Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 06:08

Як спрацюють реформи «під вогнем»?


Київ – Український уряд налаштований на реформи, попри війну на Сході, і розраховує на кредитну підтримку західних донорів, яка вже розпочалася, заявив у середу на засіданні Кабміну прем’єр Арсеній Яценюк. Реформи, за його словами, стосуватимуться передовсім дерегуляції та стимулювання експорту української продукції, та супроводжуватимуться захистом від тероризму інфраструктурних об’єктів. Урядовці вже називають конкретні кроки з дерегуляції окремих сфер діяльності, а експерти – закликають передавати регуляторні функції самим підприємцям.

Нинішній уряд змушений здійснювати реформи в умовах фактичної війни на Донбасі, збитки від якої нівелюють можливий економічний розвиток, заявив, відкриваючи засідання уряду, прем’єр Арсеній Яценюк.

Терористи та російські війська точково б’ють по наших інфраструктурних об’єктах

«Мати працюючу економіку і здоровий фінансовий сектор у сучасних умовах вкрай складно. Коли в Україні йде війна з тероризмом, який підтримує Російська Федерація, ми щодня втрачаємо наш потенціал. Терористи та російські війська точково б’ють по наших інфраструктурних об’єктах. Підривають заводи, електростанції, мости, лінії електропередач… Щохвилини умисно наносяться мільйонні збитки Україні. Це сплановані акції, щоб нас задушити економічно», – зазначив керівник уряду.

Яценюк наголошує, що збитки, завдані Україні на Донбасі, вже обчислюються мільярдами доларів. Він упевнений, що економічний розвиток України залежить від того, як швидко стабілізується ситуація на сході України, і що керівництву Російської Федерації це також відомо.

Арсеній Яценюк говорить про небезпечну тенденцію: за його словами, українські спецслужби виявили активність диверсійних груп за межами зони АТО, і закликав силовиків працювати на упередження терактів на об’єктах інфраструктури в усіх регіонах України.

Транш МВФ 29 серпня означатиме, що Україна йде правильним шляхом – Яценюк

Водночас, за словами прем’єра, Україна продовжує співпрацю з МВФ та іншими закордонними кредиторами, які певною мірою можуть зменшити вплив збитків від війни на сході.

Він очікує, що після 29 серпня 2 мільярди доларів під низькі відсотки Україна отримає від МВФ та від Світового банку. Наступний транш від фінансових донорів нададуть лише за умови, що Україна здійснює реформи, і це стане індикатором того, чи правильним шляхом рухається українська влада, пояснює прем’єр.

«Україна за півроку розмістила цінні папери на суму 2,2 мільярда гривень, на термін два з половиною роки. Якщо один із найбільших світових банків одномоментно купив українські цінні папери в гривні – то це означає, що в нього є віра в стабільність української валюти і в наш економічний розвиток», – вважає прем’єр.

З-поміж реформ, які започаткував уряд, Арсеній Яценюк називає дерегуляцію підприємництва. За його словами, сьогодні затверджене положення про державну регуляторну службу, яка займатиметься передовсім зменшенням бюрократії у сфері ведення бізнесу, зокрема – матиме повноваження скасовувати незаконні акти контролюючих органів та опікуватиметься зменшенням кількості таких установ.

Хочу, щоб на наступному засіданні уряду було ухвалене епохальне рішення зі скорочення удвічі кількості контролюючих органів

«Хочу, щоб на наступному засіданні уряду було ухвалене епохальне рішення зі скорочення удвічі кількості контролюючих органів, які нині є», – висловив сподівання прем’єр.

Днями низка експертів закликала уряд розпочати дерегуляцію умов ведення бізнесу. Серед них і президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак, який запропонував проводити дерегуляцію максимально швидко, а частину регуляторних функцій передати профільним об’єднанням підприємців.

Крім того, Яценюк дав доручення завершити розробку плану імплементації Угоди про асоціації з ЄС, і збільшити масштаби виробництва біометричних паспортів, які дадуть змогу українцям без віз перебувати в країнах ЄС. Зі свого боку, президент України Петро Порошенко заявив у середу, що Угоду про асоціацію з ЄС український парламент ратифікує у вересні.

Бюджет «дерегулюють» із 2015 року – Шлапак

Зі свого боку, міністр фінансів Олександр Шлапак пообіцяв реформувати за принципами дерегуляції бюджетну сферу. Навчальні заклади й державні підприємства отримають більшу фінансову самостійність, а містам і меншим територіальним громадам – на додачу до цього – передадуть частину податків та зборів, якими нині розпоряджається центральний бюджет.

«Що стосується дохідної частини місцевих бюджетів, то податок на доходи фізичних осіб залишиться їхньою основою, – зазначає Шлапак. – Однак ми даємо їм ще низку важливих ресурсів: це 10% від податку на прибуток, це плата за надання адмінпослуг та 80% екологічного податку. Ми пропонуємо запровадити збір з роздрібного продажу підакцизних товарів. Причому громада сама встановлюватиме розмір збору, в межах, визначених у центральному бюджеті. Це все одразу збільшить доходи місцевих бюджетів мінімум на 16 мільярдів гривень».

Олександр Шлапак аргументує ці зміни тим, що на місця найкраще передавати ті податки, на обсяги збору яких може впливати місцева влада, щоб вона була зацікавлена в наповненні власного бюджету. Міністр прогнозує, що вже наступний державний бюджет формуватиметься на принципах децентралізації, а місцева влада – зможе на цих засадах автономно ухвалювати локальні бюджети. Водночас, базові статті, такі як освіта й медицина, будуть «підкріплені» трансфертами з державного бюджету, а місцеві громади зможуть оптимізувати використання цих коштів. Наприклад – самостійно визначати, скільки іноземних мов вивчатимуть школярі, підсумовує Олександр Шлапак.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG