європа» та ініціювання обговорення закону «Про суспільну мораль» – задля «унеможливлення цензури». Тим часом розробка довгострокової стратегії почнеться вже у вересні.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG