Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 06:10

Росіяни в Латвії: чи ставати латвійськими громадянами?


Минуло понад два десятиліття з часу відновлення незалежності Латвії. Але в цій країні Європейського Союзу досі існує численна меншина негромадян, які з тих, чи інших причин не хочуть отримувати латвійське громадянство. Нині, у зв’язку з діями Росії в Україні, до них прискіпливіша увага влади і журналістів.

Коли в 1991 році Латвія відновила свою незалежність, люди, які приїхали з інших республік СРСР, отримали статус «негромадян». У цій категорії виявилася чверть населення країни. Після п’яти десятиліть радянського правління така політика була покликана відновити місцеву культуру та структури управління.

Щоб отримати право вибирати і бути обраними, негромадяни повинні були вивчити латиську мову і пройти процес натуралізації. Марія Тукіна народилася в Латвії. Понад 10 років тому вона отримала громадянство.

«Ніякої складності для мене здати на громадянство не склало. У мене немає такого почуття гордості. Це вина тієї правлячої еліти, яка існувала на той час. Я люблю цю країну незалежно від того, яка була інтеграційна політика в ті часи, незалежно від того, як вчили латиську мову», – розповідає рижанка російського походження.

Але чоловік Марії, Рем, вважає, що пропонувати жителям звертатися за громадянством у власній країні – несправедливо.

«Я не громадянин Латвії. Я – житель Латвії, який має фіолетовий паспорт, з яким я перетинаю всі межі. І латиську мову не вивчаю, тому що її нав’язують. Я вважаю, що не варто нав’язувати цю мову. Тобто якщо у людини є необхідність, то вона її вивчить. А якщо його тиць, так – ти не будеш працювати, тому що ти не говориш латиською – це неправильно», – говорять російський бізнесмен, що живе в Латвії.

Сьогодні близько 13 відсотків населення Латвії – тобто майже 300 тисяч осіб – залишаються негромадянами. Ще близько 12 відсотків населення складають етнічні росіяни з латвійським громадянством.

Але, на думку депутата парламенту Бориса Цілевича, відсутність громадянства позбавляє значну частину населення політичних прав, а зараз політична ситуація навколо України підігріває настрої.

Українська трагедія призвела до поляризації латвійського суспільства

«Звичайно, українська трагедія призвела до поляризації латвійського суспільства, і, звичайно вона багато в чому підриває зусилля нашої партії, яка є єдиною партією в Латвії, яка з самого початку будується на міжетнічній основі. І, звичайно, сам конфлікт – особливо інформаційна війна, яка розгорнулася навколо цього конфлікту – все це дуже серйозно», – вважає Депутат Сейму Латвії від об'єднання «Центр злагоди» Борис Цілевич.

Національна рада електронних ЗМІ Латвії призупинила ретрансляцію телеканалу «Росія-РТР»

Українська криза змусила латвійських чиновників спробувати запобігти інформаційній війні на їхній власній землі.

У квітні Національна рада електронних ЗМІ Латвії призупинила ретрансляцію телеканалу «Росія-РТР», а виправданням, на думку членів ради, стала «військова агресія» в Україні.

Але крім заходів з обмеження впливу російських ЗМІ, лідери Латвії вживають й кроки, щоб подолати етнічні бар’єри всередині країни.

Національний центр інтеграції проводить безкоштовні курси латиської мови для претендентів на громадянство.

Марія і Рем, як і багато інших російськомовних жителів Латвії, не відчувають якихось серйозних проблем через національне питання.

«Я такого на собі не відчуваю. Може бути, хтось десь там ... Я, звичайно, чую там, «Ой, як ви там живете? У вас там така дискримінація. Ой, у вас там росіян ...» Я не знаю, я не відчуваю на собі ніякого гніту від латишів», – говорить бізнесмен.

Вони вважають, що для Латвії дороги назад для вступу в якийсь російський союз немає, вони сприймають Латвію як свою країну, бажають їй добра вірять у те, що їй вдасться подолати національні розбіжності.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG