Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 06:39

Для чого Росія затіяла акцію з «гуманітарним конвоєм»?


Російський конвой вантажівок з гуманітарною допомогою недалеко від Воронежу, 13 серпня 2014 року

Російський конвой вантажівок з гуманітарною допомогою недалеко від Воронежу, 13 серпня 2014 року

Із Росії в Україну прямують 280 вантажівок із «гуманітарною допомогою» мешканцям Донбасу. Раніше Захід і Київ заявили про підозри, що Росія може скористатися гуманітарною місією як прикриттям для вторгнення в Україну і забезпечення своєї військової присутності в сусідній країні. Раніше Кремль наполягав на миротворчій операції на сході України. Експерти вважають, що російське керівництво шукає шляхи для ескалації конфлікту і вигадує для цього можливі і неможливі приводи.

На початку липня в російській пресі з’явилися повідомлення про те, що російському парламенту рекомендовано не розходитися на літні канікули і бути готовими до проведення позачергового засідання по ситуації в Україні. Передбачалося, що мова може йти про початок «миротворчої операції» Росії в східних регіонах України. Президенту Петру Порошенко запропонували «заморозити» конфлікт в Донецькій і Луганській області на кілька місяців, щоб бойовики угруповань «ДНР», «ЛНР» та українська армія взаємно припинили вогонь, проте Порошенко цей план відхилив.

Західні країни також сприйняли бажання Росії ввести миротворців на схід України, як привід для введення військ. На думку військового експерта заступника головного редактора «Єжеднєвного журнала» Олександра Гольця, Захід вважає в даному випадку Росію однією зі сторін конфлікту і хоча б тому миротворча місія їй не може бути доручена.

«Я думаю, що з якогось моменту світове співтовариство – інше питання справедливе воно чи ні, – однозначно вважає Росію стороною конфлікту. З цього випливає, що їй не може бути довірена миротворча операція», – зазначає Гольц.

Віктор Литовкин

Віктор Литовкин

Військовий експерт Віктор Литовкин вважає, що в конфлікті на сході України миротворцем можуть виступати не обов’язково Росія чи країни Заходу. На його думку, цю місію можуть виконати й інші держави.

«Знаєте, побутує думка, що і Сполучені Штати є однією зі сторін цього конфлікту, і НАТО є однією зі сторін цього конфлікту, і навіть Євросоюз, але я думаю, що якщо буде проведена операція з підтримання миру, то не обов’язково брати участь в цій операції Росії, або країнам Європи чи Сполученим Штатам. Є Індія, є Китай, є інші країни, які можуть проводити операцію з підтримання миру», – зауважує експерт.

За час антитерористичної операції українським силовикам вдалося взяти під свій контроль три чверті територій, які були в руках сепаратистів. На цьому тлі Росія, яка підтримує незаконні збройні формування, намагається різними способами зупинити цей процес. За словами Олександра Гольця, всі розмови про «миротворчу операцію» з боку Росії – не що інше, як бажання дати можливість перепочинку сепаратистам на Донеччині.

Політика Кремля щодо України знаходиться в глухому куті

«Росія грає в миротворчість, демонструє бажання здійснювати миротворчі операції на території України. Насправді більш чи менш зрозуміло, що політика Кремля щодо України знаходиться в глухому куті. Деякий час розрахунок був на те, що Київ в якийсь момент піде на переговори з тими, кого називають «ополченцями». Не вийшло. Я дуже скептично ставлюся до позитивних перспектив антитерористичної операції, однак більш чи менш зрозуміло, що в найближчі тижні нічого хорошого цих «ополченців» не чекає. Їм потрібен перепочинок. Для цього була придумана ця історія з миротворчою операцією – вона не пройшла. Значить треба весь час вигадувати щось інше. Завдання більш чи менш зрозуміле. Ми оголошуємо гуманітарну катастрофу, будуємо гуманітарні коридори. Так чи інакше військові дії зупиняються. Значить, так чи інакше ця історія допомагає легітимізувати тих, кого називають «ополченцями». І дати їм перепочинок для перегрупування, організації вузлів опору в Донецьку і так далі», – зазначає Олександр Гольц.

Жодних законних підстав для миротворчої операції немає – експерти

Експерти одностайні у своїх оцінках можливості «миротворчої операції» на сході України. Відповідь для них очевидно негативна, оскільки для миротворців необхідний мандат міжнародних організацій, на який Росії в даних умовах розраховувати не доводиться. Військовий експерт полковник у відставці Віктор Литовкин каже, що жоден із двох варіантів миротворчої операції в східних областях України зараз неможливий.

«Проведення миротворчої операції санкціонує Рада безпеки ООН. Якщо зрозуміти, що в Раді безпеки серед постійних членів – а це Росія, Сполучені Штати, Франція, Великобританія і Китай – існують суперечності з питання про Україну, то зрозуміло, що Рада безпеки такої санкції не дасть. Якщо не дасть санкції Рада безпеки, то ніякої миротворчої операції в Україні Росія провести не зможе. Друга сторона питання, миротворчі операції бувають двох видів. Є миротворча операція з примусу до миру і миротворча операція з підтримання миру. Ось миротворча операція з підтримання миру не завжди вимагає санкції Ради безпеки ООН. Достатньо рішення, наприклад, Європейського союзу або ОБСЄ. Це коли дві сторони домовляються, що вони вже більше не хочуть воювати і дозволяють ввести між ними миротворчі війська тієї чи іншої країни. Але мені здається, що в Україні дві сторони конфлікту ще не прийшли до такої згоди на введення миротворців для підтримки миру. А що стосується примусу до миру, то це тільки за рішенням ООН», – зазначає Литовкин.

За останні десятиліття на території Європи, в тому числі і на просторі колишнього СРСР було чимало озброєних конфліктів, які призвели до втручання миротворчих сил. На думку Віктора Литовкина, судити, наскільки ефективним було це втручання, можна по тій ситуації, яка існує сьогодні на колись охоплених війною територіях.

«Наскільки ефективно? Ось дивіться у Придністров’ї вже більше ніж 20 років немає війни, – каже експерт. – На території колишньої Югославії теж вже більше ніж 10 років немає великих збройних конфліктів. Ну от якби Грузія не напала на Південну Осетію в серпні 20008 року, можна було б говорити про ефективність миротворчої операції в Південній Осетії. В Абхазії не було великих зіткнень, але Грузія весь час там до Кодорського міжгір’я заходила, влаштовувала усілякі провокації. Але в серпні 2008 року це теж припинилося».

Для введення миротворчого контингенту в Україну Росія не може отримати мандат жодної з міжнародних організацій, навіть СНД, впевнений військовий експерт Олександр Гольц. На його думку, в разі початку такої операції вона буде розцінена світовою спільнотою як військове вторгнення на територію іншої держави.

«Відразу треба розуміти, що ніякого стосунку до класичного миротворчості все це не має. У будь-якої миротворчої операції – це давно визначено міжнародними документами – є кілька ознак. Перша – це згода обох протиборчих сторін на припинення вогню. І їх же згоду на введення миротворчих сил. Як ми розуміємо, ніякої згоди Києва на припинення вогню і введення миротворчих сил немає. Київ вважає ополченців бандитами, терористами і проводить проти них антитерористичну операцію. Ні про яке введення миротворчих військ мови не йде. Друге, настільки ж важлива обставина: миротворчі сили повинні мати мандат якої-небудь міжнародної організації. В ідеалі ООН. Але є приклади, коли такий же мандат видавала Співдружність незалежних держав (СНД). Є приклади, коли такий мандат видавали африканські держави, але більш чи менш зрозуміло, що Росія сьогодні такий мандат не отримає навіть від СНД. З чого випливає, що в разі, якщо така операція почнеться, то тільки російський МЗС і російське телебачення назвуть цю операцію «миротворчою». Для всіх інших це буде вторгнення».

Увечері 11 серпня Росія направила на 280 вантажівках гуманітарний конвой, скерований на схід України. Повідомлення про його відправлення застало зненацька Міжнародний комітет Червоного Хреста. А представник Державного департаменту США Марі Харф заявила, що у Вашингтоні «стурбовані тим, що Росія може спробувати використовувати гуманітарну або миротворчу операцію для того, щоб ввести в Україну елементи військових сил».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG