Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 16:18

Микола Березовий. Кинувся рятувати «Світляка» і загинув


Прощання з бійцем батальйону Азов Миколою Березовим, Бориспіль, 13 серпня 2014 року

Прощання з бійцем батальйону Азов Миколою Березовим, Бориспіль, 13 серпня 2014 року

У Борисполі поховали Миколу Березового, громадського діяча і чоловіка уповноваженої з питань антикорупційної політики Тетяни Чорновол. Він загинув 10 серпня у бою під містом Іловайськ на Донеччині. Провести у останню путь ще одного героя прийшли родичі, побратими з батальйону «Азов», політики та громадські діячі.

Свою дружину він називав «кунічка», а дітей – «чебуречками». Командир 2-ї чоти, 3-ї сотні батальйону «Азов» Микола Березовий родом із Горлівки пішов захищати Донбас добровольцем ще у травні. А о п’ятій ранку 10 серпня він надіслав СМС своїй дружині – уповноваженій з питань антикорупційної політики, журналістці Тетяні Чорновол: «Штурмуємо Іловайськ. Зв’язок пропадає, тому не хвилюйся. Я тебе люблю». Як виявилось згодом, це повідомлення було останнім. Він кинувся рятувати пораненого «Світляка» Андрія Дрьоміна і отримав снайперську кулю сам.

«Коли він отримав поранення, він просто доповів по радіостанції «Береза» – «трьохсотий» і сумирно перев’язав собі пов’язкою місце поранення і більше не видавав ні звуку, просто лежав як велетень, як герой. Побратими загрузили його під кулями. Автомобіль був обстріляний, пробили бак. Представника медичної служби поранили в руку. Хлопці зробили все, щоб врятувати життя Миколі. Ніхто не відходив, незважаючи на шалений снайперський вогонь з усіх боків, доки ми не почули наказ відходити. Коли ми відійшли, забравши інших поранених, я почув слова: «Береза» – «двохсотий», я не міг це сприйняти. Лише коли підвезли його тіло і накрили синьо-жовтим стягом, я повірив в те, що Миколи більше немає», – пригадав друг, доброволець «Азову» Микола Ляхович.

Загиблий боєць батальйону Азов Микола Березовий з дітьми (фото з сімейного архіву)

Загиблий боєць батальйону Азов Микола Березовий з дітьми (фото з сімейного архіву)

Попрощатися з Миколою Березовим на Книшовому меморіальному цвинтарі, де похований автор слів гімну України Павло Чубинський, прийшло близько сотні людей. Вздовж алеї стояла почесна варта. Хлопці у чорних балаклавах тримали прапори із символікою батальйону «Азов». До труни з рушником, фронтовою чаркою та хлібом з салом родина, побратими, народні депутати та громадські активісти несли купу вінків та оберемків квітів. «Він загинув у соняшниковому полі, принесіть йому соняшників», – просила у прощальному слові дружина.

Він був справжнім, дуже любив Україну. Дуже вас прошу, згадайте про нього, коли будете звільняти Горлівку

«Він був справжнім, дуже любив Україну. Він знав, що це буде, що на нас нападе Росія і коли це почалося, він не знаходив собі місця. Ми ніколи його таким не бачили. Він знав, що робити, але в нас не було зброї. Ми бігали скрізь. Він казав, що в даній ситуації можна битися лише в системі. Більше сенсу бути рядовим в армії чи міліції, але це має буде система. Так він потрапив в «Азов». Я дуже вас прошу, згадайте про нього, коли будете звільняти Горлівку. В нас дома стоїть коньяк, який він поставив, щоб випити за перемогу», – розповіла про чоловіка Тетяна Чорновол.

У кілометрі стояли танки, які могли ту засідку зрівняти з землею – Ляхович

Після поховання бійці «Азову» між собою обговорювали подробиці бою. Снайпери, за їхніми словами, спеціально працювали на поранення, щоб інші бійці відтягували поранених і самі ставали додатковою мішенню. Скаржились і на погане озброєння загонів міліції спеціального призначення, і на командування.

«На жаль, ми супроводжували БМП, яке постійно глохло і не мало запасу боєкомплекту для відстрілу. Найбільшою несподіванкою виявилося те, що в кілометрі стояли танки, які могли ту засідку зрівняти з землею без втрат. Це ще один доказ того, як військові генерали планують операції і кидають в м’ясорубку добровольців», – каже Микола Ляхович.

Сподіваємось, що міністр оборони Гелетей прискорить видачу міліції для наших батальйонів важкого озброєння

А все через те, що озброєння батальйони отримують від Міноборони, пояснив радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко: «У міліції ніколи не було важкого озброєння: пушок, танків, бронемашин. Ми просимо це озброєння у Міністерства оборони. Частково в травні Міноборони передало нам частину зброї, необхідної для таких операцій. Потім починаються якісь труднощі з його отриманням. Ми сподіваємось, що міністр оборони Гелетей в найближчий час, особливо після цих трагічних подій, прискорить видачу міліції для наших батальйонів важкого озброєння, яке дозволить ефективно боротися з терористами».

  • 16x9 Image

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG