Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 14:40

Світова преса пише про те, яких головних помилок припустився президент Путін у своїй політиці щодо України. Оглядачі закликають Захід бути набагато твердішим у допомозі Києву на тлі збройного конфлікту на Донбасі, а також аналізують, чому пост-комуністичні країни Центральної та Східної Європи розділилися на два табори в питанні ставлення до Росії через її дії в Україні.

Газета Washington Post пише, що президент Путін припустився трьох великих помилок в Україні. Він думав, що битва за Східну Україну буде легкою прогулянкою для його маріонеткових бойовиків, як це було у Криму. Він вважав, що проросійські сепаратисти перебуватимуть під його контролем. І він думав, що нова українська влада під проводом Петра Порошенка буде слабкою і довго не протримається. Видання зазначає, що Сполучені Штати можуть здійснити ще кілька кроків для того, аби доповнити вже діючі санкції проти Росії. Треба допомогти Україні Порошенка стати сильнішою, менш корумпованою країною – і це є пріоритетом, пише газета. США також можуть очолити міжнародну програму відбудови Донбасу. Також консенсусом є потреба спротиву можливому російському широкомасштабному вторгненню в Україну. І хоча, як далі мовиться у статті, пряме військове втручання США та європейців є малоймовірним, але надання Україні озброєнь у вигляді допомоги було б розумним кроком. Також дехто в американських експертних колах висловлюється за те, щоби дати Україні поради, як зробити можливе вторгнення Росії дуже коштовною для неї пригодою. Під час дискусії експертів на одному з форумів, пише газета, американські аналітичні кола розділись на тих, хто, хоче тиснути на Росію, і тих, хто хоче домовлятися з нею. І цей розподіл не пролягає нині вздовж лінії республіканці–демократи, адже в таборі демократів також дуже багато «яструбів».

Газета Los Angeles Times у статі вказує на те, що Путін навряд чи бере гору нині в Україні, але його позиції значно посиляться, якщо Захід втратить свій фокус, свою силу волі або ж і те, й інше. Незважаючи на анексію Криму, Путін все ж припустився великої помилки у листопаді минулого року, коли переважно проросійський уряд Віктора Януковича почав падати, і після значного хаосу вибори мали за результат набагато менш слухняну владу у Києві. Але якщо Путін і не зацікавлений у формальному набутті все нових територій, це не означає, що він не озброює, не фінансує і не керує проросійськими сепаратистами. Путін має знати, що якщо він захопить більше територій, решта України без сумніву приєднається до НАТО та ЄС, і буде залишатися ворожою Москві в осяжному майбутньому. Замість того, аби анексувати половину і зробити другу половину України ворожою, Путін, на думку видання, віддає перевагу нейтралізованій (паралізованій), але всій Україні. І ось цього буде прагнути Володимир Путін, коли зустрічатиметься з Петром Порошенком наступного тижня, пише газета. Відтак, чому ж Путін анексував Крим? Це, звичайно, не вирішило йому проблеми України, бо змінило виборчий баланс в Україні не на користь Росії. З іншого боку, це було дуже популярним кроком у Росії і посилило позиції Путіна вдома. На жаль, зазначає газета, неадекватна реакція Заходу на анексію Криму, без сумніву, переконала Путіна, що якщо він відкусить іще більше української території, то це зійде йому з рук. Газета критикує адміністрацію Обами за санкції, які на її думку, є спорадичними, несистемними та погано впровадженими. А Путін бачить цю американську слабкість. Але ще не запізно відповісти з позицій сили і дати зрозуміти, що шматування України проти її власної волі є неприйнятним. Вашингтон, як закликає видання, має поставити Києву озброєння та надати іншу допомогу, а також поновити план Джорджа Буша від 2008 року про швидке набуття Україною членства в НАТО.

Видання Foreign Policy пише про те, як ситуація в Україні та санкції Заходу проти Росії вплинули на розподіл сил у Центральній та Східній Європі. Якщо Західна Європа та США важкими зусиллями намагаються тримати спільний фронт у своїй відповіді на авантюру Путіна в Україні, країни, які розташовані ближче до Росії, теж розділилися в питанні відповіді на дії Росії на Сході України. Незважаючи на їхній спільний досвід півстолітнього перебування в орбіті Москви, виявилось неможливим для Польщі сформувати регіональний альянс проти Росії. Деякі країни пригадують небезпеку від російських танків та вояків в уніформах на їхніх кордонах. Інші хочуть мати вигідні економічні угоди з Росією. Центральна Європа, пише видання, розділилася на два широкі табори. «Яструби» зосередились довкола Польщі – найбільшої країни регіону. І Польща тисне на ЄС заради твердішої відповіді на дії Росії і закликає посилити відданість НАТО безпеці країн регіону. Позицію Польщі поділяють три балтійські держави та Румунія. Але основна маса центральноєвропейських країн – Угорщина, Чехія, Словаччина та Болгарія – не поспішають приєднуватись до твердіших кроків проти Москви.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG