Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 16:52

Реальна вартість долара на сьогодні мала б бути 12 гривень – керівник «Ощадбанку»


Гість «Вашої Свободи»: Андрій Пишний, голова «Ощадбанку».

Інна Кузнецова: Курс гривні до долара досяг історичного мінімуму. НБУ призначив ціну 13,40 гривень за долар. Однак це вартість у Нацбанку. У кіосках його можна сьогодні придбати за 13,90 гривень.

Учора голову правління НБУ Валерію Гонтареву викликали до Верховної Ради з тим, щоб вона пояснила, що ж відбувається з українською валютою. Вона виступала перед народним депутатами, пояснила, що це пов’язане з панічними настроями.

Але дехто з експертів вважає, що різкий обвал курсу гривні до долара спричинений безконтрольними спекуляціями окремих банків на тлі м’якої політики НБУ.

Пане Пишний, як Ви вважаєте?

– Я вважаю, що це насправді сукупність факторів. Спекуляція, безумовно, розпочалася після того, як панічні настрої почали рухати курс вгору. Це реально проблема.

Насправді, можу сказати, сьогодні НБУ вживає всіх можливих і наявних у його арсеналі заходів для того, щоб стабілізувати ситуацію. НБУ виходив з валютною інтервенцією. НБУ в даному випадку (і вчора пані Гонтарева заявила з парламентської трибуни про це) готовий вживати у тому числі більш жорстких адміністративних заходів. НБУ повинен вживати всі можливі інтервенції, як то кажуть. І адміністративні, і валютні, і вербальні, якщо хочете.

– Що Ви маєте на увазі під «вербальними»?

– Збирати докупи тих банкірів, стосовно яких є обґрунтовані підозри щодо спекуляцій, і пояснювати всю серйозність ситуації. При цьому, якщо необхідно, вживати жорстких адміністративних заходів.

Ми живемо в дуже нестандартній, ніколи в житті у новітній історії України не було ні АТО, ні, по суті, неоголошеної війни Російською Федерацією. Сьогодні час приймати нестандартні, жорсткі рішення. Відповідальність – зберегти стабільність національної валюти. Це законодавчо закріплено – відповідальність НБУ.

Мені видається з того, що я вчора почув з виступу голови НБУ, і рішучості, і сміливості, і компетентності з точки зору тих заходів, які можуть бути вжиті і стосовно спекулянтів...

– Вистачає, Ви вважаєте?

Послухаймо наразі саму Валерію Гонтареву.

Валерія Гонтарева: Наприклад, учора ввечері декілька провідних банкірів зателефонували мені і сказали, що війна з Росією вже почалася, тому що російський «конвой» уже на території України. Але, як ви знаєте, це була гуманітарна місія, яка теж ще не відбулася. Тому все це провокує додаткове навантаження на курс гривні.

По-друге, це реальний так званий бізнес, який склався за розбалансуванням економічних показників щодо інфляції, щодо падіння ВВП, а також очікування жорстоких санкцій як з боку Росії, так і з боку України. Тому що будь-які санкції, яких очікують, але ще ніхто не знає, що це буде, можуть привести до погіршення показників ВВП на майбутнє.

– Пані Гонтарева говорила про те, що їй телефонували керівники банків. Коли Ви сказали про вербальні пояснення, то, очевидно, вона мала б, а, можливо, і говорила про можливість відключення таких банків від міжбанківського ринку.

Чи достатньо, наприклад, прилякати?

– Я не знаю, чи достатньо. Але якщо необхідно, то це треба робити. Навіть не лякати, а пояснювати. Пояснювати всю серйозність ситуації, пояснювати нарешті, що не завжди, власне, треба заробляти на скрутній ситуації, яка (я погоджуюся з головою НБУ) не має економічних зараз підстав і підґрунтя.

Ми маємо зараз стабільність у складі уряду. Ми маємо більш-менш налагоджені відносини і співпрацю уряду і парламенту. Ми на сьогоднішній день маємо кредит МВФ у 500 мільйонів доларів, які вони вирішили надати навіть попри те, що МВФ не прийняв рішення про фінансування другого траншу. Ми маємо на сьогоднішній день достатньо позитивну динаміку у вирішенні питання про надання чергового у 1,5 мільярди доларів другого траншу Stand-by.

Cпекулянти. Треба пояснювати, якщо треба лякати, вимикати, застосовувати жорсткі адміністративні заходи

Так, ми маємо, з іншого боку, санкції, ми маємо неприховану агресію, ми маємо економічний спад, але, люди добрі, схаменіться – не можна заробляти! По великому рахунку те, що зараз виробляють спекулянти, заробляючи на цих курсових коливаннях, які, в першу чергу, мають своїм підґрунтям психологічний фактор, недалеко відійшло від мародерства.

Я вважаю, що їм треба пояснювати, а якщо треба, то лякати, якщо треба, то вимикати, якщо треба, то застосовувати жорсткі адміністративні заходи. Мені видається, що НБУ розуміє і усвідомлює всю повноту відповідальності за ці речі.

– З Вашої точки зору, чому й досі НБУ цих дій не вживав? Адже і Ви сказали, і всі знають, що, за Конституцією, забезпечення стабільності національної валюти – це головне завдання НБУ.

– НБУ вживає заходів. Ми у постійному контакті з ним. Як відбувається робота з тими банками, які НБУ відносить, можливо, в зону ризику, то мені важко сказати. Але з того, що я чую по ринку, намагання це зробити є.

Треба розуміти ще одну річ. Ми до певної міри зв’язані тими зобов’язаннями, які були взяті перед МВФ в частині плаваючого курсу, в частині переходу до так званого інфляційного таргетування. Та і, власне, політика НБУ в першу чергу спрямована на запровадження ринкових механізмів. Але військова ситуація вимагає непростих рішень, які відповідали б вимогам військового часу.

Є всі підстави вживати жорстких заходів

То ж я вважаю, що є всі підстави вживати жорстких заходів – і юридичних, і економічних, і, якщо хочете, морально-етичних.

– Тобто, варто очікувати таких заходів сьогодні-завтра?

– Я думаю, що вони вже вживаються.

– Але ми їх не бачимо.

– Після вчорашнього виступу в парламенті, то я почув від голови НБУ все, що хотів почути з точки зору готовності. Тепер будемо очікувати реальних кроків, реальних дій.

– Банкіру зрозуміло, що сказала голова НБУ. А рядовому слухачу і глядачу не зовсім зрозуміло. Люди в мережі «Фейсбук» пишуть, що не на місці ті, інші, люди, мовляв, крадуть і наживаються.

Економічної складової навколо девальвації валюти 30%, решта – психологічний фактор, інформаційна атака, політична дестабілізація

– Я хочу дуже попросити людей заспокоїтися. Треба зрозуміти, що на курс сьогодні тисне перш за все психологічний фактор. Дуже шанований мною економіст, колишній голова Ради НБУ в своєму нещодавньому інтерв’ю «Українській правді» дуже чітко розклав ситуацію. І я повністю з ним погоджуюся. Економічної складової у тих процесах, які сьогодні відбуваються навколо девальвації української національної валюти, 30%, а решта – це тривога, психологічний фактор, інформаційна атака, політична дестабілізація, яку країна пережила два чи три тижні тому. І можна сьогодні казати, що ситуація більш-менш вирівнюється.

Тому давайте заспокоїмося. Давайте заспокоїмося, тому що цей ажіотаж, який відбувається, лише дає додаткове підґрунтя, годує спекулянтів, тягне курс догори. Давайте заспокоїмося.

– Мушу сказати, що у Києві люди більш-менш спокійні. Наш кореспондент на вулицях Києва опитував ставлення людей до того, що відбувається з курсом гривні.

Респондентка (переклад): Думаю, що це дуже погано. Я думаю, що люди мусять над цим якось подумати. Можливо, НБУ може якось утримувати гривню.

Респондент: Хотілося би, щоб курс був стабільним. Тому що стабільність – зарплати не підвищуються. Але на сьогодні на мене це не дуже впливає. Поки що не дуже впливає.

Респондентка: На щастя, мене це поки що не стосується.

Респондентка (переклад): Я думаю, що український народ розуміє, що відбувається насправді, що економіка дісталася нашому уряду не в найкращому, можна сказати, що у найгіршому стані. І те, що зараз має місце на сході України, теж має значення.

Респондент: Це неприємно. Але ми розуміємо, що наша країна у досить скрутному становищі. Курс гривні досить красномовно свідчить про те, що відбувається, зокрема йдеться, наприклад, про загрозу вторгнення. Я думаю, що ринок відреагував саме на це в першу чергу. Ну, і багато всього того, про що ми, напевне, і не знаємо.

– Маємо запитання з мережі «Фейсбук».

«Банківська система відображає економіку в самому прямому вигляді. Економіка як у цьому році, напевне, так і в наступному – буде у негативних темпах зростання. Чи готова банківська система України до того, щоб стримувати, стискатися? І яка реакція на це стиснення економіки? Яка політика НБУ буде по ставленню до проблемних банків? Капіталізація – без сенсу».

– Абсолютно правильно звернув увагу дописувач на те, що капітал – це сьогодні основний параметр, за яким сьогодні вкладники повинні оцінювати стабільність того чи іншого банку. Капітал в першу чергу має захисну функцію.

Далі на що треба звертати увагу, оцінюючи той чи інший банк, то це те, як вони оцінюють, об’єктивно чи не об’єктивно, свій кредитний портфель. Очевидно, всі на сьогоднішній день позичальники відчувають і економічний спад. Банки повинні йти на реструктуризацію, банки повинні розуміти, що це наш обов’язок – зараз виконувати не лише свої зобов’язання перед вкладниками, але й дати можливість українській економіці далі функціонувати. І якщо треба допомогти реальному сектору, який користується банківськими кредитами.

НБУ на вимогу МВФ провів стрес-тестування 35 банків

Що робить НБУ? НБУ на вимогу МВФ провів масштабне стрес-тестування 35 банків. Що таке стрес-тестування? Простою мовою стрес-тестування – це оцінка стану кредитного портфелю і формулювання позиції, яка, зрештою, повинна вилитися у вимогу до акціонера внести додатковий капітал, аби забезпечити те, про що я казав спочатку, захисну функцію. Тобто, скільки капіталу потрібно для того, щоб банк був стабільний і виконував свої зобов’язання перед вкладниками.

Наскільки я розумію, майже 28 з 30 банків, то це банки, за якими міжнародні аудитори виявили необхідність доформування капіталу. Далі справа за НБУ і за акціонерами банківської системи. Ті, хто доформують необхідні обсяги капіталу, ті, хто сформують необхідні обсяги резервів, будуть забезпечувати стабільне функціонування. Щодо решти НБУ маєв величезний арсенал можливість заходів – і адміністративного впливу, і формування додаткових вимог щодо капіталізації, і встановлення певних обмежень, і введення певних кураторів до складу банків для того, щоб забезпечити і належний контроль, і ефективний менеджмент у цих кризових умовах.

Рекапіталізація банківської системи неминуча

То ж, безумовно, банківська система відображатиме суть тих економічних процесів, які відбуваються в українській економіці. Безумовно, на сьогоднішній день є повне розуміння того, що рекапіталізація банківської системи неминуча. Безумовно, рекапіталізація банківської системи – це відповідальність власників. Безумовно, НБУ буде формулювати свої жорсткі вимоги щодо якості менеджменту, щодо додаткового капіталу, щодо оцінки кредитних ризиків.

І головне. Безумовно, менеджмент банків сьогодні повинен розуміти, що українська економіка складається… Банк виконує посередницьку функцію – в одних гроші бере, а іншим гроші надає. Без цього українська економіка функціонувати не зможе. Банківська система – це система, яка забезпечує кругообіг грошей, кров економіки – гроші – йдуть через банківську систему. То ж ми повинні збалансувати інтереси і реального сектору, який зараз відчуває абсолютно об’єктивні проблеми, і вкладників. Зобов’язання повинні виконуватися, розуміння щодо кредитного портфелю і тієї проблематики, з якою мають справу наші позичальники, там само повинно враховуватися.

Все це повинно зійтися де? У прийнятті управлінських рішень на рівні формування резервів, на рівні формування додаткового капіталу.

– Прогноз Інституту економічних досліджень та політичних консультацій на завершення року – обмінний курс, найімовірніше, дещо укріпиться після завершення подій на сході. Водночас буде вплив поліпшених очікувань, вищий приплив капіталу буде нівельовано вищим імпортом. І на суттєве укріплення гривні наприкінці року чекати не слід.

Пане Пишний, як Ви оціните такий прогноз?

Головний прогноз вибудовується в штабі АТО

– Я абсолютно адекватний. Сьогодні прогнозів будується багато. Але головний прогноз насправді зараз вибудовується в штабі АТО. Там головний прогноз. Там і психологічний фактор, там і перспектива супротиву військовій інтервенції, там і питання, пов’язані з відновленням Донецька і Луганська, з обсягами руйнувань. Там зараз усі економічні прогнози – на території АТО. Як довго вона триватиме, з якими економічними негативними наслідками, наскільки буде зруйнована інфраструктура, як довго буде?

АТО завершиться перемогою українського народу. Переконаний на 100%

У будь-якому випадку ця АТО завершиться перемогою. Перемогою українського народу. Я в цьому переконаний на 100%. Тому навіть те, що МВФ переніс термін прийняття свого рішення щодо другого траншу кредиту Stand-by, як кажуть, пов’язано з тим, що оцінка напряму залежить від терміну, впродовж якого триватиме АТО.

Сьогодні ми бачимо українські війська, українські силовики рухаються, звужують коло впливу терористів, звільняються міста. Я сподіваюся, що найближчим часом ми вже побачимо непросто локальні перемоги, а принципове вирішення цієї проблеми. Тоді можна буде будувати якісь економічні прогнози.

Від 6% до 8% спад ВВП. Інфляція на рівні 20-22% – безпрецедентна. Секвестр бюджету

Сьогодні, так, від 6% до 8% спад ВВП. Так, двозначна інфляція на рівні 20-22% – безпрецедентна. Так, секвестр бюджету. Так, скорочення соціальних виплат.

– Якби не панічні настрої, то яким мав би бути курс гривні до долара?

12 мав би бути курс гривні до долара

– 12 (мав би бути курс гривні до долара – ред.)

– Маємо запитання від додзвонювачів.

Додзвонювач (переклад): Скажіть, будь ласка, скільки ж банки заробити на піднятті курсу долара? Злиденний народ грабують найсороміцьким чином.

– Я не виключаю… Ми вже говорили про це.

– Скільки ж?

Кожна гривня, яку заробили, дасться взнаки. Заробляння на тривозі української громади і на спекулятивних тенденціях в цих умовах недалеко відійшло від мародерства

– Скільки? Не знаю. Мені важко сказати, скільки вони заробили. Але кожна гривня, яку вони заробили, насправді дасться взнаки. Стовідсотково. Тому що я вже сказав, що заробляння на тривозі української громади і на спекулятивних тенденціях у цих умовах недалеко відійшло від мародерства.

– Ще запитання з мережі «Фейсбук». «11 серпня у відділення «Ощадбанку» на вулиці Володимирській у Києві намагалася придбати 300 євро. У касі заявили, що валюти немає, можуть продати не більше 20-и із залишку. Поки, як мені пояснювали, «підвисала система», підійшла жінка з биркою керівника відділення і попросила їй видати 40 євро прямісінько на моїх очах. Такі ж відповіді про те, що євро немає взагалі, отримувала ще у двох відділеннях на лівому березі. Хто і як визначає в «Ощадбанку», кому і скільки продавати іноземної валюти?».

– Якщо те, що написано, відповідає дійсності, абсолютне неподобство. І я, безумовно, на ці речі відреагую. Я вже дав доручення за цим коментарем розібратися, у чому там річ. Хочу сказати, що у наших відділеннях стоять відеокамери, і ми всі ці моменти фіксуємо.

Власне, як і вчора нам також повідомили на моїй сторінці у «Фейсбук», прокоментували ситуацію в Миколаєві, коли в наших двох відділеннях відмовилися продати військові облігації. Не так. Відмовилися прийняти благодійний внесок на користь української армії. З цього приводу вже відреагували.

Так, це має місце. І це насправді величезна проблема, з якою зараз доводиться мати справу. Це якість обслуговування і відповідальність на рівні ТВБВ. Якщо те, що написано, відповідає дійсності, то це пряме порушення.

– Будуть покарані, так?

– Не можна вибірково в даному випадку ставитися так: кому хочу – продаю, а кому не хочу – не продаю. Є в касі – продаєте, немає в касі – ставите до відома клієнтів.

– Є ще одне запитання, яке дивує багатьох людей.

Я знаю, що «Ощадбанк» зробив гарну ініціативу стосовно Wi-FI для поранених. Але тим же пораненим збирають гроші. І завжди, де люди не збирали б, відкриті картки на перерахунок у «Приватбанк».

Чому це не державний, не «Ощадбанк»?

– Мені важко сказати, чому люди відкривають. Я вважаю, що кошти треба незалежно від того, в якому банку відкритий рахунок, перераховувати на користь нашої громади.

– Моє запитання в іншому. Чому так мало відділень «Ощадбанку», де можна переказати гроші? Саме тому люди переказують, що «приватівських» багато.

– Насправді є достатньо карток українських волонтерів, які користуються послугами і «Ощадбанку».

Хоча неможливо анонсувати. Я думаю, що за два тижні… Ви знаєте про те, що «Ощадбанк» відновлює школу у місті Слов’янську. І 1 вересня, я сподіваюся, з Божою допомогою ми презентуємо достатньо великий благодійний проект. І чітко відчуваємо свою відповідальність за те, що відбувається сьогодні в Україні. І наша допомога військовому шпиталю, наша допомога Слов’янську, наша співпраця з волонтерами лише це підтверджують.

Незалежно від того, в якому банку відкрито рахунок, якщо є бажання перерахувати гроші – нехай українці перераховують. Я точно знаю, що «Ощадбанк» співпрацює з волонтерами. Є достатньо багато організацій, які користуються нашими послугами.

Безумовно, «Приватбанк» – найбільший банк. Він має на сьогоднішній день найбільшу мережу.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG