Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 13:30

Російська націоналістична газета полюбила Путіна


Андрій Фефелов, редактор газети «Завтра»

Андрій Фефелов, редактор газети «Завтра»

Том Бамфорт

Нещодавно російська газета ультранаціоналістів «Завтра» засуджувала президента Росії Володимира Путіна за різні гріхи. Але все змінилося після російської анексії Криму і появи проросійських сепаратистів на сході України.

«Після приєднання Криму (до Росії – ред.) Путін нас влаштовує. Путін навіть є для нас джерелом натхнення, Ми не очікували таких кроків від Путіна. Ми не очікували такої стратегії. Російська держава знову піднімається, як фенікс із попелу», – заявив Андрій Фефелов, редактор «Завтра» і син засновника газети Олександра Проханова.

Та й сама газета, яка нещодавно була на узбіччі російської політики, за останні декілька місяців зайняла там важливе місце. Проханов, наприклад, регулярно з’являється на державних телеканалах, а його статті публікує така прокремлівська газета, як «Известия».

Проханов і «Завтра» не змінилися. Газета, яка заявляє про наклад між 70 тисячами і 100 тисячами, як і раніше, проштовхує антизахідні і неосталіністські погляди. Що змінилося, так це російська політика, яка зробила рішучий націоналістичний та імперський поворот під час третього терміну Путіна.

«Вчорашні політичні маргінали сьогодні стали частиною мейнстриму. Стало зрозумілим, що багато ідей, які Проханов пропагував, стали у деякій мірі основною лінією зовнішньої політики Росії», – зазначає Євген Кисельов, у 1990-х роках ведучий популярної програми «Итоги» на тоді незалежному від влади російському каналі «НТВ», погляди якого розійшлися з офіційним Кремлем, після чого він емігрував до України.

«Завтра» походить від російської газети «День», яку Проханов заснував у 1990 році, в останні дні Радянського Союзу. На початку 1990-х газета називала себе «духовною опозицією» до прозахідного уряду Бориса Єльцина, першого пострадянського президента Росії.

Після кривавого зіткнення прихильників Єльцина з прихильниками твердої політики у російському парламенті у жовтні 1993 року влада закрила газету «День». Але вона незабаром воскресла під назвою «Завтра» під керівництвом того ж Проханова. Газета продовжувала бути осередком «червоно-коричневої» ідеології, об’єднанням націоналізму, монархізму і ностальгії за радянським комунізмом.

Співробітники газети заявляють, що їхня місія – надати «ковчег» для збереження того, що вони вважають найкращими елементами російської ідентичності, а саме: православному християнству, сталінізму, авторитаризму і націоналізму.

Антон Шеховцев, науковий співробітник російського Інституту гуманітарних наук, називає «Завтра» «фашистською газетою».

У московській штаб-квартирі газети стіни прикрашають портрети російських царів і радянського лідера Йосипа Сталіна.

«Завтра» в опозиції до Путіна

Протягом єльцинських років «Завтра» було виданням маргінальним і перебувало в суворій опозиції до Кремля.

Але коли Проханов зустрівся з Путіним всього лише через кілька місяців після початку його президентства в серпні 2000 року, він побачив підстави для надії. «Кремль знову мій, він знову є частиною сім’ї», – написав Проханов у газеті «Аргументы и факты».

Однак час від часу Путін розчаровував Проханова і його ідеологічних прибічників.

У 2001 році газета розкритикувала Путіна за те, що він начебто продався олігархам, написавши, що він «не президент російських людей, які вмирають, а президент групи національних зрадників». В іншій статті від 2004 року «Завтра» назвала Путіна «продовжувачем єльцинської антинародної політики» і звинуватила його у співучасті з «олігархією, бандитизмом, корупцією і політичною проституцією».

У 2005 році газета розкритикувала президента за обслуговування лише ліберальних «фундаменталістів», за збагачення олігархів за рахунок простих людей. А оцінюючи питання трудової міграції у 2012 році, газета запитала: «Якщо Путін – «національний лідер», якій «національності» він служить?»

«Мої погляди на Путіна поступово розвиваються, – нещодавно розповів Проханов у інтерв’ю. – Повільно і обережно я почав розуміти, що те, що відбувається, – це відновлення держави. Найбільш очевидним моментом стала перемога у Другій чеченській війні».

Але лише після початку кризи в Україні «Завтра» почала повністю підтримувати путінський Кремль.

Роль «Завтра» в українській кризі

Двоє з «випускників» цієї газети, у минулому штатний автор Олександр Бородай і співробітник Ігор Гіркін (Стрєлков), зайняли одні з найголовніших позицій у проросійській сепаратистській кампанії, що спрямована проти влади України.

Бородай був самопроголошеним «прем’єр-міністром» угруповання «ДНР», яке в Україні визнане терористичним, до його несподіваної відставки 7 серпня. Гіркін (Стрєлков), також відомий як «Стрєлок», командував сепаратистами до своєї відставки 14 серпня, після появи непідтверджених повідомлень про його важке поранення.

Фефелов каже, що читачі «Завтра» бачать український Донбас потенційним раєм, де комуністичне, націоналістичне і монархічне бачення Росії може бути відтворене без обмежень, з якими стикається справжня Росія.

Він додає, що багато «читачів і друзів» звертаються до «Завтра», щоб записатися бойовиками-добровольцями до Східної України. Газета, за його словами, допомагала зв’язувати їх із вербувальниками.

Микола, 60-річний москвич і читач «Завтра», який відмовився назвати своє прізвище, розповів про свій досвід у ролі добровольця в Луганську. Він сказав, що пробув там два місяці і працював на контрольно-пропускних пунктах. Він стверджує, що українська арміє вчиняє «геноцид».

Чоловік показав фото, на якому він у камуфляжі тримає гвинтівку, а поруч із ним – озброєний бородатий православний священик. Він сказав, що повернувся до Москви лише для того, щоб зібрати гуманітарну допомогу для регіону.

Сам Проханов 30 липня мав приватну зустріч із Путіним у його резиденції Ново-Огарьово. «Це ще раз мене переконало, що моя перша зустріч із Путіним мене не обманула», – сказав він.

Багато з питань, на підтримку яких «Завтра» вже давно виступає, зокрема зобов’язання Москви захищати всіх етнічних росіян, а не лише громадян Росії, відобразилися у виступі Путіна після анексії Криму 18 березня.

Водночас Шеховцев застеріг, що не варто сприймати «Завтра» як видання мейнстриму.

«Газета стає все більш прийнятною для мейнстриму, але вона не стає його частиною, – каже він. – Між кремлівськими ідеями російського націоналізму і версією, яку пропонує «Завтра», все ще існує відстань».

У той час як українська сторона повільно перемагає сепаратистів на сході, а західні санкції починають шкодити російській економіці, чи стурбована «Завтра» тим, що Путін може забути про сепаратистів і повністю відмовитися від проекту «Новоросія»?

Абсолютно ні, каже Фефелов. «Це було б смертельним для Путіна. Пішака не можна перемістити назад», – зазначає він.

І дійсно, заголовок нещодавньої статті Проханова – «Привіт, Холодна війна!». Схоже, що автор радіє затяжному конфлікту із Заходом.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG