Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 18:50

У крамниці РПЦ у Мінську продають книжки про «бандерівську хунту»


Олександра Динько

«Оборона Донбасу. Ігор Стрєлков. Жах бандерівської хунти», «Україна. Хаос і революція – зброя долара», «Розруха в головах. Інформаційна війна проти Росії» – за словами отця Георгія Латушко, ці та інші видання з’явилися на полицях книгарні мінського Свято-Петро-Павлівського собору з відома керівництва приходу.

Фотознімок із літературою неоднозначного змісту розмістила на своїй сторінці у Facebook прихожанка собору, який належить білоруському екзархату Російської православної церкви, Наталія Василевич. Знімок миттєво розійшовся по мережі і його передрукувало багато інтернет-сторінок.

Радіо Свобода зателефонувало протоієрею Георгію Латушкові зі Свято-Петро-Павлівського собору, щоб отримати пояснення, чому їхня книжкова крамниця продає такі книги.

Отець Латушко, очевидно, знав про існування проблеми, тому що не дочекавшись питання, а лише почувши ім’я кореспондента і назву ЗМІ, відразу дав короткий коментар.

«Відразу вам відповідаю: читайте і думайте з приводу цих книг, спеціально, щоб люди тут читали і думали. По-перше. І по-друге, щоб з Білорусі не робили кролика для американського удава. Все. Зв’язок закінчений. На все добре», – сказав він.

Щоб досягти цієї мети, собор пропонує всім охочим прочитати біографію одного з лідерів угруповання «ДНР», російського полковника Ігоря Гіркіна (Стрєлкова), якого Україна оголосила в розшук за звинуваченням у тероризмі.

Іншу книжку, яку можна купити в церкві, «Україна. Хаос і революція – зброя долара», написав Микола Стариков. Згідно з анотацією, «роман» розкриває роль спецслужб США у «падінні української держави після перевороту в Києві в лютому 2014».

На своєму сайті автор пише про виняткову роль Росії у протистоянні зі США: «Ми повинні бути сильними, щоб хаос пішов за межі «русского мира». Щоб США залишили Україну в спокої, щоб на вулицях наших міст більше не лилася кров. Тому що ми один народ. І тому що Росія покликана берегти баланс справедливості у світі».

Цікаво, що багато книг, які можна купити в соборі, користуються довірою і симпатією Старикова. Спеціальний розділ на його сайті присвячений літературним інтересам автора, які відповідають добірці книг на полицях книгарні мінського Петропавлівського собору.

Білоруський християнський портал «Царква» у своїй заяві звертає увагу на цілком формальну сторону розповсюдження цих видань: «Постає і рутинне питання про виконання чинної постанови Священного Синоду РПЦ (журнал 114) від 2011 року про те, що «вся література, поширювана через систему церковної книготоргівлі, повинна мати відповідний гриф» або Видавничої Ради РПЦ, або (у межах Екзархату) Видавничої ради БПЦ, членами якої, до речі кажучи, числяться і деякі співробітники та активні прихожани того самого Петро-Павлівського собору. Зрозуміло, що ніяких грифів на представленій скандальній продукції немає. Як і на багатьох інших. Навряд чи, наприклад, домагався грифу Видавничої Ради РПЦ Рон Пол, чия книга «Покінчити з ФРС» представлена тут же полицею нижче».

«Церква – не місце для поширення політичних ідей, – вважає автор фотографії, блогер Наталія Василевич. – Будь-які політичні ідеї суперечливі, вони ділять людей. Мені особисто прикро, що такі екстремістські ідеї там присутні. Але там не місце і для поширення особисто мені дуже близьких ідей про білоруську державність, про біло-червоно-білий прапор».

«Є й ті, хто має зовсім іншу думку про український конфлікт» – Василевич

Наталія Василевич

Наталія Василевич

Враховуючи виявлений нещодавно факт, що сайт Могилевської єпархії передруковував новини від лідерів угруповання «Донецька народна республіка», яке в Україні визнане терористичним, Радіо Свобода поцікавилося у Наталії Василевич, чи дійсно в церкві широко підтримують ідею «русского мира».

Cвященики ж теж дивляться російське телебачення. Звідки ж їм ще брати новини?

​«Знаєте, коли в цю книжкову крамницю зайде людина «русоцентрична», то там є, наприклад, велика поличка білоруської літератури. Він зробить знімок, викладе в Facebook із коментарем: «Дивіться, в соборі поширюють білоруський націоналізм. Треба рятувати церкву від засилля білоруськомовних, які окопалися в соборі. Зайде людина консервативних православних поглядів. Побачить твори отця Сергія Булгакова, Бердяєва, таких «православних лібералів» – і під своїм фото напише: «Подивіться, там окопалися церковні ліберали, треба їх душити. Зайшла я, зробила фотографію – і вона отримала таку інтерпретацію. Тому сказати, кого церква більше підтримує, мені особисто важко. Безумовно, є ті, хто повністю підтримує політику Росії. Але є й ті, хто має зовсім іншу думку про український конфлікт. Це важко оцінити в тій «інформаційній каші» і при такому засиллі російського телебачення. А священики ж теж дивляться російське телебачення. Звідки ж їм ще брати новини? Тому я думаю, що це невипадково. У цьому є своя закономірність. І поки з цим нічого неможливо зробити», – зауважує Василевич.

Вона схвалює бажання церкви контролювати поширення інформації через свої джерела. Парафії, монастирі часто були і залишаються центрами розповсюдження екстремістської, антисемітської літератури, і церква бореться з цим своїми способами – наприклад, вимагаючи відповідних «грифів» на розповсюдження.

«Біографія Гіркіна – це ще досить адекватний текст, тому що було багато більш жахливої літератури. Багато літератури було направлено проти правлячих єпископів. Наприклад, у нашого митрополита Філарета була погана репутація серед так званих «екстремістів», і вони часто випускали книги про «єресь екуменізму», про те, що Філарет «прихований католик» і так далі. І завдяки тому, що у цих видань було «благословення» від чи то єпископів з Чукотки, чи то з України, тобто не з Білорусі, вони цю літературу поширювали на канонічній території того ж Філарета. Це треба було привести в порядок», – сказала Василевич.

Вона пригадала і скандальний випадок із видавництвом «Православна ініціатива» під керівництвом Володимира Чертовича.

«Він видавав книги екстремістського характеру, на кшталт «Війна за законами підлості», під грифом православної церкви. І ці видання падали тінню не на самого Чертовича, а на всю церкву. І церква навіть судилася з Чертовичем, намагаючись закрити його книгарню. Потрібно займатися вихованням людей, щоб не було попиту на таку літературу. Адже книжкові магазини все ж керуються цим: що купуватимуть, те і будемо продавати. Але тут присутній й ідейний аспект: «Ми продаємо книги, з ідеями яких ми згодні», – зазначила блогер Наталія Василевич.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG