Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 08:01

Адвокат Надії Савченко про «Велику українську справу» Путіна


Надія Савченко

Надія Савченко

Надія Савченко перебуває у Воронезькому СІЗО щонайменше від початку липня. Нещодавно Воронезький обласний суд із, як стверджують адвокати Надії, численними процесуальними порушеннями, відхилив апеляцію на арешт українки. Нагадаємо, що Савченко підозрюється Слідчим комітетом Росії у причетності до загибелі двох працівників Всеросійської держтелерадіокомпанії – Ігоря Корнелюка та Антона Волошина. За словами захисту Надії, який представлений трьома російськими адвокатами – Марком Фейгіним, Іллею Новіковим та Ніколаєм Полозовим, почувається Надія нормально (наскільки це можливо в ситуації, що склалася), регулярно отримує передачі. Учора адвокати Савченко дали прес-конференцію в Києві. Ми мали змогу поспілкуватися з лідером групи захисту Марком Фейгіним особисто. Цей адвокат займався цілою низкою гучних справ у Росії. Зараз, окрім Надії Савченко, він представляє інтереси також лідера УНА Миколи Карпюка –імовірно, викраденого з території України російськими спецслужбами, а також Мустафи Джемілєва.

– Судячи з вашого виступу на прес-конференції в Києві, у захисті Надії Савченко Ви розраховуєте передусім на політичні інструменти, а не на правові…

Марк Фейгін

Марк Фейгін

– Врешті-решт, так.

– І це зрозуміло. Утім, Росія самоізолюється. Днями був черговий крок до цієї самоізоляції – гастрономічний, так би мовити. Окрім того, Ви самі передбачаєте, що Росія найближчим часом може почати вихід із міжнародних організацій.

– Так, я мав на увазі Раду Європи.

– Тоді які ж політичні інструменти можуть спрацювати?

Через злочини, які здійснюються Російською Федерацією, зокрема, заручництво, викрадення людей, особливо іноземних громадян, починаються незворотні зміни

– Якраз навпаки, тільки політичні і можуть. Одна справа коли ви виходите з Ради Європи, перетворюючись на Білорусь (Білорусь не є членом Ради Європи – ред.), відмовляєтеся від міжнародних норм в галузі прав людини, котрі мають перевагу перед національними (як це прописано в Конституції Російської Федерації), а інша справа, що, незалежно від вашої участі чи неучасті в міжнародних інститутах, визнання чи невизнання їх юрисдикції, через злочини, які здійснюються Російською Федерацією, зокрема, заручництво, викрадення людей, особливо іноземних громадян, хоче того Росія чи ні, починаються незворотні зміни.

Можна десять разів вийти з Ради Європи, можна не виконувати рішення Європейського суду, але якщо ви викрадаєте із сусідньої держави громадян, то вас будуть переслідувати в міжнародних інстанціях. Із ООН Росія все одно ніколи не вийде, і змушена буде дотримуватися певних правил. Наприклад, Віденської конвенції дипломатичних відносин. Як ти з цього вийдеш? Виженеш усіх консулів і послів? Тому політичний інструментарій впливу – це, наприклад, притягати до кримінальної відповідальності тих, хто бере заручників. Ці люди вже не лише підпадатимуть під візову дифамацію, вони не зможуть користуватися в повному обсязі громадянськими правами. Як, наприклад, міжнародні терористи, котрі вносяться в спеціальний список ООН (зараз якраз, до речі, триває внутрішня суперечка в ООН – вносити туди «ДНР», «ЛНР» чи ні). Абсолютно точно ні Путін, ні його оточення, ні правоохоронні органи, які є інструментами їхньої політики, до цього не готові. Є межа, за котру вони не перейдуть і досягти того, щоб вони відступили в певних питаннях – наприклад, не настільки принциповій справі Савченко – можливо.

– Чому Ви вважаєте, що ця справа не настільки принципова? Виглядає інакше…

Якраз статус Савченко як військовослужбовця є перешкодою для встановлення остаточного «бєспрєдєлу» в цій справі

– Бо в ній немає грошей, а це монетократична влада. Якщо змусити їх погодитися з деякими правилами, які поширюються на військовослужбовців, навіть якщо вони не визнають, що перебувають у стані війни з Україною, вони цієї мінімальної суми правил дотримуватимуться. Я вважаю, що якраз статус Савченко як військовослужбовця є перешкодою для встановлення остаточного «бєспрєдєлу» в цій справі. От у ситуації з Сєнцовим «бєспредєл» можливий. «Він наш громадянин» «Як це він ваш громадянин?» «А ми його наділили громадянством, він у Криму жив і ми взагалі ні в кого нічого не питаємо». А Савченко взагалі не визнає права вашого суду над нею за здійснені нею діяння на території України.

Словом, домогтися, щоб Росія виконувала певні міжнародні зобов’язання можна тільки політичними методами. Рішенням суду її не примусиш.

– Тобто навіть якщо буде рішення ЄСПЛ у справі Савченко в найкоротший із можливих термінів, а це півтора року, Росія може його і не виконати… Чи захоче Росія виконувати це рішення?

Санкції – дуже дієвий інструмент. Вони призводять до зубожіння населення в Росії, падінню рейтингів Росії

– А це вже питання політичної практики: чи можуть західні країни шляхом свого тиску домогтися виконання такого рішення. Санкції – це частина тиску, бо санкції – це дуже дієвий інструмент. Вони призводять до зубожіння населення в Росії, падінню рейтингів Росії як інвестиційно привабливої країни, а в глобальному світі це головний критерій. Це дурість вважати, що якщо ми не їстимемо імпортні продукти, то цим досягнемо не ізоляції, а незалежності.

– Якщо говорити про міжнародні інституції, чи достатньою була їх реакція на справу Савченко?

– Думаю, що ні.

– Чому?

Савченко має бути предметом усіх міжнародних порядків денних у відносинах із Росією

– Бо просто гучно вигукнули. Наприклад, Саманта Пауер згадала одним реченням про Надію Савченко на засіданні Ради безпеки ООН. Про це заявив Держдепартамент. Посольство України в Москві також зробило окрему заяву. Зробили заяви низка європейських відомств. Але на цьому все, їх логіка така: він (Путін –ред.) неадекватний, що ми можемо з цим зробити? Хоча насправді Савченко має бути предметом усіх міжнародних порядків денних у відносинах із Росією.

Дехто скаже, мовляв, чому саме Савченко, адже є й інші. А тому що вона стала своєрідним символом, який втілює собою всю ситуацію із заручниками та геополітичну ситуацію. І коли ви допомагаєте Савченко, ви захищаєте в тому числі цих п’ятьох чуваків із 72-ї бригади, які зараз сидять в Донецьку Ростовської області в СІЗО за звинуваченням у незаконних методах ведення війни.

– Ми вправі називати їх заручниками?

– Поза сумнівом. У тому числі тому, що Кремль намагається отримати вигоди в обмін на них.

– У Вас є міркування стосовно того, на кого або на що Кремль спробує їх обміняти – в прямому чи переносному сенсі цього слова?

Якщо в СБУ є офіцери ГРУ, ФСБ, в яких зацікавлена російська сторона – віддавайте. За логікою, російська сторона набирає людей саме для обміну. Це гендлярська логіка

– Я не знаю. І в процесі обміну не хочу брати участі як адвокат. Я б хотів щоб обміняли. Мені було б вигідно, щоб моя підзахисна поїхала додому. А як це технічно виглядатиме – не беруся судити. Якщо в СБУ є офіцери ГРУ, ФСБ, в яких зацікавлена російська сторона – віддавайте. За логікою, російська сторона набирає людей саме для обміну. Це гендлярська логіка.

Все що робить Путін – він робить для збереження своєї влади. Йому плювати на митні союзи, боротьбу з НАТО

Взагалі, логіку Кремля зрозуміти неможливо, але, на моє глибоке переконання, все що робить Путін – він робить для збереження своєї влади. Йому плювати на митні союзи, боротьбу з НАТО. Це все інструменти позаідеологічної авторитарної системи.

– І що, «Русский мир» – не цінність?

– Абсолютно ні. Як адвокат Толоконнікової запевняю Вас, що машина «духовних скрєпов» була свідомо розкручена. Як тільки в цій темі зникла потреба – все, про це забуто. А Путін ще в нульових казав, між іншим: чому б нам у НАТО не вступити? Це говорить про утилітарний характер авторитарного режиму Путіна. Правда, є деякі зміни саме в зв’язку з українськими подіями. Він підійшов до тієї межі, коли дороги назад немає. Він завжди міг так усе обкрутити, щоб був простір для відходу. Але сьогодні це вже дуже складно. Думаю, відбувся процес трансформації корпоративного типу режиму, коли джерелом влади була олігархія, в персоналістський.

– Розкажіть детальніше про ту справу, яку Ви називаєте «Великою українською справою». Скільки саме там епізодів? Хто затриманий?

– «Велика українська справа» – це, по суті, проекція від діяльності новоствореного Управління з незаконних методів ведення війни, яке очолює генерал Дрималов, в структурі Слідчого комітету Російської Федерації, який очолює Бастрикін. Цей спеціально створений підрозділ займається поки що двома крупними справами.

Одна з них ведеться в Москві – це так звана «справа Коломойського, Авакова та інших невстановлених осіб», одним із маленьких епізодів якого є справа Савченко. Друга справа, доволі крупна, котра ведеться в Північнокавказькому федеральному окрузі, стосується подій 20-річної давнини, участі націоналістів із УНА-УНСО та низки інших радикальних організацій із України у війні в Чечні. Справа сфальсифікована, але, тим не менше, факт місце мав: декотрі із членів УНА-УНСО брали участь у бойових діях, зокрема, покійний Сашко Білий Музичко. Слідство намалювало картину, що це були десятки осіб, а насправді це було двоє чи троє осіб.

– «Меморіал» говорить про шістьох українців на Першій Чеченській війні – снайперську групу.

Про це мені не відомо. Але в той час я був депутатом Держдуми та перебував у Чечні, Музичка бачив особисто в Грозному на площі Мінутка, де він спілкувався з журналістами, постійно посміхався.

У матеріалах справи називаються прізвища і Яроша, і Мазура, і Тягнибока і зокрема Миколи Карпюка (на даний момент він перебуває у Владикавказькому СІЗО №6, обставини перетину ним кордону так само невідомі –ред.), справою якого ми так само займаємося.

– До речі, в якому стані Карпюк? У Вас була можливість його бачити?

– Ні, нас до нього ще не допускали.

– А як щодо 72-ї бригади?

– Мабуть, вони теж у цій справі. Розумієте, тепер же в цю справу можна додавати скільки завгодно епізодів. Це і є логіка заручництва – коли зі стелі береться обвинувачення.

Жодні міжнародні конвенції не дають Росії права притягати громадян іншої держави за цими звинуваченнями у рамках своєї юрисдикції

Але справа в тому, що жодні міжнародні конвенції не дають Росії права притягати громадян іншої держави за цими звинуваченнями у рамках своєї юрисдикції. В міжнародному праві це є, а хто таким правом наділяв Росію?

– До речі, у «Великій українській справі» є слідчі з досвідом участі в інших гучних справах?

– Так, сам Дрималов, наприклад, брав участь у другій справі ЮКОСа, він був заступинком Карімова (Салават Карімов очолював слідчу групу в справі ЮКОСа – ред.)

– Ваш колега-адвокат вжив метафору про справу Савченко як про «валізу без ручки», але якщо «шиється» «Велика українська справа», то несхоже на те, що Савченко їм не потрібна…

– Ішлося про те, що процесуально ця справа – «валіза без ручки», бо немає доказів, очевидців. Свідчень двох засекречених свідків недостатньо для пред’явлення звинувачення за цією статтею та обрання на цій основі суворого запобіжного заходу. Та на всі наші сутнісні процесуальні аргументи суд не дав відповіді. Тому процесуально це «валіза без ручки», а політично – це, звісно, «валіза з десятьма ручками».

– Якщо грати роль можуть політичні інструменти, то, мабуть, є сенс у тиску в тому числі громадянського суспільства ЄС на своїх політиків. Думаєте, це спрацює?

Зрештою, хтось із оточення кремлівського почне говорити: а заради чого ми цю Савченко тримаємо? Який нам із неї зиск?

– Так, звісно. Вони (Кремль – ред.) цього бояться. Вони хочуть комфорту та спокою, спокійно красти та ховати гроші. Якщо в них немає можливості цього робити – для них це найгірше. І зрештою, хтось із оточення кремлівського почне говорити: а заради чого ми цю Савченко тримаємо? Який нам із неї зиск? Давайте якось виходити з цієї ситуації.

– Надія Савченко поки що у Воронежі залишатиметься чи її таки переводитимуть до Москви?

– Поки що ні, хоча це було б логічно, бо саме в Москві ведеться слідство. Але з огляду на перевірку факту її викрадення на території Воронезької області, вона утримується там. Є підстави вважати, що рано чи пізно її переведуть до Москви.

– Тобто перевірка факту викрадення все ж таки відбувається?

– Так, вже чотири дні її опитують з цього приводу. Але ілюзій мати не треба. Справу не порушать, інакше це означатиме визнання того, що вони її викрали.

– Захист Надії Савченко продовжуватиме займатися цією справою саме в такому складі?

Цю справу запропонували мені, але двоє моїх інших колег – це, по-перше, люди, яким я довіряю, це «політичні» адвокати

– Так. Цю справу запропонували мені, але двоє моїх інших колег – це, по-перше, люди, яким я довіряю, це «політичні» адвокати. Окрім того, постійно є потреба передавати щось Надії Савченко. А кому ми це можемо доручити? Возимо все самі до Воронежа.

Нас часто критикують за політичний захист…

– Так, власне, хотіла Вас наостанок запитати про те, як Ви ставитеся до того, що частина російської правозахисної спільноти має до Вас специфічне ставлення.

Жодного разу не отримував гроші ні від Кремля, ні від ЦРУ, ні від Моссаду, ні від СБУ

– У тому що ми піарники та погані адвокати в Росії нас звинувачують дві категорії людей. Перша – Кремль. Ці спроби дискредитації я вже проходив у справах Пусі Райот, Арктік Санрайз. Друга – частина правозахисного середовища, яку можна назвати державною, серед якої є члени Ради при президентові, яка отримує президентські гранти, і це її зобов’язує. А я . Десяток таких адвокатів в Росії є. І ця незалежність дратує всіх. Мені постійно погрожують, думаючи, що таким чином можуть до чогось мене змусити. Але марно. Такі справи, як справа Савченко розширюють простір свободи в Росії.

Марія Томак, Центр громадянських свобод

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG